ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
"Надія була висока, як зірка..."
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
* 170 *
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Слушний час
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Desoria saltans
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
"Чорний сніг Александрії" (продовженя 6)
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Маґдалено (Frank Zappa)
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-07 22:29:53
Переглядів сторінки твору 11764
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.45  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:05:36 ]
То просто чудово, пане Ярославе. Так легко. Ковток свіжого повітря на березі мого рідного Черемоша. А осіннє, та ще й кленове, листя справді не вміє фальшувати. Моє щире 5.5. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:25:08 ]
Так, кленове листя завжди поетичне. Твір нагадав мені роки моєї молодості, коли Софія Ротару співала: не згаси вогонь холодом долонь, спалах листя у волосся я вплету, щоб все збулося...
і далі про листя клена вогненне.
Гарно.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 12:42:45 ]
На кленовій долоні написано вітрову долю
(Між кленових зітхань зачаїлися ніжні вітри).
Ненаписаний лист коло хати кружляє поволі:
Раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три, раз-два-три...

Пане Ярославе, цілісна, класична річ, не роздроблена на поетичні молекули й атоми. Із найтеплішими побажаннями!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 19:36:22 ]
Дякую, Міфе! Мало того, що ми однолітки, та ще й земляки - це ж тра! :) Видно, тому й співзвуччя таке - з задоволеннм читаю всі Ваші твори.
Так, Іване, була така пісня, я її пам`ятаю! Маю всі альбоми Софії Ротару (можк поділитись) :)
Це ж тра, Світланко, як Ви вальса тут втнули! Назвемо його КЛЕНОВИМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 20:22:13 ]
А-а, як у вас гарно (стає навшпиньки та заглядає у вікна без сподівань потрапити до милого гурту)
Вітаю із вдалим віршем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 12:04:29 ]
Дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 21:37:37 ]
А чого ж це, Юльцю, не сподіваєтесь? Заходьте, ми Вам раді! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 11:31:10 ]
Ой як гарно!!!! Гарно-гарно-гарно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:47:33 ]
Пане Ярославе, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Сопрано (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 22:23:11 ]
дуже тепло-осінньо... мені ця пора навіває особливі асоціації... і Ваш вірш теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:32:27 ]
Рідкісний листок... І чомусь мій укр.нет не
доносить його до Вашої мети... Помилка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:46:22 ]
Як гора не йде до Магомета, то Мета до Укрнету!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:59:23 ]
І про що ж повідати він має -
той листок кленовий, що засох?
Де його знайде, де відшукає
та, яку ви згадували вдвох?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:16:21 ]
Там, де клен на площі вранці-рано
Жовті вибудовує мости...
...Дослухайся серця, мила панно -
Хай підкаже, як його знайти... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:27:14 ]
Що ж, хай буде, пане, воля Ваша.
Обійдемось зараз без імен...
Ви мені пробачне неуважність,
але так цікаво, де той клен...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 14:45:00 ]
Гарна. тепла, мудра композиція!
Трохи важкувата ритміка.
"Ні, то не " - в цьому місці я добряче спіткнувся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 17:22:58 ]
Радий Вам, Олександре!
Справді, ритміка місцями непроста :)
У вказаному Вами місці слід після коми паузу робити - і тоді все гладко піде.
А ще є місце важке:
Як про тебе думали удвох...
Тра ще працювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 12:04:35 ]
Вітаю, Ярославе!
Зазвичай давати свої варіанти авторам марна справа, однак спробую:
"хай розкаже, як
удвох чекали
і про тебе думали - удвох."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 21:29:41 ]
Клен, немов ліхтар. Яскравим світлом
він вечірнє місто осява.
і під ноги ронить ніжно листя,
начебто уривками слова.
Він шепоче щось зіркам яскравим,
розмовляє з вітром тет-а-тет.
А осіння музика лунає -
ніжна і солодка, наче мед...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 21:49:07 ]
І хоча ту музику збагнути
Сонячну не кожному дано,
Нам, Катрусю, певно, не забути
Як під кленом пилося вино... :)