ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Юрій Гундарєв
2025.10.11 20:05
жовтня я опублікував на ПМ вірш «Джон Леннон - 85»: Дві маленькі зелені фари висвітлюють шлях до нас - його культові окуляри випереджають час. Подолано календарні межі: здається, саме сьогодні народжується «Імеджин»… Чи ви не згодні? І отри

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ПРОЩАННЯ




Найвища оцінка Захар Мозок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-04 19:24:23
Переглядів сторінки твору 7525
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.815 / 5.5  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.783 / 5.5  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 09:03:48 ]
Ваша життєва позиція аналогічна до моєї. Жити одним днем, цінуючи усе його багатство і усі його фарби. Не боятися і не шкодувати. Жити, словом. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 12:57:34 ]
так легко написано
особливо оте "іду помирати".... так ніби за хлібом чи молоком.... звично написано і легко...
я також часто ходила помирати, але тільки ходила... і жодного разу не прийшла :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-05 13:38:57 ]
Цього разу, Жорже, маю визнати, що Ви постарались. Нарешті Ви постали в іншому образі, не таким злючкою, як на фото. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галинка Лободзець (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 14:13:07 ]
Усе було, усе минуло.
А що залишив ти по собі?
Усе роками тими здуло,
залишивши сліди на лобі.

Усе було
Усе і буде.
І ти лиш буі,
а я ще буду.
напевно в кожного зявляється бажання піти, але лише слабким хватає духу це зробити, бо жити важче ніж померти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 17:29:11 ]
Не сумуйте, Жорже...З Новим роком Вас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 17:34:00 ]
Хочу сказати щиро - є поступ.... А за одно і відступ... від традицій андеграунду. :-)
Творчих успіхів Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Матвєєв (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-09 15:36:01 ]
Христос Рождається! Дякую вам Жорже за те, що звернули мені увагу за мої образливі висловлювання відносно автора статті "Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-15 08:53:05 ]
Здоров Жор...
Те, що я в повному "шоколябрі" від твоїх віршів, ти вже знаєш...
Пишуть про поступ і зміни - повна фігня.
Яйце яке було таке й лишилось. Просто раннішше бачили шкарлупу, а тепер жовток поліз.
Тримайся, брате, воно тільки тріснуло.
І поки не засмерділось - ще покоптимо небо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:17:22 ]
Володя, дуже дякую за розуміння моїх поезій. В тому і вся проблема, щоб жити і писати так, аби не хотілось плювати, коли дивишся в дзеркало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:24:05 ]
Ірино, та я вже останнім часом майже не сумую - пізно сумувати. Вітаю з новорічними святами і бажаю творчого натхнення: ви гарно пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:28:20 ]
Юрію, дякую. Приємно, що ви знайшли і поступ, і відступ, бо найгірше, коли "так собі" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:36:14 ]
Галино, у мене є вірш з такими рядками:

Ви Герої тільки, щоб убити?!
А Героїв ЖИТИ - що? Немає?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:39:18 ]
Адріано, як жартують:"що ти з людиною не роби, а вона вперто лізе до могили".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:43:31 ]
Ганно, все правильно: живи сам і дай жити іншим.
А життя не буде тебе цінувати, якщо ти його не цінуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-18 11:11:01 ]
Жорже вірш дуже спрацьваний, від серця , має добре розвинену сюжетну лінію і закінчення .Читається дуже добре. Молодець,Вітаю.Оцінивби його на 6,5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-18 11:17:01 ]
шановний пане Жорже, вважаю, що своєю щирою, сумною відвертістю ваш вірш заслуговує на високу оцінку. крім того, мушу зізнатися, що цей вірш частково надихнув мене на написання "шляху" і "самітника", а отже став для мене в певні мірі взірцем для наслідування. тому впевнено ставлю "прекрасно".
з повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-06 07:42:00 ]
Здоров Жор...
А та фотка була краща!
То ти вже не "дикий" а "ручний"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 17:17:01 ]
Привіт, привіт усім-усім, а стосовно фотки - то як кому смакує, бо особисто мені - байдуже чи я дикий, чи гарний і привабливий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 18:38:01 ]
Серйозні думки, примушують замислитися, зупинитися і придивитися, як живемо, - "неначе ми вічні".
"Герої жити" - чудово.
Пошукаю цей вірш.