ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***
Буденний день. Країна парадоксів.
Душа із тілом виключно на „Ви”.
Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави...
І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,
і стигне час, коли на тепле слово
у відповідь відлунням йде зима.
Зів’ялий день. А ночі – непохитні.
Розбиті чудернацькі ліхтарі.
Нещасний той, у кого навіть в квітні
в долонях замерзають снігурі.
Невтішний день. Бо хто його втішає?
Світанки ще занадто молоді.

…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді...

16 січня”07




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-17 00:15:07
Переглядів сторінки твору 17078
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.163 / 5.75  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.931 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:23:02 ]
"...Нещасний той, у кого навіть в квітні
в долонях замерзають снігурі.
Невтішний день. Бо хто його втішає?
Світанки ще занадто молоді..." = Це класно сказано і сильно.

Але нічого незвичного не бачу у "Безсонному дні", може якби він був "сонливий"??? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 00:23:18 ]
Іринко, геніально, як завжди. Слів немає. Вони скінчились. Помовчати, щоб послухати Твою Поезію... Перечитати. Відчути невагомість і - пішки - по воді:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 00:39:08 ]
Юро, дякую... Вірш ще теплий, тому сама в стані аналізу... Чомусь дуже хотілося "безсонний"... Ще думаю...

Іринко , ми одна одній одночасно коменти писали :) Дякую Тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 01:23:32 ]
Іро, вірш - прекрасний! (саме те про, що я дуже часто думаю(і не тільки я).Ми - всі...:) А пам'ятаєш цей вірш?
(Ю.Друніна)

"Как объяснить слепому,
Слепому, как ночь, с рожденья,
Буйство весенних красок,
Радуги наважденье?

Как объяснить глухому,
С рожденья, как ночь, глухому,
Нежность виолончели
Или угрозу грома?

Как объяснить бедняге,
Рожденному с рыбьей кровью,
Тайну земного чуда,
Названного любовью?"

теж - сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 01:26:39 ]
Доброї ночі, Оксанко! Справді - сила... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 01:55:00 ]
Гарний вірш, Ірино, чудове закінчення.
…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 03:52:47 ]
…І хтось згадає раптом, що душа є.
Душа є у кожного... і той, хто про це пам'ятає ніколи не зможе забути про свою...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 05:21:46 ]
"Буденний день" і з Вас кава. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 07:42:58 ]
Славно, славно...
Навіть більше...
І де такі слова взяла?...
Як у душу зазирнула!
Приєднуюсь до загальних схвалень.
І, - дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 09:48:07 ]
Чудовий вірш...

"І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,
і стигне час, коли на тепле слово
у відповідь відлунням йде зима." - особливо сподобалось. Гарно сказано, але сумно, мабуть тому що правда.
Будемо надіятись, що всетаки прийде до кожного прозріння "що душа є". Ваша поєзія не дає в цьому сумніватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 10:12:58 ]
Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 12:32:21 ]
Зрозуміло, що емоції у наших дорогих читачок переважають. Але не можна жити тільки емоціями :)
Напевно важливо їх з реальністю зв'язувати?
Ось видати після такого читацького перехвалення книжкою цей вірш і буде незручно якось.
Вірш Ірини Пиріг гарний своїм задумом, але саме здійснення до рівня задуму, як на мене, не дотягує. Є музикальність(хіба, що за винятком "відлунням йде" - достатньо "відлуннями"?), є багато символів, але де цільність? Вірш глуздом повинен би теж якось сприйматися :)

"Безсонний день. Планета парадоксів.
Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..."

Невже є такі, кому не довелося? :( "Безсонний день" - дійсно, в контексті зовсім не зрозуміло. А "планета парадоксів" - це закид кому? Напевно Творцю, напевно Космосу, аж ніяк не нам, істоткам, які час від часу на планеті з'являються..?

Попри це, здійснення вірша відбулося, як на мене, і занадто безособистісно - "ті, той, хтось"? З дивно відстороненими сентенціями: "І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,"????

