ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Мельник (1986) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 08:26:56
Переглядів сторінки твору 6741
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.498 / 5.25  (4.193 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.17 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 11:26:11 ]
Чуттєвий верлібр, особливо зачепило "4-х квадратних сантиметрів" - це ж треба було так точно відміряти!)) Незліч - безліч?
З повагою до Вас і верлібрів, Віталій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 12:39:22 ]
Тільки це не верлібр. Бо верлібр повинен бути віршем, а це і не вірш...

Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, рядки якого мають різну довжину.

ВІРШ - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків//Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.

Якщо ритмування композиції є упорядкованим, тільки тоді можна говорити про можливу належність тексту до поезії.

Чи жодних правил? Жодних відмінностей? І що далі? Правильно, далі всі автоматично стають геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 12:48:05 ]
"Автор верлибра свободен во всем, если не считать необходимости создавать хорошие стихи" (Т.С. Элиот).
Мені близька саме ця позиція. Хоча це тема дискусії на зовсім іншій сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:05:06 ]
А читати наші енциклопедичні визначення пробували? :)
Що для вас вірш, пане Віталію, але в рамках українських тлумачних словників, а не даааалеких посилань?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:10:19 ]
Пробували, і читали:)
Для мене вірш - стинений зміст і багато змістів водночас, це образність і метафоричність, це півтони і близький/невловимий емоційний настрій, це якщо коротко і не заглиблюючись. Якщо розгорнуто - про це писала Ніка Новікова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:13:27 ]
Ми просто говоримо про різні вірші. Ви - про вірш як форму, я - про вірш як сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:18:00 ]
Ось воно, де ми розходимось з Володимиром: форма і суть. Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:20:22 ]
За вашим визначенням, пане Віталію, вочевидь, будь-яку прозу можна викласти у стовпчик. І сказати - це поезія. А можна і не викладати стовпчиком - раз формальне не суттєве, - і так сказати, що то поезія... :(

Тільки поєднання форми і змісту створюють відомі нам явища. І це аксіома.

Але якщо вам вдасться довести її хибність, то Нобелівська премія вам гарантована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:24:26 ]
"Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми - за мир, ми - за мир!"

Ритм є? - Є.
Рими є? - Є.
Зміст є? - Є.
Поезія? - НІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 14:02:01 ]
Абсолютно не претендую на визначення як таке (писав кандидатську, тому знаю що визначення це не просто відірване від усього світу розуміння одного автора, тим більше написане протягом хвилини). Безумовно, форма у поезії теж являє собою аж ніяк не просте групування у стовпчики - засобами розстановки рядків (і не тільки) вона радше слугує підказкою читачеві у прочитанні думок і настроїв автора, усього сказаного і недомовленого. А особливо у верлібрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 12:48:20 ]
Володимире, будь ласка, ну, будь ласка! Не плутайте верлібр з білим віршем!

Бíлий вірш — неримовані вірші з чіткою внтурішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула.
БІЛИЙ ВІРШ — вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток Б. в. зв'язаний з прагненням наблизити віршову мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад і емоційність. Не випадково Б. в. почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах (Шекспір, Пушкін, Шіллер та ін.). В укр. літературі Б. в. написані драматичні твори: «У катакомбах» і «Одержима» Лесі Українки, «Сон князя Святослава» І. Франка, частково «Оборона Буші» М. Старицького, окремі вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:02:55 ]

Любо, ну будь-ласка, не плутайте поезію із прозою!

Верлібр - це вірш, і цим усе сказано, скільки раз вам це повторювати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:08:22 ]
Я Вас, Володю, скоро викличу на дуель. Ритмізовану :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:30:20 ]
Це без сенсу, поезія кличе вгору, а не до низу.
Пишіть краще гарну поезію, і не пишіть такого, після чого автор втрачає своє обличчя на досить довгий час,
як наприклад, http://maysterni.com/publication.php?id=34098

Та й хіба тільки це? Воно вам потрібно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:37:50 ]
Вау! А як на мене, досить веселий віршик. І багатьом сподобався, як бачу. Чи Ви за Галантного Маньєриста переживаєте? Не варто, він завжди дасть собі ладу.І не тільки собі :)
Тому з Вашою оцінкою не можу погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 14:20:01 ]
Тож і я кажу, ми не пара, навіть для дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:27:41 ]
Та отож. Доведеться Галантного викликати, може, він сміливішим виявиться! Хоча і в нього форми завжди на першому місці, але не ті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-06 16:53:22 ]
Доброго дня, шановні!
Як автор, що не претендує ні на звання поета, ні прозаїка, скажу: байдуже, як назвете ті кілька рядків - верлібром, білим віршем чи прозою. Для мене то вірш вартий уваги, бо кожен рядок у ньому пройнятий справжніми емоціями, у кожне слово вкдадено зміст. Пишучи цей вірш я прожила його. Він справжній - тож має право бути.