ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 17:10:38
Переглядів сторінки твору 2711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:07:18 ]
А за цей вірш...Чому з поезії на прозу перейшли?
Недбало, пані Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 18:22:04 ]
Нічого, спробуємо із цим (як на мене, надмірно сильним внутрішнім звучанням, що перекриває реальність) давати собі раду.
Я ось трохи ритми підрівняв, може шановній авторці видасться помічним.

Бо саме авторське бачення мені дуже сподобалось (я про внутрішню мелодію)

* *
Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,
Од жаги вмирала до світання...
А тобі того було замало.

Я себе і звузила у вузол,
Я собі й на горло наступала,
Одцвіла у замкнутому крузі...
Та тобі того було замало.

...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато...

2009


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 14:03:35 ]
Шановна пані Оксано, як на мене цілком слушними є зауваження щодо бажаності деяких виправлень. Як ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:39:43 ]
З ПОПРАВКАМИ:
"А тобі того було замало."
"Та тобі того було замало."
МОЖНА ПОГОДИТИСЬ!
"Од жаги"
"Одцвіла у замкнутому крузі..."
"...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато..."
ЩЕ МОЖНА ПОГОДИТИСЬ.
АЛЕ ЦЕ ВЖЕ НЕ ТЕ, НЕ АВТОР:)
ЦЕ БУДЕ ПАЦІЄНТ В СТАДІЇ РЕМІСІЇ:)

А ОСЬ РИТМІЧНУ ПОПРАВКУ "звузила у вузол" -
ЩОСЬ НІЯК ЗБАГНУТИ НЕ МОЖЛИВО!
ЩО ЦЕ Є ЗА НОУХАУ, ЩО ЗА ДИВО?
а ТОМУ ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ ДО пАНА мАЙСТРА ПРОЯСНИТИ ДАНИЙ ВИСЛІВ, ЯКИЙ КОРИСНО ЗНАТИ ВСІМ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:52:06 ]
Шановні,... поети, майстри слова, не забувайте, що до вершин майстерності безліч доріг і в кожного своя! НЕМАЄ ДВОХ ОДНАКОВИХ АТОМІВ У ВСЕСВІТІ, НЕ ТЕ ЩО ДВОХ ЛЮДЕЙ - ІНАКШЕ ТВОРЦЮ СТАНЕ СУМНО:) а ТОМУ І ПОГЛЯДИ У КОЖНОГО СВОЇ. ПОВАЖАЙТЕ ЇХ.
Крім бажання допомогти людині, ще треба вміти це зробити:) Інакше світу залишились би невідомими багато поетів, музикантів, письменників, інших митців і вчених!

А ЩЕ СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВСІ РЕЦЕНЗЕНТИ, НІБИ ЗАКОХАНІ ПАВИ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬ СПІВИ ІНШИХ...:((
ВИ НАЧЕ Й НЕ БАЧИТЕ ЗА СТРУКТУРАМИ, РИТМАМИ ВІРШІВ ДУШУ ЛЮДИНИ, ГОЛОС СЕРЦЯ! ПРИКРО:((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Травневий (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 19:20:01 ]
Дуже цікавий вірш.