Що я пропоную? Пропоную відходити від переднього плану. Не розміщувати думку у первинному звучанні, а розміщувати її продовження, якщо таке знайдеться (можливо у цьому і нинішня ознака досконалості - є чи нема актуального продовження). Таким чином все буде значно обсяжніше, світліше і більш неповторно. Тобто, роздуми над початковим
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..." повинні йти далі, вглиб і до чогось приходити, можливо до - "пройти дощем крізь пахощі трави..."
Прошу, Іринко, не ображайтесь, але зупинятись в роботі над собою і над доступними нам образами не можна - у всіх нас є певні стереотипи, у всіх без виключення - деякі зі своїми дитячими ще стереотипами на Шевченківську претендують. Буде страшно, якщо здобудуть. :(
Та це вже людські парадокси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 14:52:30 ]
Взагалі, я так розумію, на Самвидаві у нас не виставка, а майстерня. Добрі поради використовуються, тексти осмислюються глибше, погляди увиразнюються - так і повинно бути. Це ж бо і є літературним процесом? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 15:39:57 ]
Марто, Володимире, Олександре, Ганно, ДЯКУЮ за дуже дорогі для мене коменти...

Юро, з мене - кава! Я до речі, ще вчора хотіла Вас запитати про той день :) Відчувала, що Ви підкажете :) Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 16:01:23 ]
І думки не було ображатися на Шановну Редакцію! В першому варіанті вірша була "країна". Її повертаю. Тільки досі не вважаю написання віршів роботою... Я їх чую - і записую... І пишу не заради премій, повірте. Пишу , бо без цього вже себе не уявляю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 16:33:26 ]
Шановна Іринко, конкурси і справді річ другорядна поруч із предметом Поезії. У вас прекрасне поетичне чуття, але чи можливо відразу написати вірш, не уточнюючи, не відшліфовучи його складові до абсолютно можливої чистоти звучання? Ми ж-бо спілкуємось тільки про це? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 16:47:11 ]
вважаю, що можливо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 17:07:56 ]
А музичний твір? Його теж відразу і в закінченому вигляді, як правило (ми ж говоримо про метод?), можна написати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:10:15 ]
Пісню можна точно... А загалом - це питання до композиторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-17 17:19:16 ]
Але навряд чи написання поезії простіше за написання хорошої музики...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:21:21 ]
Це вже у кого який Талант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:41:59 ]
"Рассказывают, что однажды, когда Моцарт в семилетнем возрасте давал концерт во Франкфурте-на-Майне, после выступления к нему подошел мальчик лет четырнадцати.

— Ты сочиняешь такую замечательную музыку! — сказал он юному музыканту. — Мне никогда так не научиться...

— Что ты! — удивился Вольфганг. — Это ведь так просто! А ты не пробовал писать ноты? Ну, записывать мелодии, которые приходят тебе в голову?

— Не знаю... Мне в голову приходят только стихи...

— Вот это да! — восхитился Моцарт. — Наверно, писать стихи очень трудно?

— Да нет, совсем легко. Ты попробуй... Собеседником Моцарта был юный Гете. Итак, нужно «всего лишь записывать мелодии, которые приходят в голову».



