ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Хельґі Йогансен
2023.02.01 23:02
Ну  що  ж,  прощай!  Ідеш  від  мене…  Осінь.
Де  ти  ступала  –  інеєм  лежить
Моя самотність.  Зглянься  ж  хоч  на  мить!
А  я  кричав  колись,  що  з  мене  досить
Твого  повітря,  вижовклих  листків,
Дощів, туману...  Час  вже  пролетів
І  ти

Тетяна Левицька
2023.02.01 22:00
Це маячня, мій любий, тільки сон,
лякає привидом посеред ночі.
Лунає серця срібний камертон,
душа на вістрі леза кровоточить..

То падає узимку дощ: дрібний,
холодний, забобонно-сліпкуватий,
в небесній прірві топить Бог човни,

Віктор Михайлович Насипаний
2023.02.01 21:33
Сперечались якось троє про життя вар’яти.
Про жінок, яких насправді треба вибирати.
Перший радить чемну й мудру. Другий лиш багату.
Третій хоче іноземку, щоби світ пізнати.
Інший хоче лиш пампушку, теплу, як перина.
Ні, нехай худа, як тріска, наче ба

Віктор Кучерук
2023.02.01 20:12
Сон рябої кобили
Зранку меле дідусь, -
Мов позичити силу
Може досі комусь.
Бо допоки ми спали,
Чи лічили курчат, -
Він змастив п'яти салом
І гайнув до дівчат.

Ніна Виноградська
2023.02.01 19:37
Чи Громомовиця, чи Громниця,
Це давнє свято нині є.
В моєму місті і в столиці
Весну чекає. Півень п’є

Краплини, що стікають з даху
І цим віщуючи весну,
І перемогу у невдахи,

Козак Дума
2023.02.01 19:32
Актор із тебе нікудишній,
шматок несвіжого філе,
та щоки надуваєш пишно,
щосили тужишся – але…

Ігор Шоха
2023.02.01 18:47
ІНастає глобальне потепління,
тонуть у морях материки,
люди захищають володіння
і... воюють. Людям невтямки,
що потоп великої ріки
буде не по щучому велінню.
Це сама земля уже віки,
поки гавкотіли пустомелі,

Юрій Лазірко
2023.02.01 17:31
Левандівка
не Монмартр
Сихів
не Бродвей
вже мене давно нема
там
де п‘ють
глінтвейн

Юрій Лазірко
2023.02.01 17:29
вітер гілочкою вишеньки
розгойдав колиску-віршенька

поділився тою втіхою
з ластів’ятами під стріхою

ті літали і втішалися
небо в римах колисалося

Юрій Лазірко
2023.02.01 17:27
ця історія
без хвоста
дощ не йшов
рахував до ста
невідкриті ще
парасолі
і кидав
ніби дрібку солі

Гриць Янківська
2023.02.01 16:53
Приходь в мій дім біду заколихати.
Надворі дощ – злякає і собаку.
Свистять вітри, аж дах зриває з хати.
Добро – дрібне, як насінина маку.

Добро дрібне не стукає у двері, –
Прибились грози знову до порогу.
А ти приходь словами на папері,

Софія Цимбалиста
2023.02.01 12:50
Ти мрієш про квиток у невагомість.
Про дорогу в один кінець
до чогось неозореного.
Ти мрієш про єднання
з природою.
Ти мрієш почути
тихий плескіт води.
Мрієш відчути

Олександр Сушко
2023.02.01 10:11
Грішу щоночі. А уранці каюсь,
Бо змалку не байдужий до краси.
Без грішників монахи б не рождались,
Монашки теж пощезли би усі.

Та що монашки! Не було б пророків,
Апостолів та сонмища святих!
О, зохен вей, русалі кароокі!

Хельґі Йогансен
2023.02.01 00:14
Життя завмерло, хоч іще не осінь.
Колись гуляла пристрасна жара,
Палка, жагуча, змінюючись зливою.
Тепер нудьга спішить до мене в гості.
Момент прощання... а мої слова
Тремтять ледь чутно нотами тужливими.

Сумую, сам на себе я сердитий,

Володимир Каразуб
2023.01.31 21:29
Так густо, гучно
До сліз і крику,
До гупоту тисяч що кинулись в танець,
"Скажи мені люба, чому не танцюєш,
Скажи, мені люба, що з голосом сталось?"
Так густо і гучно,
До темного крику,
До гупоту тисяч підкинутих грудок,

Ольга Олеандра
2023.01.31 20:26
Дихає темрява вогкою довгою піснею.
Слів не розчути, бубніння лірично сумне.
Шепче у вухо, стискає виски доброзичливо.
Все це мине, ось подивишся, все це мине.

