ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Мельник (1986) / Вірші

 ***
Відкрити очі,
розбудити у них море,
і віддати вії у полон
холодному вітрові;
торохтіти у потязі
незліч вдихів
і видихів,
і не зчутися,
як стати чужими,
щоб стати найріднішими;
хапатися за чоловічі погляди
і шукати у них підказки,
підтримки, чи хоча б
короткого "так" -
і жити -
жити, ступаючи на сірий асфальт,
кутаючись від морозу,
і чхати
від чудного смаку повітря,
тремтячи
і ховаючи сльози
від страху
і щастя;
тримати у долоні
цілий світ,
вмістивши його
у 4 квадратних сантиметрах
твого пальця,
згоріти у жарі
твого подиху
і відродитися
у спокої твого
"Я тебе так люблю" —
нам судилося.
©ммв




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 08:26:56
Переглядів сторінки твору 5742
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.498 / 5.25  (4.193 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.17 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 11:26:11 ]
Чуттєвий верлібр, особливо зачепило "4-х квадратних сантиметрів" - це ж треба було так точно відміряти!)) Незліч - безліч?
З повагою до Вас і верлібрів, Віталій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 12:39:22 ]
Тільки це не верлібр. Бо верлібр повинен бути віршем, а це і не вірш...

Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, рядки якого мають різну довжину.

ВІРШ - невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків//Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.

Якщо ритмування композиції є упорядкованим, тільки тоді можна говорити про можливу належність тексту до поезії.

Чи жодних правил? Жодних відмінностей? І що далі? Правильно, далі всі автоматично стають геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 12:48:05 ]
"Автор верлибра свободен во всем, если не считать необходимости создавать хорошие стихи" (Т.С. Элиот).
Мені близька саме ця позиція. Хоча це тема дискусії на зовсім іншій сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:05:06 ]
А читати наші енциклопедичні визначення пробували? :)
Що для вас вірш, пане Віталію, але в рамках українських тлумачних словників, а не даааалеких посилань?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:10:19 ]
Пробували, і читали:)
Для мене вірш - стинений зміст і багато змістів водночас, це образність і метафоричність, це півтони і близький/невловимий емоційний настрій, це якщо коротко і не заглиблюючись. Якщо розгорнуто - про це писала Ніка Новікова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 13:13:27 ]
Ми просто говоримо про різні вірші. Ви - про вірш як форму, я - про вірш як сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:18:00 ]
Ось воно, де ми розходимось з Володимиром: форма і суть. Точно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:20:22 ]
За вашим визначенням, пане Віталію, вочевидь, будь-яку прозу можна викласти у стовпчик. І сказати - це поезія. А можна і не викладати стовпчиком - раз формальне не суттєве, - і так сказати, що то поезія... :(

Тільки поєднання форми і змісту створюють відомі нам явища. І це аксіома.

Але якщо вам вдасться довести її хибність, то Нобелівська премія вам гарантована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:24:26 ]
"Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми - за мир, ми - за мир!"

Ритм є? - Є.
Рими є? - Є.
Зміст є? - Є.
Поезія? - НІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 14:02:01 ]
Абсолютно не претендую на визначення як таке (писав кандидатську, тому знаю що визначення це не просто відірване від усього світу розуміння одного автора, тим більше написане протягом хвилини). Безумовно, форма у поезії теж являє собою аж ніяк не просте групування у стовпчики - засобами розстановки рядків (і не тільки) вона радше слугує підказкою читачеві у прочитанні думок і настроїв автора, усього сказаного і недомовленого. А особливо у верлібрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 12:48:20 ]
Володимире, будь ласка, ну, будь ласка! Не плутайте верлібр з білим віршем!

Бíлий вірш — неримовані вірші з чіткою внтурішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула.
БІЛИЙ ВІРШ — вірш, що не має рими. Вперше з'явився в Італії в 16 ст. Розвиток Б. в. зв'язаний з прагненням наблизити віршову мову до розмовної, але зберегти при цьому її ритмічний лад і емоційність. Не випадково Б. в. почали вживати найбільше у драматичних віршованих творах (Шекспір, Пушкін, Шіллер та ін.). В укр. літературі Б. в. написані драматичні твори: «У катакомбах» і «Одержима» Лесі Українки, «Сон князя Святослава» І. Франка, частково «Оборона Буші» М. Старицького, окремі вірші І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:02:55 ]

Любо, ну будь-ласка, не плутайте поезію із прозою!

Верлібр - це вірш, і цим усе сказано, скільки раз вам це повторювати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:08:22 ]
Я Вас, Володю, скоро викличу на дуель. Ритмізовану :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 13:30:20 ]
Це без сенсу, поезія кличе вгору, а не до низу.
Пишіть краще гарну поезію, і не пишіть такого, після чого автор втрачає своє обличчя на досить довгий час,
як наприклад, http://maysterni.com/publication.php?id=34098

Та й хіба тільки це? Воно вам потрібно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 13:37:50 ]
Вау! А як на мене, досить веселий віршик. І багатьом сподобався, як бачу. Чи Ви за Галантного Маньєриста переживаєте? Не варто, він завжди дасть собі ладу.І не тільки собі :)
Тому з Вашою оцінкою не можу погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 14:20:01 ]
Тож і я кажу, ми не пара, навіть для дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 14:27:41 ]
Та отож. Доведеться Галантного викликати, може, він сміливішим виявиться! Хоча і в нього форми завжди на першому місці, але не ті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-06 16:53:22 ]
Доброго дня, шановні!
Як автор, що не претендує ні на звання поета, ні прозаїка, скажу: байдуже, як назвете ті кілька рядків - верлібром, білим віршем чи прозою. Для мене то вірш вартий уваги, бо кожен рядок у ньому пройнятий справжніми емоціями, у кожне слово вкдадено зміст. Пишучи цей вірш я прожила його. Він справжній - тож має право бути.