ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Мені б дотягнутись до тебе




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-17 09:24:41
Переглядів сторінки твору 10814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.122 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 09:57:48 ]
Вражаюче. "Я - єрусалимська стіна" аж закарбувалося у свідомості. Тільки дельфіни і смерть - вагаюся, хіба з врахуванням їх янгольства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:10:32 ]
Дякую, Віталію.Чому такий образ з дельфінами - зараз поясню. Зазвичай дельфіни рятують людей, виносячи на берег, а для ліричного героя кращим би було втопитися в очах коханої. Життя без неї, без її погляду рівносильно смерті, саме тому дельфіни для нього янголи смерті. Трохи по-дитячому пояснила, але саме це мені хотілося сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 14:14:02 ]
Та я десь інтуїтивно так і розумів, чи правильніше - відчував)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 10:56:41 ]
Все то Ти, Оленко, вже відчуваєш, умієш вербально виразити.
Молодець.
Тільки якби ще на розділових знаках не економила і дельфінчиків не ображала - я б Тебе зовсім-презовсім розумів... :)
Хоча... мусять бути ж у Жінці загадки... :)

...Але ж дельфінчики такі милі, невинні, не винні!
Ну які з них, товстеньких, милих, добрих рятівників ангели смерті?..
Як із пінгвінів ластівки... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:14:00 ]
Дякую, Ігоре, за гарні слова. Щодо дельфінів, вже пояснила. А розділових знаків тут і так забагато, як для мене, хронічної верлібристки:)
P.S. До речі, чим пінгвіни не ластівки? Я дуже багато спільного бачу між нимм:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 11:55:47 ]
Олено! Ваші вірші не лишають байдужими. І стіна Єрусалимська тут - здорово. От тільки картина "в очах моїх море червоне
прорвало плотину" - Ну, уявіть собі - як це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:19:45 ]
Юліє, і Вам спасибі за гарні слова. Тільки не можу зрозуміти, що такого в образі "в очах моїх море червоне прорвало плотину"? Я якраз дуже добре собі це уявила, тому і написала. Ви ж теж метафорами мислите, тому мали би зрозуміти. В одного з моїх найулюбленіших поетів Голобородька є вірш "Червоне чекання", де мати червона біля вікна стоїть. Настільки глибоко це все сказано. Може, просто мені не вдалося передати всю трагічність ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 14:36:57 ]
Олено! Не знаю як у кого (може, це лише у мене?) першою виникає асоціяція червоних від полопаних капілярів очей. Ви це мали на увазі, коли писали? Чи це я щось не те уявляю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:13:46 ]
Юліє, ну звісно я мала на увазі не червоні капіляри очей. Хоча, яка вже різниця, що я мала на увазі, головне, як це зрозумів читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 14:24:00 ]
Сьогодні чорні янголи - гості на ПМ, дивлюсь :) Оленко, цікаві метафори, але моя скромна думка така, що жоден погляд (чи не-погляд) не вартий смерті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:15:50 ]
Чорі, моя думка теж така, але вірш вийшов саме таким. А назавтра треба запровадити день янголів-охоронців:)Бо сьогодні щось справді забагато чорного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 16:01:13 ]
Гарно і метафорично! Респект за стіну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:16:24 ]
Респект за приємні слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:20:53 ]
Оленко, гранично щиро
дякую за приємність
від хорошого
тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:56:49 ]
Нікусь, і тобі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:28:29 ]
Мені завершення здалось опти-містичним, виносять дельфіни на берег коханого-хлюп-і Є! Все-таки вони усе правильно зробили. Вкотре повторюсь, що Оленку читаєш із роззявленим ротом від захоплення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 17:00:07 ]
Юль, мені надзвичайно приємно чути це від тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 19:06:37 ]
Оленко,
Мені здавалось ("в’яжу постоли їм сорочки") що сорочки тчуть... ні?
чи я не так зрозумів.
Дещо гущаво з "ти" у першій строфі - але мабуть це так задумано.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:38:14 ]
Загалом то так,видно тут моє недоопрацювання. Подумаю над цим. Дякую, Юр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 02:56:05 ]
А мені сподобалось. Оленко, тримай лавровий віночок за цей чудовий вірш. Сподіваюся, що наступний буде ще кращий. )