Чому ти, темряво, лізеш до мене в розрадниці?
Чому вважаєш минання доречним кінцем?
Чут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

володимир вільха
2023.01.25

Ері Аспайр
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10

Аннабель Коваль
2023.01.09

Гриць Янківська
2023.01.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
1
Твоя адреса – третя хмара зліва.
Пустий конверт її наздожене
Якраз тоді, коли остання злива
Дбайливо вкриє оловом мене.

Ти засумуєш,
Кинеш погляд долу,
Де у підніжжя Божого престолу,
Я вже дійшов уявної межі,
І у води навчаюся німіти,
Бо як обступлять літери-наймити,
Щоб я не видав те, що ми чужі.

2
Antanta-Осінь досі не розбита.
Я серед тих приречених бійців,
Що неодмінно сплатять грудню мито
За жовту кулю в скроню при кінці.

Його здобутки:
Щерблені листочки,
Один каштан для себе, три – для дочки,
Шифровані кленові письмена,
І – суто справедливости заради –
Щоденник по тридцяте листопада,
В якому всіх загиблих імена.

3
На білій мапі зовнішніх відносин
Я півземлі безболісно відкрив:
На північ – я,
На захід – ти і осінь,
На схід – слова,
На південь – Море Рим.

А по краях лишились білі плями –
Уявними лісами і полями,
І сто доріг, котрі не до, а від:
Дрібних зірок, украдених тобою
Із неба над моєю головою
В коротких снах про Вінницький повіт.

4
Коли зійдуться грудень, січень, лютий
Тримати змову ради холодів,
То першим гостем може й лютий бути,
Бо саме з ним я б випити хотів.

Мені, звичайно, будь-яка різниця,
Чи то вживу, чи може тільки сниться –
Червоний ніс у сизому вікні,
Один з братів накриє землю білим,
Прийде Снігурка з Дідом-педофілом
Й наллє горілки синьому мені.

5
Мій VIPпартер сьогодні на підлозі:
В театрі „Стеля” – п’єса „Неземне”.
Вже другий акт, а я не в темі й досі,
Хоча не це пригнічує мене.

А те що ніч ходила в світ на лови
І вполювала полохливе слово,
А я його для тебе не зберіг.
Тепер лишилось місяць розігнути,
Обох обмити, в біле зодягнути,
І закопати вранці під поріг.

6
Я п’ять пташок піймав собі на зиму:
Двох горобців і трійко снігурів –
Можливий сум ділити навпіл з ними.
Хай вибачають...
Сам би я здурів.

Бо цю біду зимою не назвати.
Моє натхнення б’ється в стіни з вати.
Від писанини пухне голова.
А санітар – безсніжний сучий грудень –
Штовхне назад, ввігне коліном груди
Й гидливо витре спінені слова.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Просто Немо 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Інґвар Олафсон 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-20 22:59:37
Переглядів сторінки твору 6060
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.997 / 5.65  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 4.845 / 5.5  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-12-20 23:35:32 ]
Нарешті мені щось сподобалось на цьому сайті.
Сумні і жорсткі рядки. Гарне поєднання!!!
Але слід виправити кілька русизмів: "по краям" -- "по краяХ", "закрасити" -- "зафарбувати, замалювати", "рукава" -- "рукави".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 00:26:01 ]
Прекрасний вірш, Сергію! (Вам це, певно, і самому відомо:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 09:03:44 ]
Дякую всім, за зауваження особливо - поборемось з русизмами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 09:13:34 ]
Так з русизмами треба щось робити, геть псують враження від вцілому вдалого тексту. І ще ця Antanta-Осінь видається якоюсь недоречною саме в такому поєднанні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:41:03 ]
Давно не читав такої поезії! Майже досконало. Майже - тому що є кілька незначних помилок (півземлі - пишеться разом; по краях, а не "по краям", перенесення наголосів). І замало оптимізму! Але від образності я у захваті! Дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:45:59 ]
дійсно... це фест ладно!
більше нема чого додати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 15:21:12 ]
Прочитала "Твоя адреса – третя хмара зліва" і відразу перейняло подих...Весь твір такий... СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ. Дякую Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 15:40:25 ]
Погоджуюсь з Іриною - спражня поезія. Заходьте, Сергію, на "Майстерні" зі своїми віршами частіше. Дійсно, ось таких думок не вистачає дуже-дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 17:18:24 ]
Погоджуюся з усіма і зичу наснаги у Вашій творчості, Сергію!