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 17:50:21 ]
Безумовно, записувати, а потім ще надцять раз переписувати (зрозуміло, що авторською рукою, для більшої цінності) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:54:08 ]
Треба спробувати :) Дотепер змінювала слово-два :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 17:59:50 ]
Дякую Іринко,
За вміння прислухатись.:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 18:01:04 ]
Я Вам дякую, Юро! Я вмію прислухатися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 18:09:57 ]
І ще, Ірино, мені пригадався інший випадок з тим же Моцартом: після одного з концертів до нього підійшло одне юне обдарування і запитало:"Розкажіть, як написати симфонію?"
Моцарт подивився на підлітка і відповів:"Юначе, ви надто молоді, отож чи не краще б вам почати складати музику з невеличких творів"
На що молоде обдарування відповіло:"Але ж ви написали свою першу симфонію, коли вам було всього 10 років"
Моцарт відпові:"Так, справді, але я нікого не розпитував, як це треба робити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 18:10:28 ]
Я читала про цей випадок. Дякую, Жорже, що нагадали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:17:01 ]
"...Вірш глуздом повинен би теж якось сприйматися... ". Можливо це і так, але глуздом, як на мене, в першу чергу повинні сприйматися повість, роман, оповідання тощо. А якщо вірш не "пейзажний" а такий собі "протуберанець емоцій"? Як можна осмислити емоційний сплеск? Досить того , що ти сам починаєш переймаєшся тими емоціями, які пережив автор...
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..." З величезною впевненністю можу сказати, що таких людей, на жаль, серед наших сучасників дуже і дуже багато...
Прекрасний вірш. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 20:45:12 ]
Серже, дякую... Серед моїх знайомих теж багато хто не вміє "почути дощ"... Я думаю, не слід наголошувати, що в них зі слухом все гаразд :) Рада, що Ви зрозуміли те, що я мала на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 07:49:30 ]
Іринко, вкотре перечитую Ваш вірш. Розумієте, є в ньому щось таке, що приворожує, а от щось сказати про нього я не можу. Четвертий день читаю, а висловитись не можу. Знаєте, мабуть, усе написано так просто і водночас про всіх, що і не можна відшукати тільки свою частинку. Навіть той, хто може чути дощ, не завжди знаходить хвилинку, щоб його послухати...
Дякую, я довго жила цим віршем. Сподіваюсь, він залишиться в мені і надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-19 09:17:45 ]
Мені цікаво. Який конкретно "один з редакторів Майстерень" пише під "Редакцією Майстерень"? Чи це різні редактори, які користуються цим "ніком"?

Я так думаю Ви висловлюєте свою думку, а не узагальнену позицію редакторів, коли коментуєте твори різних авторів? В будь-якому випадку зотілося б знати, ХТО пише коментарі у кожному конкретному випадку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 09:54:17 ]
Привіт Ірчик...
Я довго не заглядав на сайт.
Бачу багато тобі понаписували.
Хочу і я дещо підкинути...

Ось твої рядочки:
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..."

На те пишуть:
"Невже є такі, кому не довелося?"

Є, добродії... Є такі...
Спочатку не помічав тих пахочів і не чув того шуму дощу за буденними турботами. А тепер і хотів-би та вже пізно:
"І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,"

Вдихаєш тільки пил, і чуєш голоси з власних кошмарів:
"Зів’ялий день. А ночі – непохитні.
Розбиті чудернацькі ліхтарі."

Через отупілість і озлобленість вже не можеш відповісти людям чимось добрим:
"і стигне час, коли на тепле слово
у відповідь відлунням йде зима."

А ще-ж зовсім молодий, стільки всього хочеться встигнути. Але:
"Невтішний день. Бо хто його втішає?
Світанки ще занадто молоді."

От вам і весь "глузд". Сумно мені, що доводиться це пояснювати "редакторському панству".
Мабуть мало пережито і передумано, раз не розумієте...

"Нещасний той, у кого навіть в квітні
в долонях замерзають снігурі."

Так, Ірчик... Так...
Здається, що не тільки снігурі, а й все живе до чого торкаєшся - гине...

Цей вірш написаний недавно. А всі ми пишемо під впливом тих чи інших вражень. Вважаю, що одним з тих вражень стала і моя, недолуга, особа. Бо знаю, що читала ти мої вірші. І якесь підсвідоме враження й від них доклало свою руку до написання тих рядочків...
"Душа із тілом виключно на „Ви”.
Вміння відчувати чужий стан, чужі емоції - це важко...
Не ображайся, що перевів всю мову на свій рахунок. Але сприйняв я твого вірша - наче написаного про мене.
Він може, в чомусь, і недосконалий ("спецам" виднішше) але для мене це - вищий пілотаж!
Поставив "сімку".
На що отримав:
"Шановний Володимире, дуже просимо вас утримуватися від оцінки "7" балів - це надмірні емоції :) І юні дарування перестають після таких оцінок розвиватися... Вони ж бо вже "генії" - куди далі :)
З повагою, редакція.

