ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Марта Шуст 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-17 00:15:07
Переглядів сторінки твору 20087
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.163 / 5.75  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.931 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:21:21 ]
Це вже у кого який Талант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:41:59 ]
"Рассказывают, что однажды, когда Моцарт в семилетнем возрасте давал концерт во Франкфурте-на-Майне, после выступления к нему подошел мальчик лет четырнадцати.

— Ты сочиняешь такую замечательную музыку! — сказал он юному музыканту. — Мне никогда так не научиться...

— Что ты! — удивился Вольфганг. — Это ведь так просто! А ты не пробовал писать ноты? Ну, записывать мелодии, которые приходят тебе в голову?

— Не знаю... Мне в голову приходят только стихи...

— Вот это да! — восхитился Моцарт. — Наверно, писать стихи очень трудно?

— Да нет, совсем легко. Ты попробуй... Собеседником Моцарта был юный Гете. Итак, нужно «всего лишь записывать мелодии, которые приходят в голову».



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 17:50:21 ]
Безумовно, записувати, а потім ще надцять раз переписувати (зрозуміло, що авторською рукою, для більшої цінності) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 17:54:08 ]
Треба спробувати :) Дотепер змінювала слово-два :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 17:59:50 ]
Дякую Іринко,
За вміння прислухатись.:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 18:01:04 ]
Я Вам дякую, Юро! Я вмію прислухатися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 18:09:57 ]
І ще, Ірино, мені пригадався інший випадок з тим же Моцартом: після одного з концертів до нього підійшло одне юне обдарування і запитало:"Розкажіть, як написати симфонію?"
Моцарт подивився на підлітка і відповів:"Юначе, ви надто молоді, отож чи не краще б вам почати складати музику з невеличких творів"
На що молоде обдарування відповіло:"Але ж ви написали свою першу симфонію, коли вам було всього 10 років"
Моцарт відпові:"Так, справді, але я нікого не розпитував, як це треба робити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 18:10:28 ]
Я читала про цей випадок. Дякую, Жорже, що нагадали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:17:01 ]
"...Вірш глуздом повинен би теж якось сприйматися... ". Можливо це і так, але глуздом, як на мене, в першу чергу повинні сприйматися повість, роман, оповідання тощо. А якщо вірш не "пейзажний" а такий собі "протуберанець емоцій"? Як можна осмислити емоційний сплеск? Досить того , що ти сам починаєш переймаєшся тими емоціями, які пережив автор...
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..." З величезною впевненністю можу сказати, що таких людей, на жаль, серед наших сучасників дуже і дуже багато...
Прекрасний вірш. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-17 20:45:12 ]
Серже, дякую... Серед моїх знайомих теж багато хто не вміє "почути дощ"... Я думаю, не слід наголошувати, що в них зі слухом все гаразд :) Рада, що Ви зрозуміли те, що я мала на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 07:49:30 ]
Іринко, вкотре перечитую Ваш вірш. Розумієте, є в ньому щось таке, що приворожує, а от щось сказати про нього я не можу. Четвертий день читаю, а висловитись не можу. Знаєте, мабуть, усе написано так просто і водночас про всіх, що і не можна відшукати тільки свою частинку. Навіть той, хто може чути дощ, не завжди знаходить хвилинку, щоб його послухати...
Дякую, я довго жила цим віршем. Сподіваюсь, він залишиться в мені і надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-19 09:17:45 ]
Мені цікаво. Який конкретно "один з редакторів Майстерень" пише під "Редакцією Майстерень"? Чи це різні редактори, які користуються цим "ніком"?

Я так думаю Ви висловлюєте свою думку, а не узагальнену позицію редакторів, коли коментуєте твори різних авторів? В будь-якому випадку зотілося б знати, ХТО пише коментарі у кожному конкретному випадку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 09:54:17 ]
Привіт Ірчик...
Я довго не заглядав на сайт.
Бачу багато тобі понаписували.
Хочу і я дещо підкинути...

Ось твої рядочки:
"Нещасні ті, кому не довелося
почути дощ і пахощі трави..."

На те пишуть:
"Невже є такі, кому не довелося?"

Є, добродії... Є такі...
Спочатку не помічав тих пахочів і не чув того шуму дощу за буденними турботами. А тепер і хотів-би та вже пізно:
"І хто собі створив такі умови,
з яких тепер не вийти задарма,"

Вдихаєш тільки пил, і чуєш голоси з власних кошмарів:
"Зів’ялий день. А ночі – непохитні.
Розбиті чудернацькі ліхтарі."

