ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Мельник (1986) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 08:26:56
Переглядів сторінки твору 6512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.498 / 5.25  (4.193 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.17 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 11:26:11 ]
Чуттєвий верлібр, особливо зачепило "4-х квадратних сантиметрів" - це ж треба було так точно відміряти!)) Незліч - безліч?
З повагою до Вас і верлібрів, Віталій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 12:39:22 ]
Тільки це не верлібр. Бо верлібр повинен бути віршем, а це і не вірш...

Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, рядки якого мають різну довжину.

ВІРШ - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків//Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.

Якщо ритмування композиції є упорядкованим, тільки тоді можна говорити про можливу належність тексту до поезії.

Чи жодних правил? Жодних відмінностей? І що далі? Правильно, далі всі автоматично стають геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 12:48:05 ]
"Автор верлибра свободен во всем, если не считать необходимости создавать хорошие стихи" (Т.С. Элиот).
Мені близька саме ця позиція. Хоча це тема дискусії на зовсім іншій сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:05:06 ]
А читати наші енциклопедичні визначення пробували? :)
Що для вас вірш, пане Віталію, але в рамках українських тлумачних словників, а не даааалеких посилань?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:10:19 ]
Пробували, і читали:)
Для мене вірш - стинений зміст і багато змістів водночас, це образність і метафоричність, це півтони і близький/невловимий емоційний настрій, це якщо коротко і не заглиблюючись. Якщо розгорнуто - про це писала Ніка Новікова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:13:27 ]
Ми просто говоримо про різні вірші. Ви - про вірш як форму, я - про вірш як сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:18:00 ]
Ось воно, де ми розходимось з Володимиром: форма і суть. Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:20:22 ]
За вашим визначенням, пане Віталію, вочевидь, будь-яку прозу можна викласти у стовпчик. І сказати - це поезія. А можна і не викладати стовпчиком - раз формальне не суттєве, - і так сказати, що то поезія... :(

Тільки поєднання форми і змісту створюють відомі нам явища. І це аксіома.

Але якщо вам вдасться довести її хибність, то Нобелівська премія вам гарантована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:24:26 ]
"Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми - за мир, ми - за мир!"

Ритм є? - Є.
Рими є? - Є.
Зміст є? - Є.
Поезія? - НІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 14:02:01 ]
Абсолютно не претендую на визначення як таке (писав кандидатську, тому знаю що визначення це не просто відірване від усього світу розуміння одного автора, тим більше написане протягом хвилини). Безумовно, форма у поезії теж являє собою аж ніяк не просте групування у стовпчики - засобами розстановки рядків (і не тільки) вона радше слугує підказкою читачеві у прочитанні думок і настроїв автора, усього сказаного і недомовленого. А особливо у верлібрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 12:48:20 ]
Володимире, будь ласка, ну, будь ласка! Не плутайте верлібр з білим віршем!

Бíлий вірш — неримовані вірші з чіткою внтурішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула.
БІЛИЙ ВІРШ — вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток Б. в. зв'язаний з прагненням наблизити віршову мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад і емоційність. Не випадково Б. в. почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах (Шекспір, Пушкін, Шіллер та ін.). В укр. літературі Б. в. написані драматичні твори: «У катакомбах» і «Одержима» Лесі Українки, «Сон князя Святослава» І. Франка, частково «Оборона Буші» М. Старицького, окремі вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:02:55 ]

Любо, ну будь-ласка, не плутайте поезію із прозою!

Верлібр - це вірш, і цим усе сказано, скільки раз вам це повторювати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:08:22 ]
Я Вас, Володю, скоро викличу на дуель. Ритмізовану :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:30:20 ]
Це без сенсу, поезія кличе вгору, а не до низу.
Пишіть краще гарну поезію, і не пишіть такого, після чого автор втрачає своє обличчя на досить довгий час,
як наприклад, http://maysterni.com/publication.php?id=34098

Та й хіба тільки це? Воно вам потрібно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:37:50 ]
Вау! А як на мене, досить веселий віршик. І багатьом сподобався, як бачу. Чи Ви за Галантного Маньєриста переживаєте? Не варто, він завжди дасть собі ладу.І не тільки собі :)
Тому з Вашою оцінкою не можу погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 14:20:01 ]
Тож і я кажу, ми не пара, навіть для дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:27:41 ]
Та отож. Доведеться Галантного викликати, може, він сміливішим виявиться! Хоча і в нього форми завжди на першому місці, але не ті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-06 16:53:22 ]
Доброго дня, шановні!
Як автор, що не претендує ні на звання поета, ні прозаїка, скажу: байдуже, як назвете ті кілька рядків - верлібром, білим віршем чи прозою. Для мене то вірш вартий уваги, бо кожен рядок у ньому пройнятий справжніми емоціями, у кожне слово вкдадено зміст. Пишучи цей вірш я прожила його. Він справжній - тож має право бути.