Романе, мені цікаво, ось ви ведете серйозну музикознавчу програму на "Ері". Про класичну музику, так (До речі, коли наступний ваш вихід в ефір?)? І ось ваші композиції, ваше поетичне, музичне мислення - чи тотожні вони за духом з тими цінностями, якими наповнена ваша передача. Тобто, класика і ви, які стосунки? І який ви бачите, як ідеал, результат – у вашій музиці, у вашій поезії?

Ромку, то ти у Львові написав, правда? Це в музеї Ідей Дзиндри звучало. Доволі стильна штучка з підтекстом.
Я б лише замінив ключі на множину у рядках:
чи ключІ своїх брам
жя, ключІ від незамкнених -
чомусь мені так трохи діапазон розширюється...
Тримаймось! До наступної зустрічі!

2 редакція майстерень
програма звучить у будні крім середи о 16.45 та у суботу о 22.06 (дайджест за тиждень)
якщо сприймати дух, як частку Бога в кожному із нас, а відтак і у явлених нами творах, тоді тотожні:) А якщо знизити рівень узагальнення, то я б сказав, що у мене вужчий діапазон випромінювання, аніж у геніїв, музику яких я пропагую у сввоїй програмі. З іншого боку, моя мова - мова серця, а відтак вона часто універсальніша, аніж виражальні засоби декого з академічних композиторів. Я "попсовіший" :)
Як ідеал? Людину, яка після (чи під час) слухання моєї музики, прислухалась до себе і стала бодай трохи ніжнішою до світу і людей.
2 Ярослав
Так, це я написав після прогулянки з Криничанкою Львовом увечері напередодні концерту. Є ще один текст, я теж його читав і він написаний перед оцим. Не знаю чи вішати його сюди. Він вже якийсь геть "верліберний".
про множину подумаю, але це зовсім інший ритм. не знаю...

2 редакція та Юлія.
Можливо це дурнувате запитання, але все ж,
чим ця поезія видається музичною, а от якби ви не знали, що я музикант?

Що до звучання і змісту, то якраз ось цей вірш писався якраз не "на слух", а "на інтуїцію", чи що, сказати б у трохи зміненому стані свідомості. Значить слух все одно не зраджує, приємно. Дякую, заспокоїли:)

ЗІ Сам, власне люблю поезію яка звучить, як на мене, те, що не звучить, або принаймні не вібрує пружно-ритмічно - то й не зовсім поезія.

Я чомусь думаю, що сильно розділяти музику і поезію досить важко. Можливо це одні й ті самі гармонійні, гармонічні, ряди, але одні, ніби, є рядами змістовно означених образів, а інші - для слуху більшості людей - змістовно неозначеними. Цілком можливо, що за певних умов людство могло би краще розвинути в собі поетичну музикальність, аніж поетичну вербальність :)

Так чи інакше, Романе, мені здається, що поетичний чи музикальний твір з'являються, приходять із одного середовища, яке ми розщеплюємо за недосконалістю своєю земною на ті, чи інші форми існування. Це я про те, що напевно дуже добре, коли те і інше вдається містерійно "якби поєднувати".

Не факт, що таке розщепелння - це так вже погано. Яке не яке ріноманіття:) З іншого боку, длоя мене очевидно, що у будь якого мистекцького явища є свої "ультра" та "інфра" частини спектру, і для людини з тонким сприйняттям твір, у якому у "видимій частині спектру" все наче тіп-топ, але є якась фальш "за межами діапазону", так от цей твір для такої людини може втратити всяку цінність. А враховуючи, що "ультра" та "інфра" для мистецького явища бувають дуже багатовимірними (ну хоча б у координатах Істина, Добро, Краса), то я цілком припускаю можливість існування людини, яка непогану на позір пісеньку, але написану автором "з бодуна, щоб на опохмєл дали" не сприйме "на дух". З іншого боку, якщо твір у "видимій чачстині спектру" справді досконалий, то мені важко уявити, що його може спотворити "у масштабах вселенського сприйняття". хіба зіпсована у попередній реінкарнації під час хрестових походів карма:)))

якщо так дивитися на мистецтво то й ідеальним творцем й ідеальним... (бачте, ті, хто сприймають у нас у мові теж розщеплені на глядачів-слухачів), скажемо, ідеальною аудиторією є один Господь Бог. Так і до обітниці мовчання недовго добалакатися...

Гм, а ніхто не сперечатиметься, я ж не сперечаюся з радіоприймачем, я просто вимикаю його.
І редактор не сперечається, а править.
А з точки зору "тамтешньої", то Ви мабуть праві. Тільки, от засада, у стані божественності не потрібні редактори, божественний автор просто декларує себе в своєму творінні. Ми ж все-таки говоримо про якісь "тутешні" речі, намагаючись зазирнути "до там".

Романе, ось можна використати у своїх передачах, чи це "неформат"?
Ось наприклад: Й. С. Бах, Г. Ф. Гендель. Поетичні інтерпретації. є і ще, у нас цілий конкурс був на тему "Поетичних інтерпретацій класики".

Надзвичайно красиво... дуже цікаво було слухати у авторському виконанні. Творчих успіхів Вам!

З Божою поміччю хіба, інакшої відповіді не знаю, бо нічого (відколи "поселився" на "майстернях" де за поетичні недоладності копають під ребра - майже нічого) не роблю в своїх текстах спеціально. Дякую.