Через отупілість і озлобленість вже не можеш відповісти людям чимось добрим:
"і стигне час, коли на тепле слово
у відповідь відлунням йде зима."

А ще-ж зовсім молодий, стільки всього хочеться встигнути. Але:
"Невтішний день. Бо хто його втішає?
Світанки ще занадто молоді."

От вам і весь "глузд". Сумно мені, що доводиться це пояснювати "редакторському панству".
Мабуть мало пережито і передумано, раз не розумієте...

"Нещасний той, у кого навіть в квітні
в долонях замерзають снігурі."

Так, Ірчик... Так...
Здається, що не тільки снігурі, а й все живе до чого торкаєшся - гине...

Цей вірш написаний недавно. А всі ми пишемо під впливом тих чи інших вражень. Вважаю, що одним з тих вражень стала і моя, недолуга, особа. Бо знаю, що читала ти мої вірші. І якесь підсвідоме враження й від них доклало свою руку до написання тих рядочків...
"Душа із тілом виключно на „Ви”.
Вміння відчувати чужий стан, чужі емоції - це важко...
Не ображайся, що перевів всю мову на свій рахунок. Але сприйняв я твого вірша - наче написаного про мене.
Він може, в чомусь, і недосконалий ("спецам" виднішше) але для мене це - вищий пілотаж!
Поставив "сімку".
На що отримав:
"Шановний Володимире, дуже просимо вас утримуватися від оцінки "7" балів - це надмірні емоції :) І юні дарування перестають після таких оцінок розвиватися... Вони ж бо вже "генії" - куди далі :)
З повагою, редакція.

Дякую за "повагу". Але якщо та повага щира, то поважайте вибір людини.
Для мене "геніїв" не існує взагалі. Бо якщо взяти навіть загальновизнаних геніїв таких як Пушкін чи Шевченко то і в їх творчості є речі які навіть на трійочку не потягнули-б якби них хтось опублікував під своїм ім"ям.
Але той напис біля сімки... Не я-ж його писав.
Ти-ж Ір..., як людина розумна, розумієш, на всі сто відсотків, що то не визнання геніальності.
А, всього лиш, прояв захвату від того, що мені припало до душі.
Хотілося-б знати, коли-ж той бал можна використовувати? Повісили-б список авторів яким можна його ставити...
Але ніхто того списку не створить. Бо що для мене "геніально" те для іншого - "фігня". То-ж дайте волі, пани редактори. Знаю що швал тих сімок буде лишнім.
Але людина має право виявити свій захват. Обмежте кількість вищих балів(скажімо 3шт.) які можна поставити іншим. Тоді сто раз подумаєш кому-ж той бал поставити. І поставиш лиш найкращому. В цьому випадку не буде лавини сімок і людина зможе виразити свою думку.
От вам і:
"Буденний день. Країна парадоксів."

Бо, наче, й про волю та про "ТАК" з усіх усюд лине. А стрибнеш трішки за ті рамки що визначили інші... І - на, тобі, по шапці!

Повторюю: В ЗАХВАТІ Я ВІД ТВОГО ВІРША.
І поставив-би ту сімку знову.
Бо навіть його закінчення заглянуло мені в душу.
І роздивилось, десь глибоко, крихту надії на щось краще:
"…І хтось згадає раптом, що душа є.
А потім крок за кроком – по воді..."

Іди-ж далі... Крок за кроком, крок за кроком... До кращого.
Дякую!
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2007-01-19 15:21:42 ]
Ви напевно, п.Олено, вважаєте черствими і окремих представників редакції? :) Добре, що вони хоча би чують. :)
Тепер деякі відповіді на актуальні емоції.
Ірині Павленок - редактори мають змогу користуватися спільним "ніком" в цілях безособистісних аналітичних бесід з авторами.
Володимиру Замшанському. Це не парадокс, Володимире, що ви на нашому сайті, не парадокс, що й сам сайт "Майстерень" існує - це просто робота тих людей, які щось вміють робити якісно. Ці люди створили і сайтові правила, до яких потрібно прислухатися. :(