Півсонети (друга частина)
(з майбутнім продовженням)

Знайшов конверт й набрав для тебе снігу,
І адрес –« Третя хмара» підписав...
Хотів для тебе, друже, справить втіху,
Щоб Новий рік із снігом ти стрічав,

Та потім глянув на конверта розмір,
І вирішив, що снігу лиш за комір
Насипати ти зможеш лиш собі,
А тут його безмежнії простори…
Пішов в «Газпром» я на переговори,
Щоб сніг як газ подати по трубі…

і далі буде...

З повагою, РВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник-Добрушина (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-22 12:26:06 ]
Вже багато тобі, Сергію сказали... Але ось головне, як на мене, сховалося в тінь.

Я порівнюю усе, що ти писав до "Трофейних щоденників" і все, що написав і пишеш після... Так ось. Мені здається - що ти почав писати нову книгу. Це якісно та образно інший світ, трохи інші емоції, словом, ідея дуже оригінальна і своєрідна. І ці твої півсонети - як на мене - продовження "Трофейного щоденника" - продовження саме твоєї книги... Повір - тобі подарований просто колосальний і багатий сюжет (тим сивим дядьком, що над нами), тож твори...
А щодо русизмів - то мусиш виправити. А головне я тобі сказала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-12-22 23:36:05 ]
Ще раз дякую всім за увагу.
• До Інгвара – звичайно ж, з русизмами треба щось робити. Але я не думаю, що їх так багато, що вони аж геть псують враження від „вцілому вдалого тексту”:)
• До Сергія – півземлі пишеться разом, я так і написав, це, певно, мій коханий Ворд виправляє все за мене: скільки разів він мене вже підставляв. Знаєте, як ото воно буває – Майже Автоматично... :) Щодо зміни наголосів, то я тут бачу тільки один випадок – „наймИти”. Але це нормальне „старовинне” слово, яке ви, мабуть, з огляду на свій вік :) не застали у вжиткові. А все інше я виправив ще до вашого коментаря :) Дякую. Залишилось „рукава”, але воно – рИмове, та й словник не забороняє, отже поки що залишу, потім подумаю.
• До ніжної жіночої половини – дякую геть всім за добрі слова. Обіцяю після 28-го заходити частіше і понаписати всім коментарів :)
• До оглядача Критики - Тетяни Мельник-Добрушиної, (М.К./М.К.:))) Слухай, Танюш, як же твоя посада офіційно звучить! Як музика! Я заслухався. Ти майже вгадала (тобто підмітила): щось таке нове я почав писати... не зовсім книгу... але деяку середину деякого початку, в якого має бути продовження :) Тобто – окрему річ. А щодо „сивого дядька”, о це може бути й сивий дід :)Дякую.
• До всіх – і далися вам оті кілька русизмів: у інших їх он скільки!
• Передостанній пункт – жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-28 17:54:32 ]
Ну все таки ці кляті "довгі рукава" ну ріжуть вони слух. Ну не дають вони сказати: "так, все до ладу!"
На моє глибоке переконання русизми, полонізми, діалектизми повинні мати стилістичне обгрунтування.
Твір класний, але недопрацьований.
З різдвом Вас,
Щиро Інгвар. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 22:56:14 ]
Слова, написані серцем, яке не знає ні рим, ні русизмів, ні що інше, окрім глибини емоцій... Виправити літеру, чи слово - лише мить. Написати такі рядки - більшості не вистачить і цілого життя...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-06 16:11:10 ]
Не думаю, що варто говорити про більшість, краще про меншість. :)
Вірш і справді непоганий, читаю його, схоже, доопрацьований варіант. Безумовно - яскраво, безумовно - образно. Але, на такому тлі невеличкі "помилки" і справді кидаються у вічі. Дуже добре, що колеги-поети звернули достатньо уваги на них. І добре, що Сергій зважено сприймає наші братні погляди. :)
Додам до цих поглядів іще зауваги стосовно "далебí", та " нáвзнак" (якщо є необхідність вживати ці слова з таким наголосом, як у тексті вірша, то варто поставити відповідні знаки наголосу), а також дрібненьке, на перший погляд, зауваження щодо "пійманих горобців". Не люблять вони чомусь клітки, гинуть у ній відразу. До смерті б'ються об грати...
Я розумію, що в творі є певна модерністична паралель, але ж, в цілому, вірш претендує на серйозність, тому над цим є зміст подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2007-02-18 23:53:53 ]
Таки-так. Одне слово виправив, інше залишив, бо звик саме до такого наголосу. А пташки навмисне такі, яких зазвичай не ловлять.
І ще - це не вірш, а окремі вірші, об`єднані спільністю форми. Вважаю за краще об`єднувати дещо з написаного в міні-цикли, ніж закидати сайт окремими крихітками :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-07 13:57:12 ]
Це вірно. Дякую за пояснення. Все стало мені більш зрозуміло. :)