ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ПРОЩАННЯ




Найвища оцінка Захар Мозок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-04 19:24:23
Переглядів сторінки твору 8056
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.815 / 5.5  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.783 / 5.5  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 09:03:48 ]
Ваша життєва позиція аналогічна до моєї. Жити одним днем, цінуючи усе його багатство і усі його фарби. Не боятися і не шкодувати. Жити, словом. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 12:57:34 ]
так легко написано
особливо оте "іду помирати".... так ніби за хлібом чи молоком.... звично написано і легко...
я також часто ходила помирати, але тільки ходила... і жодного разу не прийшла :-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-05 13:38:57 ]
Цього разу, Жорже, маю визнати, що Ви постарались. Нарешті Ви постали в іншому образі, не таким злючкою, як на фото. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галинка Лободзець (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 14:13:07 ]
Усе було, усе минуло.
А що залишив ти по собі?
Усе роками тими здуло,
залишивши сліди на лобі.

Усе було
Усе і буде.
І ти лиш буі,
а я ще буду.
напевно в кожного зявляється бажання піти, але лише слабким хватає духу це зробити, бо жити важче ніж померти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 17:29:11 ]
Не сумуйте, Жорже...З Новим роком Вас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 17:34:00 ]
Хочу сказати щиро - є поступ.... А за одно і відступ... від традицій андеграунду. :-)
Творчих успіхів Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Матвєєв (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-09 15:36:01 ]
Христос Рождається! Дякую вам Жорже за те, що звернули мені увагу за мої образливі висловлювання відносно автора статті "Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-15 08:53:05 ]
Здоров Жор...
Те, що я в повному "шоколябрі" від твоїх віршів, ти вже знаєш...
Пишуть про поступ і зміни - повна фігня.
Яйце яке було таке й лишилось. Просто раннішше бачили шкарлупу, а тепер жовток поліз.
Тримайся, брате, воно тільки тріснуло.
І поки не засмерділось - ще покоптимо небо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:17:22 ]
Володя, дуже дякую за розуміння моїх поезій. В тому і вся проблема, щоб жити і писати так, аби не хотілось плювати, коли дивишся в дзеркало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:24:05 ]
Ірино, та я вже останнім часом майже не сумую - пізно сумувати. Вітаю з новорічними святами і бажаю творчого натхнення: ви гарно пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:28:20 ]
Юрію, дякую. Приємно, що ви знайшли і поступ, і відступ, бо найгірше, коли "так собі" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:36:14 ]
Галино, у мене є вірш з такими рядками:

Ви Герої тільки, щоб убити?!
А Героїв ЖИТИ - що? Немає?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:39:18 ]
Адріано, як жартують:"що ти з людиною не роби, а вона вперто лізе до могили".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 17:43:31 ]
Ганно, все правильно: живи сам і дай жити іншим.
А життя не буде тебе цінувати, якщо ти його не цінуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-18 11:11:01 ]
Жорже вірш дуже спрацьваний, від серця , має добре розвинену сюжетну лінію і закінчення .Читається дуже добре. Молодець,Вітаю.Оцінивби його на 6,5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-18 11:17:01 ]
шановний пане Жорже, вважаю, що своєю щирою, сумною відвертістю ваш вірш заслуговує на високу оцінку. крім того, мушу зізнатися, що цей вірш частково надихнув мене на написання "шляху" і "самітника", а отже став для мене в певні мірі взірцем для наслідування. тому впевнено ставлю "прекрасно".
з повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-06 07:42:00 ]
Здоров Жор...
А та фотка була краща!
То ти вже не "дикий" а "ручний"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 17:17:01 ]
Привіт, привіт усім-усім, а стосовно фотки - то як кому смакує, бо особисто мені - байдуже чи я дикий, чи гарний і привабливий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 18:38:01 ]
Серйозні думки, примушують замислитися, зупинитися і придивитися, як живемо, - "неначе ми вічні".
"Герої жити" - чудово.
Пошукаю цей вірш.