ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисица (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Мельник (1986) / Вірші

 ***
Відкрити очі,
розбудити у них море,
і віддати вії у полон
холодному вітрові;
торохтіти у потязі
незліч вдихів
і видихів,
і не зчутися,
як стати чужими,
щоб стати найріднішими;
хапатися за чоловічі погляди
і шукати у них підказки,
підтримки, чи хоча б
короткого "так" -
і жити -
жити, ступаючи на сірий асфальт,
кутаючись від морозу,
і чхати
від чудного смаку повітря,
тремтячи
і ховаючи сльози
від страху
і щастя;
тримати у долоні
цілий світ,
вмістивши його
у 4 квадратних сантиметрах
твого пальця,
згоріти у жарі
твого подиху
і відродитися
у спокої твого
"Я тебе так люблю" —
нам судилося.
©ммв




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 08:26:56
Переглядів сторінки твору 6359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.498 / 5.25  (4.193 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.17 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 11:26:11 ]
Чуттєвий верлібр, особливо зачепило "4-х квадратних сантиметрів" - це ж треба було так точно відміряти!)) Незліч - безліч?
З повагою до Вас і верлібрів, Віталій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 12:39:22 ]
Тільки це не верлібр. Бо верлібр повинен бути віршем, а це і не вірш...

Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, рядки якого мають різну довжину.

ВІРШ - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків//Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.

Якщо ритмування композиції є упорядкованим, тільки тоді можна говорити про можливу належність тексту до поезії.

Чи жодних правил? Жодних відмінностей? І що далі? Правильно, далі всі автоматично стають геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 12:48:05 ]
"Автор верлибра свободен во всем, если не считать необходимости создавать хорошие стихи" (Т.С. Элиот).
Мені близька саме ця позиція. Хоча це тема дискусії на зовсім іншій сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:05:06 ]
А читати наші енциклопедичні визначення пробували? :)
Що для вас вірш, пане Віталію, але в рамках українських тлумачних словників, а не даааалеких посилань?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:10:19 ]
Пробували, і читали:)
Для мене вірш - стинений зміст і багато змістів водночас, це образність і метафоричність, це півтони і близький/невловимий емоційний настрій, це якщо коротко і не заглиблюючись. Якщо розгорнуто - про це писала Ніка Новікова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:13:27 ]
Ми просто говоримо про різні вірші. Ви - про вірш як форму, я - про вірш як сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:18:00 ]
Ось воно, де ми розходимось з Володимиром: форма і суть. Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:20:22 ]
За вашим визначенням, пане Віталію, вочевидь, будь-яку прозу можна викласти у стовпчик. І сказати - це поезія. А можна і не викладати стовпчиком - раз формальне не суттєве, - і так сказати, що то поезія... :(

Тільки поєднання форми і змісту створюють відомі нам явища. І це аксіома.

Але якщо вам вдасться довести її хибність, то Нобелівська премія вам гарантована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:24:26 ]
"Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми - за мир, ми - за мир!"

Ритм є? - Є.
Рими є? - Є.
Зміст є? - Є.
Поезія? - НІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 14:02:01 ]
Абсолютно не претендую на визначення як таке (писав кандидатську, тому знаю що визначення це не просто відірване від усього світу розуміння одного автора, тим більше написане протягом хвилини). Безумовно, форма у поезії теж являє собою аж ніяк не просте групування у стовпчики - засобами розстановки рядків (і не тільки) вона радше слугує підказкою читачеві у прочитанні думок і настроїв автора, усього сказаного і недомовленого. А особливо у верлібрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 12:48:20 ]
Володимире, будь ласка, ну, будь ласка! Не плутайте верлібр з білим віршем!

Бíлий вірш — неримовані вірші з чіткою внтурішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула.
БІЛИЙ ВІРШ — вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток Б. в. зв'язаний з прагненням наблизити віршову мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад і емоційність. Не випадково Б. в. почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах (Шекспір, Пушкін, Шіллер та ін.). В укр. літературі Б. в. написані драматичні твори: «У катакомбах» і «Одержима» Лесі Українки, «Сон князя Святослава» І. Франка, частково «Оборона Буші» М. Старицького, окремі вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:02:55 ]

Любо, ну будь-ласка, не плутайте поезію із прозою!

Верлібр - це вірш, і цим усе сказано, скільки раз вам це повторювати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:08:22 ]
Я Вас, Володю, скоро викличу на дуель. Ритмізовану :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:30:20 ]
Це без сенсу, поезія кличе вгору, а не до низу.
Пишіть краще гарну поезію, і не пишіть такого, після чого автор втрачає своє обличчя на досить довгий час,
як наприклад, http://maysterni.com/publication.php?id=34098

Та й хіба тільки це? Воно вам потрібно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:37:50 ]
Вау! А як на мене, досить веселий віршик. І багатьом сподобався, як бачу. Чи Ви за Галантного Маньєриста переживаєте? Не варто, він завжди дасть собі ладу.І не тільки собі :)
Тому з Вашою оцінкою не можу погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 14:20:01 ]
Тож і я кажу, ми не пара, навіть для дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:27:41 ]
Та отож. Доведеться Галантного викликати, може, він сміливішим виявиться! Хоча і в нього форми завжди на першому місці, але не ті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-06 16:53:22 ]
Доброго дня, шановні!
Як автор, що не претендує ні на звання поета, ні прозаїка, скажу: байдуже, як назвете ті кілька рядків - верлібром, білим віршем чи прозою. Для мене то вірш вартий уваги, бо кожен рядок у ньому пройнятий справжніми емоціями, у кожне слово вкдадено зміст. Пишучи цей вірш я прожила його. Він справжній - тож має право бути.