Утім, редакція прискіпливіше відноситься тільки до творів авторів рівня R1, та R2. Вважайте, що тут у нас конфлікт інтересів. І допускати відсутність розважених роздумів над текстами авторів цих рівнів ми собі не можемо дозволити. Щоправда, у випадку шановної Ірини Пиріг, ми розмістили авторку серед R1+R2 (max) без її на те згоди - статус перебування “Любитель Поезії”, який автори для себе самостійно встановлюють, означає, окрім позиціювання серед “Любителів Поезії” і некритичне відношення до творів автора з боку редакції.
Тому дуже у всіх перепрошуємо. Більше зауважень, чи серйозних коментувань, до творів авторів, які встановили для себе статус “Любителя Поезії” ,редакція, як правило, робити не буде. :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-01-19 17:59:44 ]
Та ні, шановний / шановні Майстерень Адмін, я не мала на увазі конкретно Вас, стосовно черствості. У черствості Вам не закинеш :) Справді, черства людина пройшла би мимо віршів узагалі, а Ви нас направляєте... Без Вас і Ваших коментарів, принаймні мені, буде сумно... Я писала, маючи на увазі Вас, лише про читача, який купує книгу поезій. Бо він, цей читач, є сам на сам із Світом Поезії, а нам слугують поводирями і направляючими наші шановні Майстерні :) І редактори, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-20 12:03:05 ]
статус перебування “Любитель Поезії”, який автори для себе самостійно встановлюють, означає, окрім позиціювання серед “Любителів Поезії” і некритичне відношення до творів автора з боку редакції.

Володимире, я регулярно спілкуюся з Іриною і можу вам сказати, що вона є завжди відкритою до критики. Критику сприймає адекватно, і, в разі необхідності, вносить відповідні корективи в свої твори. Це я знаю напевно, бо іноді на її прохання сам відіграю роль критика. А статус вона поміняла не через те, що не хоче слухати ваших глибокомисленних критичних зауваг, а виключно через свою скромність. Сама вона про цю свою якість не писатиме, тому це вирішив зробити я :) Гадаю, з цієї ж причини власноруч "понизили" свій статус і деякі інщі автори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-20 12:39:28 ]
Абсолютно згідний, Ірина Пиріг, є зразком поведінки для всіх нас.
І безумовно, Михайле, кожен вибирає собі періодично якусь найбільш прийнятну модель поведінки, адекватної внутрішнім відчуттям комфорту. І це абсолютно правильно. Як правильною є, виходячи з ідеології "Майстерень", і строга побудова механізму усвідомленого сприйняття Поезії.
Хтось хоче бути учасником такого процесу, коли тебе потрохи розбирають на поетичні кісточки, хтось - не бажає. Обидва напрямки у нас на сайті рівноцінні. Ця рівноцінність втілюється у "Народному" рейтингу, а розвиток механізму "усвідомленого осягнення Поезії" - в рейтингах "Майстерень". Єдине, що хочеться зауважити, - поетів, які публікують свої поетичні книги, у будь-якому разі (якщо поета взагалі помітить громадськість) будуть серйозно "пісочити", але тоді вже важко буде виправляти ситуацію, - отож на наших сторінках ніби модулюється все те, з чим майбутні велетні української поезії обов'язково зіштовхнуться колись, і без нас.
Отож, Іринко, наскільки я розумію, редакція діє тільки в цьому контексті, і дуже добре, що ви це все сприймаєте без особливих переживань.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-20 13:14:14 ]
Я щось не дуже зрозуміла. То ви, Володимире, мали на увазі, що якщо хтось захоче щоб його вірші критикували і вказували на помилки, то він повинен ставити собі R-1?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-20 13:33:29 ]
Аню, на ваші вірші, а також на вірші усіх наших авторів, увага звертається і найпильніша. Обмінюватися враженнями, спілкуватися, ставити оцінки, підкреслювати певні моментики, які зауважились - це все при статусі "Любитель Поезії".
Якщо ж автор з часом, чи прямо так відразу, забажає з боку редакції строгої (посильної редакторам) аналітичної уваги, то такий автор повинен самостійно змінити ( Змінити дані ) свій статус на "Майстер-клас". З таким статусом можна потрпити на рівень R2, та R1 рейтингу "Майстерень". Утім, це все можливо тільки після певного процесу розвитку, який краще пройти серед "Любителів Поезії".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 17:52:56 ]
Дуже глибокий вірш, проникає в саму середину.
З емоційної точки зору вартує найвищого балу...
я вірші відчуваю тіко на тому рівні, тому утримаюсь від "Балів"
Іринко, дійсно вражаюче...


1   2   3   Переглянути все