ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Зима, Ти і Че.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Бик 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-26 12:31:03
Переглядів сторінки твору 4770
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.643 / 5.33  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 4.552 / 5.25  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-11-27 14:38:55 ]
всіх, кому заборгував обіцяні коменти - прошу пробачити, через трохи все напишу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-27 21:06:14 ]
Оригінальний і гарний вірш. Тільки в строфі про друзів я вважаю краще було не "зайняв", а "найняв і для них хрести", бо зайняти звучить, як розіп’ятий на тих хрестах за друзів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-11-27 23:14:04 ]
дякую, Жорже. "зайняв" - малось на увазі притримав (щоб інші не зайняли), саме це слово на початку я й хотів використати. а найняв - це взяв в когось на деякий час. але подумаю. дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2006-12-08 05:54:25 ]
гарно!
але.

"Чорний сніГ ВЗДовж кісток тече" - найперше і найголовніше правило української мови - милозвучність. А чотири приголосні підряд, потім голосний і знову три приголосні - явна невідповідність цьому правилові :) важко вимовляти. Інших недоліків не помітив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-12-08 12:10:35 ]
Дякую, Олексію, за увагу.
Я - теж за милозвучність. Але якщо в письмі керуватись тільки правилами - то це перетворюється радше в обмеження, чим в поміч. Особливої вади тут не бачу. Втім - обіцяю - подумаю. Це не саме складне місце - варіантів для заміни тут досить багато: наприклад, коли писав, то перше слово було "поперек" (досить ємке слово). Але "вздовж кісток" більш сильний образ: "вздовж кісток" - складна траекторія :) - раз; сніг всотався в кров (чорна кров) і став частиною ліричного героя - два; та й сама візуально-тактильна уява цього образу викликає ломоту тих же самих кісток - три. А багацько шиплячо-колючих приголосних більш випукло окреслюють ту силу, яка відриває паруюче м`ясо від біленьких кісточок :), куди й тече (крізь спротив!) отой чорний холодний сніг. Це - як кинути на ропечену пательню пригорщу снігу: шкварчить-сичить-парує. Отже - налице певна алітерація. Отаке наївне пояснення :). Цей образ - переважно внутрішній, на відміну від "поперек" - переважно зовнішнього. Як на мене, іноді є чинники, які важливіші правил.
Але (ще раз) подумаю.
Дякую за увагу і добрі слова.
Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-08 20:33:24 ]
Дуже цікава та душевна поезія.
Я пройшовся по всім - бачу як зростає слово.
Зауважив теж, що любите сливи. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-12-08 21:55:50 ]
Дякую.
А сливи - тактакитак: в дитинстві переїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 16:59:08 ]
"поряд друзі висять"
а чи не конфліктно и не виклично?
чим більше запитань, тим яскравіше враження.
дякую за поезію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-01-15 21:47:27 ]
Підкину сюди, щоб трохи й посміхнулися.
Вдала рима свербить, пече.
І привидяться ж хунта й Че!
Всюди друзі висять живі,
І лини пливуть в голові,
А за ними Та, Ти, Ба, Ма-
зи
ма.
Піть
ма.

З повагою.