Дякую за "повагу". Але якщо та повага щира, то поважайте вибір людини.
Для мене "геніїв" не існує взагалі. Бо якщо взяти навіть загальновизнаних геніїв таких як Пушкін чи Шевченко то і в їх творчості є речі які навіть на трійочку не потягнули-б якби них хтось опублікував під своїм ім"ям.
Але той напис біля сімки... Не я-ж його писав.
Ти-ж Ір..., як людина розумна, розумієш, на всі сто відсотків, що то не визнання геніальності.
А, всього лиш, прояв захвату від того, що мені припало до душі.
Хотілося-б знати, коли-ж той бал можна використовувати? Повісили-б список авторів яким можна його ставити...
Але ніхто того списку не створить. Бо що для мене "геніально" те для іншого - "фігня". То-ж дайте волі, пани редактори. Знаю що швал тих сімок буде лишнім.
Але людина має право виявити свій захват. Обмежте кількість вищих балів(скажімо 3шт.) які можна поставити іншим. Тоді сто раз подумаєш кому-ж той бал поставити. І поставиш лиш найкращому. В цьому випадку не буде лавини сімок і людина зможе виразити свою думку.
От вам і:
"Буденний день. Країна парадоксів."

Бо, наче, й про волю та про "ТАК" з усіх усюд лине. А стрибнеш трішки за ті рамки що визначили інші... І - на, тобі, по шапці!

Повторюю: В ЗАХВАТІ Я ВІД ТВОГО ВІРША.
І поставив-би ту сімку знову.
Бо навіть його закінчення заглянуло мені в душу.
І роздивилось, десь глибоко, крихту надії на щось краще:
"…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді..."

Іди-ж далі... Крок за кроком, крок за кроком... До кращого.
Дякую!
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 15:21:42 ]
Ви напевно, п.Олено, вважаєте черствими і окремих представників редакції? :) Добре, що вони хоча би чують. :)
Тепер деякі відповіді на актуальні емоції.
Ірині Павленок - редактори мають змогу користуватися спільним "ніком" в цілях безособистісних аналітичних бесід з авторами.
Володимиру Замшанському. Це не парадокс, Володимире, що ви на нашому сайті, не парадокс, що й сам сайт "Майстерень" існує - це просто робота тих людей, які щось вміють робити якісно. Ці люди створили і сайтові правила, до яких потрібно прислухатися. :(

Утім, редакція прискіпливіше відноситься тільки до творів авторів рівня R1, та R2. Вважайте, що тут у нас конфлікт інтересів. І допускати відсутність розважених роздумів над текстами авторів цих рівнів ми собі не можемо дозволити. Щоправда, у випадку шановної Ірини Пиріг, ми розмістили авторку серед R1+R2 (max) без її на те згоди - статус перебування “Любитель Поезії”, який автори для себе самостійно встановлюють, означає, окрім позиціювання серед “Любителів Поезії” і некритичне відношення до творів автора з боку редакції.
Тому дуже у всіх перепрошуємо. Більше зауважень, чи серйозних коментувань, до творів авторів, які встановили для себе статус “Любителя Поезії” ,редакція, як правило, робити не буде. :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-01-19 17:59:44 ]
Та ні, шановний / шановні Майстерень Адмін, я не мала на увазі конкретно Вас, стосовно черствості. У черствості Вам не закинеш :) Справді, черства людина пройшла би мимо віршів узагалі, а Ви нас направляєте... Без Вас і Ваших коментарів, принаймні мені, буде сумно... Я писала, маючи на увазі Вас, лише про читача, який купує книгу поезій. Бо він, цей читач, є сам на сам із Світом Поезії, а нам слугують поводирями і направляючими наші шановні Майстерні :) І редактори, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-20 12:03:05 ]
статус перебування “Любитель Поезії”, який автори для себе самостійно встановлюють, означає, окрім позиціювання серед “Любителів Поезії” і некритичне відношення до творів автора з боку редакції.

