ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Мельник (1986) / Вірші

 ***
Відкрити очі,
розбудити у них море,
і віддати вії у полон
холодному вітрові;
торохтіти у потязі
незліч вдихів
і видихів,
і не зчутися,
як стати чужими,
щоб стати найріднішими;
хапатися за чоловічі погляди
і шукати у них підказки,
підтримки, чи хоча б
короткого "так" -
і жити -
жити, ступаючи на сірий асфальт,
кутаючись від морозу,
і чхати
від чудного смаку повітря,
тремтячи
і ховаючи сльози
від страху
і щастя;
тримати у долоні
цілий світ,
вмістивши його
у 4 квадратних сантиметрах
твого пальця,
згоріти у жарі
твого подиху
і відродитися
у спокої твого
"Я тебе так люблю" —
нам судилося.
©ммв




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 08:26:56
Переглядів сторінки твору 5925
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.498 / 5.25  (4.193 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.17 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 11:26:11 ]
Чуттєвий верлібр, особливо зачепило "4-х квадратних сантиметрів" - це ж треба було так точно відміряти!)) Незліч - безліч?
З повагою до Вас і верлібрів, Віталій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 12:39:22 ]
Тільки це не верлібр. Бо верлібр повинен бути віршем, а це і не вірш...

Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, рядки якого мають різну довжину.

ВІРШ - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків//Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.

Якщо ритмування композиції є упорядкованим, тільки тоді можна говорити про можливу належність тексту до поезії.

Чи жодних правил? Жодних відмінностей? І що далі? Правильно, далі всі автоматично стають геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 12:48:05 ]
"Автор верлибра свободен во всем, если не считать необходимости создавать хорошие стихи" (Т.С. Элиот).
Мені близька саме ця позиція. Хоча це тема дискусії на зовсім іншій сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:05:06 ]
А читати наші енциклопедичні визначення пробували? :)
Що для вас вірш, пане Віталію, але в рамках українських тлумачних словників, а не даааалеких посилань?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:10:19 ]
Пробували, і читали:)
Для мене вірш - стинений зміст і багато змістів водночас, це образність і метафоричність, це півтони і близький/невловимий емоційний настрій, це якщо коротко і не заглиблюючись. Якщо розгорнуто - про це писала Ніка Новікова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:13:27 ]
Ми просто говоримо про різні вірші. Ви - про вірш як форму, я - про вірш як сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:18:00 ]
Ось воно, де ми розходимось з Володимиром: форма і суть. Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:20:22 ]
За вашим визначенням, пане Віталію, вочевидь, будь-яку прозу можна викласти у стовпчик. І сказати - це поезія. А можна і не викладати стовпчиком - раз формальне не суттєве, - і так сказати, що то поезія... :(

Тільки поєднання форми і змісту створюють відомі нам явища. І це аксіома.

Але якщо вам вдасться довести її хибність, то Нобелівська премія вам гарантована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:24:26 ]
"Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми - за мир, ми - за мир!"

Ритм є? - Є.
Рими є? - Є.
Зміст є? - Є.
Поезія? - НІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 14:02:01 ]
Абсолютно не претендую на визначення як таке (писав кандидатську, тому знаю що визначення це не просто відірване від усього світу розуміння одного автора, тим більше написане протягом хвилини). Безумовно, форма у поезії теж являє собою аж ніяк не просте групування у стовпчики - засобами розстановки рядків (і не тільки) вона радше слугує підказкою читачеві у прочитанні думок і настроїв автора, усього сказаного і недомовленого. А особливо у верлібрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 12:48:20 ]
Володимире, будь ласка, ну, будь ласка! Не плутайте верлібр з білим віршем!

Бíлий вірш — неримовані вірші з чіткою внтурішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула.
БІЛИЙ ВІРШ — вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток Б. в. зв'язаний з прагненням наблизити віршову мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад і емоційність. Не випадково Б. в. почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах (Шекспір, Пушкін, Шіллер та ін.). В укр. літературі Б. в. написані драматичні твори: «У катакомбах» і «Одержима» Лесі Українки, «Сон князя Святослава» І. Франка, частково «Оборона Буші» М. Старицького, окремі вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:02:55 ]

Любо, ну будь-ласка, не плутайте поезію із прозою!

Верлібр - це вірш, і цим усе сказано, скільки раз вам це повторювати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:08:22 ]
Я Вас, Володю, скоро викличу на дуель. Ритмізовану :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:30:20 ]
Це без сенсу, поезія кличе вгору, а не до низу.
Пишіть краще гарну поезію, і не пишіть такого, після чого автор втрачає своє обличчя на досить довгий час,
як наприклад, http://maysterni.com/publication.php?id=34098

Та й хіба тільки це? Воно вам потрібно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:37:50 ]
Вау! А як на мене, досить веселий віршик. І багатьом сподобався, як бачу. Чи Ви за Галантного Маньєриста переживаєте? Не варто, він завжди дасть собі ладу.І не тільки собі :)
Тому з Вашою оцінкою не можу погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 14:20:01 ]
Тож і я кажу, ми не пара, навіть для дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:27:41 ]
Та отож. Доведеться Галантного викликати, може, він сміливішим виявиться! Хоча і в нього форми завжди на першому місці, але не ті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-06 16:53:22 ]
Доброго дня, шановні!
Як автор, що не претендує ні на звання поета, ні прозаїка, скажу: байдуже, як назвете ті кілька рядків - верлібром, білим віршем чи прозою. Для мене то вірш вартий уваги, бо кожен рядок у ньому пройнятий справжніми емоціями, у кожне слово вкдадено зміст. Пишучи цей вірш я прожила його. Він справжній - тож має право бути.