ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-07 22:29:53
Переглядів сторінки твору 11045
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.45  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:05:36 ]
То просто чудово, пане Ярославе. Так легко. Ковток свіжого повітря на березі мого рідного Черемоша. А осіннє, та ще й кленове, листя справді не вміє фальшувати. Моє щире 5.5. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:25:08 ]
Так, кленове листя завжди поетичне. Твір нагадав мені роки моєї молодості, коли Софія Ротару співала: не згаси вогонь холодом долонь, спалах листя у волосся я вплету, щоб все збулося...
і далі про листя клена вогненне.
Гарно.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 12:42:45 ]
На кленовій долоні написано вітрову долю
(Між кленових зітхань зачаїлися ніжні вітри).
Ненаписаний лист коло хати кружляє поволі:
Раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три, раз-два-три...

Пане Ярославе, цілісна, класична річ, не роздроблена на поетичні молекули й атоми. Із найтеплішими побажаннями!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 19:36:22 ]
Дякую, Міфе! Мало того, що ми однолітки, та ще й земляки - це ж тра! :) Видно, тому й співзвуччя таке - з задоволеннм читаю всі Ваші твори.
Так, Іване, була така пісня, я її пам`ятаю! Маю всі альбоми Софії Ротару (можк поділитись) :)
Це ж тра, Світланко, як Ви вальса тут втнули! Назвемо його КЛЕНОВИМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 20:22:13 ]
А-а, як у вас гарно (стає навшпиньки та заглядає у вікна без сподівань потрапити до милого гурту)
Вітаю із вдалим віршем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 12:04:29 ]
Дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 21:37:37 ]
А чого ж це, Юльцю, не сподіваєтесь? Заходьте, ми Вам раді! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 11:31:10 ]
Ой як гарно!!!! Гарно-гарно-гарно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:47:33 ]
Пане Ярославе, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Сопрано (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 22:23:11 ]
дуже тепло-осінньо... мені ця пора навіває особливі асоціації... і Ваш вірш теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:32:27 ]
Рідкісний листок... І чомусь мій укр.нет не
доносить його до Вашої мети... Помилка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:46:22 ]
Як гора не йде до Магомета, то Мета до Укрнету!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:59:23 ]
І про що ж повідати він має -
той листок кленовий, що засох?
Де його знайде, де відшукає
та, яку ви згадували вдвох?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:16:21 ]
Там, де клен на площі вранці-рано
Жовті вибудовує мости...
...Дослухайся серця, мила панно -
Хай підкаже, як його знайти... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:27:14 ]
Що ж, хай буде, пане, воля Ваша.
Обійдемось зараз без імен...
Ви мені пробачне неуважність,
але так цікаво, де той клен...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 14:45:00 ]
Гарна. тепла, мудра композиція!
Трохи важкувата ритміка.
"Ні, то не " - в цьому місці я добряче спіткнувся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 17:22:58 ]
Радий Вам, Олександре!
Справді, ритміка місцями непроста :)
У вказаному Вами місці слід після коми паузу робити - і тоді все гладко піде.
А ще є місце важке:
Як про тебе думали удвох...
Тра ще працювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 12:04:35 ]
Вітаю, Ярославе!
Зазвичай давати свої варіанти авторам марна справа, однак спробую:
"хай розкаже, як
удвох чекали
і про тебе думали - удвох."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 21:29:41 ]
Клен, немов ліхтар. Яскравим світлом
він вечірнє місто осява.
і під ноги ронить ніжно листя,
начебто уривками слова.
Він шепоче щось зіркам яскравим,
розмовляє з вітром тет-а-тет.
А осіння музика лунає -
ніжна і солодка, наче мед...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 21:49:07 ]
І хоча ту музику збагнути
Сонячну не кожному дано,
Нам, Катрусю, певно, не забути
Як під кленом пилося вино... :)