ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-17 00:15:07
Переглядів сторінки твору 20398
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.163 / 5.75  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.931 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:23:02 ]
"...Нещасний той, у кого навіть в квітні
в долонях замерзають снігурі.
Невтішний день. Бо хто його втішає?
Світанки ще занадто молоді..." = Це класно сказано і сильно.

Але нічого незвичного не бачу у "Безсонному дні", може якби він був "сонливий"??? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:23:18 ]
Іринко, геніально, як завжди. Слів немає. Вони скінчились. Помовчати, щоб послухати Твою Поезію... Перечитати. Відчути невагомість і - пішки - по воді:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:39:08 ]
Юро, дякую... Вірш ще теплий, тому сама в стані аналізу... Чомусь дуже хотілося "безсонний"... Ще думаю...

Іринко , ми одна одній одночасно коменти писали :) Дякую Тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 01:23:32 ]
Іро, вірш - прекрасний! (саме те про, що я дуже часто думаю(і не тільки я).Ми - всі...:) А пам'ятаєш цей вірш?
(Ю.Друніна)

"Как объяснить слепому,
Слепому, как ночь, с рожденья,
Буйство весенних красок,
Радуги наважденье?

Как объяснить глухому,
С рожденья, как ночь, глухому,
Нежность виолончели
Или угрозу грома?

Как объяснить бедняге,
Рожденному с рыбьей кровью,
Тайну земного чуда,
Названного любовью?"

теж - сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 01:26:39 ]
Доброї ночі, Оксанко! Справді - сила... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 01:55:00 ]
Гарний вірш, Ірино, чудове закінчення.
…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 03:52:47 ]
…І хтось згадає раптом, що душа є.
Душа є у кожного... і той, хто про це пам'ятає ніколи не зможе забути про свою...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 05:21:46 ]
"Буденний день" і з Вас кава. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 07:42:58 ]
Славно, славно...
Навіть більше...
І де такі слова взяла?...
Як у душу зазирнула!
Приєднуюсь до загальних схвалень.
І, - дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 09:48:07 ]
Чудовий вірш...

"І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,
і стигне час, коли на тепле слово
у відповідь відлунням йде зима." - особливо сподобалось. Гарно сказано, але сумно, мабуть тому що правда.
Будемо надіятись, що всетаки прийде до кожного прозріння "що душа є". Ваша поєзія не дає в цьому сумніватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 10:12:58 ]
Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 12:32:21 ]
Зрозуміло, що емоції у наших дорогих читачок переважають. Але не можна жити тільки емоціями :)
Напевно важливо їх з реальністю зв'язувати?
Ось видати після такого читацького перехвалення книжкою цей вірш і буде незручно якось.
Вірш Ірини Пиріг гарний своїм задумом, але саме здійснення до рівня задуму, як на мене, не дотягує. Є музикальність(хіба, що за винятком "відлунням йде" - достатньо "відлуннями"?), є багато символів, але де цільність? Вірш глуздом повинен би теж якось сприйматися :)

"Безсонний день. Планета парадоксів.
Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..."

Невже є такі, кому не довелося? :( "Безсонний день" - дійсно, в контексті зовсім не зрозуміло. А "планета парадоксів" - це закид кому? Напевно Творцю, напевно Космосу, аж ніяк не нам, істоткам, які час від часу на планеті з'являються..?

Попри це, здійснення вірша відбулося, як на мене, і занадто безособистісно - "ті, той, хтось"? З дивно відстороненими сентенціями: "І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,"????

Що я пропоную? Пропоную відходити від переднього плану. Не розміщувати думку у первинному звучанні, а розміщувати її продовження, якщо таке знайдеться (можливо у цьому і нинішня ознака досконалості - є чи нема актуального продовження). Таким чином все буде значно обсяжніше, світліше і більш неповторно. Тобто, роздуми над початковим
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..." повинні йти далі, вглиб і до чогось приходити, можливо до - "пройти дощем крізь пахощі трави..."
Прошу, Іринко, не ображайтесь, але зупинятись в роботі над собою і над доступними нам образами не можна - у всіх нас є певні стереотипи, у всіх без виключення - деякі зі своїми дитячими ще стереотипами на Шевченківську претендують. Буде страшно, якщо здобудуть. :(
Та це вже людські парадокси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 14:52:30 ]
Взагалі, я так розумію, на Самвидаві у нас не виставка, а майстерня. Добрі поради використовуються, тексти осмислюються глибше, погляди увиразнюються - так і повинно бути. Це ж бо і є літературним процесом? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 15:39:57 ]
Марто, Володимире, Олександре, Ганно, ДЯКУЮ за дуже дорогі для мене коменти...

Юро, з мене - кава! Я до речі, ще вчора хотіла Вас запитати про той день :) Відчувала, що Ви підкажете :) Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 16:01:23 ]
І думки не було ображатися на Шановну Редакцію! В першому варіанті вірша була "країна". Її повертаю. Тільки досі не вважаю написання віршів роботою... Я їх чую - і записую... І пишу не заради премій, повірте. Пишу , бо без цього вже себе не уявляю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 16:33:26 ]
Шановна Іринко, конкурси і справді річ другорядна поруч із предметом Поезії. У вас прекрасне поетичне чуття, але чи можливо відразу написати вірш, не уточнюючи, не відшліфовучи його складові до абсолютно можливої чистоти звучання? Ми ж-бо спілкуємось тільки про це? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 16:47:11 ]
вважаю, що можливо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 17:07:56 ]
А музичний твір? Його теж відразу і в закінченому вигляді, як правило (ми ж говоримо про метод?), можна написати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:10:15 ]
Пісню можна точно... А загалом - це питання до композиторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 17:19:16 ]
Але навряд чи написання поезії простіше за написання хорошої музики...


1   2   3   Переглянути все