Володимире, я регулярно спілкуюся з Іриною і можу вам сказати, що вона є завжди відкритою до критики. Критику сприймає адекватно, і, в разі необхідності, вносить відповідні корективи в свої твори. Це я знаю напевно, бо іноді на її прохання сам відіграю роль критика. А статус вона поміняла не через те, що не хоче слухати ваших глибокомисленних критичних зауваг, а виключно через свою скромність. Сама вона про цю свою якість не писатиме, тому це вирішив зробити я :) Гадаю, з цієї ж причини власноруч "понизили" свій статус і деякі інщі автори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-20 12:39:28 ]
Абсолютно згідний, Ірина Пиріг, є зразком поведінки для всіх нас.
І безумовно, Михайле, кожен вибирає собі періодично якусь найбільш прийнятну модель поведінки, адекватної внутрішнім відчуттям комфорту. І це абсолютно правильно. Як правильною є, виходячи з ідеології "Майстерень", і строга побудова механізму усвідомленого сприйняття Поезії.
Хтось хоче бути учасником такого процесу, коли тебе потрохи розбирають на поетичні кісточки, хтось - не бажає. Обидва напрямки у нас на сайті рівноцінні. Ця рівноцінність втілюється у "Народному" рейтингу, а розвиток механізму "усвідомленого осягнення Поезії" - в рейтингах "Майстерень". Єдине, що хочеться зауважити, - поетів, які публікують свої поетичні книги, у будь-якому разі (якщо поета взагалі помітить громадськість) будуть серйозно "пісочити", але тоді вже важко буде виправляти ситуацію, - отож на наших сторінках ніби модулюється все те, з чим майбутні велетні української поезії обов'язково зіштовхнуться колись, і без нас.
Отож, Іринко, наскільки я розумію, редакція діє тільки в цьому контексті, і дуже добре, що ви це все сприймаєте без особливих переживань.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-20 13:14:14 ]
Я щось не дуже зрозуміла. То ви, Володимире, мали на увазі, що якщо хтось захоче щоб його вірші критикували і вказували на помилки, то він повинен ставити собі R-1?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-20 13:33:29 ]
Аню, на ваші вірші, а також на вірші усіх наших авторів, увага звертається і найпильніша. Обмінюватися враженнями, спілкуватися, ставити оцінки, підкреслювати певні моментики, які зауважились - це все при статусі "Любитель Поезії".
Якщо ж автор з часом, чи прямо так відразу, забажає з боку редакції строгої (посильної редакторам) аналітичної уваги, то такий автор повинен самостійно змінити ( Змінити дані ) свій статус на "Майстер-клас". З таким статусом можна потрпити на рівень R2, та R1 рейтингу "Майстерень". Утім, це все можливо тільки після певного процесу розвитку, який краще пройти серед "Любителів Поезії".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 17:52:56 ]
Дуже глибокий вірш, проникає в саму середину.
З емоційної точки зору вартує найвищого балу...
я вірші відчуваю тіко на тому рівні, тому утримаюсь від "Балів"
Іринко, дійсно вражаюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 02:14:22 ]
Перечитала цей вірш не раз, Ірино. Емоційний, по вінця... Часом навіть той хто вміє слухати дощ, не чує його з якоїсь причини... Причини бувають різні.
Якщо сприймати цей вірш як послання, то справді гостро. Пробудитись можна...
"…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді..."
Сподобалось.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-23 22:56:03 ]
Адріано,я теж нечасто бали виставляю...Дякую за Ваші слова...

Марто, ще раз і ще раз дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-20 20:48:09 ]
Так багато слів у коментарях. Після кількох постів стало сумно і нудно, повернувся до Тексту.
ПРосто Фантастика. Не тільки Емоції в ньому помітив, але й домінування Розуму. А понад все Форма. Фантастично!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:39:38 ]
Гарно.