ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.09.30 03:00
Смердить смердить... ох і смердить
Шановні смердоносці
У самоті про все болить
Цікаво, що в обгортці?..

Чіп потребує полотно
Замовлю свіжих красок…
Із ними поруч заодно

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 17:10:38
Переглядів сторінки твору 2490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:07:18 ]
А за цей вірш...Чому з поезії на прозу перейшли?
Недбало, пані Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 18:22:04 ]
Нічого, спробуємо із цим (як на мене, надмірно сильним внутрішнім звучанням, що перекриває реальність) давати собі раду.
Я ось трохи ритми підрівняв, може шановній авторці видасться помічним.

Бо саме авторське бачення мені дуже сподобалось (я про внутрішню мелодію)

* *
Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,
Од жаги вмирала до світання...
А тобі того було замало.

Я себе і звузила у вузол,
Я собі й на горло наступала,
Одцвіла у замкнутому крузі...
Та тобі того було замало.

...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато...

2009


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 14:03:35 ]
Шановна пані Оксано, як на мене цілком слушними є зауваження щодо бажаності деяких виправлень. Як ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:39:43 ]
З ПОПРАВКАМИ:
"А тобі того було замало."
"Та тобі того було замало."
МОЖНА ПОГОДИТИСЬ!
"Од жаги"
"Одцвіла у замкнутому крузі..."
"...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато..."
ЩЕ МОЖНА ПОГОДИТИСЬ.
АЛЕ ЦЕ ВЖЕ НЕ ТЕ, НЕ АВТОР:)
ЦЕ БУДЕ ПАЦІЄНТ В СТАДІЇ РЕМІСІЇ:)

А ОСЬ РИТМІЧНУ ПОПРАВКУ "звузила у вузол" -
ЩОСЬ НІЯК ЗБАГНУТИ НЕ МОЖЛИВО!
ЩО ЦЕ Є ЗА НОУХАУ, ЩО ЗА ДИВО?
а ТОМУ ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ ДО пАНА мАЙСТРА ПРОЯСНИТИ ДАНИЙ ВИСЛІВ, ЯКИЙ КОРИСНО ЗНАТИ ВСІМ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:52:06 ]
Шановні,... поети, майстри слова, не забувайте, що до вершин майстерності безліч доріг і в кожного своя! НЕМАЄ ДВОХ ОДНАКОВИХ АТОМІВ У ВСЕСВІТІ, НЕ ТЕ ЩО ДВОХ ЛЮДЕЙ - ІНАКШЕ ТВОРЦЮ СТАНЕ СУМНО:) а ТОМУ І ПОГЛЯДИ У КОЖНОГО СВОЇ. ПОВАЖАЙТЕ ЇХ.
Крім бажання допомогти людині, ще треба вміти це зробити:) Інакше світу залишились би невідомими багато поетів, музикантів, письменників, інших митців і вчених!

А ЩЕ СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВСІ РЕЦЕНЗЕНТИ, НІБИ ЗАКОХАНІ ПАВИ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬ СПІВИ ІНШИХ...:((
ВИ НАЧЕ Й НЕ БАЧИТЕ ЗА СТРУКТУРАМИ, РИТМАМИ ВІРШІВ ДУШУ ЛЮДИНИ, ГОЛОС СЕРЦЯ! ПРИКРО:((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Травневий (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 19:20:01 ]
Дуже цікавий вірш.