ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Найболючіше бажання

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-13 17:14:03
Переглядів сторінки твору 5331
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.455 / 5.5  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-13 17:33:15 ]
Сподобалось.
Не хочеться вірити, що "всі зів*яли сподівання", а день "безрадісний і щемкий".
Невже немає ніякої надії хоч на крихту тепла і світла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:57:42 ]
Дякую Вам, Олександре, за відгук.
Видно, відчули Ви настрій безнадії, закладений у цьому тексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 00:18:06 ]
Ця поезія таки її зігріє, пане Іване! Добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:02:14 ]
Шановний Ярославе, дякую гарно за добре слово.
Тільки у справжньому житті слова так мало важать, коли потрібні вчинки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:13:14 ]
Трохи складнуватий образ: день... де виплакані лісові стежки. Хіба в контексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:03:35 ]
Шановний Олександре, звісно, в контексті, який тут не подано...
Але видається, що й ритм заплутався, так що доведеться міняти щось, якщо зможу.
Спасибі Вам за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 13:36:16 ]
Нехай минає зло її та вас...
А диво, що в Карпатах народилось,
Приходить ніччю в потаємний час,
В тих снах, котрим відбутись не судилось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 11:57:26 ]
Шановна Патаро, дякую за такі зворушливі слова і добрі побажання. Вам також – добра і здоров’я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:22:50 ]
Щемка лірика. Сприймається, висловлюючись мовою штампів-кліше, серцем.
Читаю – і не намагаюсь шукати рими. Бо він читається. Дякую за нього.
Трішки починаю звертати увагу на шиплячі приголосні, а раніше – ні. Мені здавалось, що нічого поганого в цьому немає. Зуби в мене всі, не шепелявлю. А виявляється, що коли їх дві на один рядок – це вже небажано. А якщо вони є і в суміжних – тим більше.
Бачу «світ любив тебе». А міг бути Бог. І це було б, НМСД, звично і загальновідомо. Світ – трішки краще. Бачу займенник «всі». Досвідчені спеціалісти поетичної справи стверджують, що у подібних випадках його бажано уникати. Я б написав «напівзів’ялі сподівання й квіти.
Мій коментар можна видалити. Я не проти. Ви ж його бачили.
Загальне враження від вірша – ліричне.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 12:00:11 ]
Олександре, Ваш відгук беру до уваги , спробую зробити деякі правки, якщо вийде.
Бог, кажуть, і так любить усіх, а от світ – зовсім ні. Отож і таке.
Дякую Вам, радий спілкуванню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:50:10 ]
Ну от, трішки змінив, аби не було шиплячих забагато, але текст набув іншого відтінку, на жаль...
Думатиму далі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 00:15:11 ]
... і знову змінив...
Чи хтось щось порадить іще?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 19:57:36 ]
Здається, тепер стало милозвучніше і глибинніше, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 14:24:32 ]
Гарна лірика... Головне, відчуваю, як мені услід ці слова говорить чоловік, який не зміг (а може, не схотів) втримати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 15:35:27 ]
Щиро дякую,пані Ларисо. Ви мене зворушили %)
Нехай доля буде милосердною до Вас і до всіх жінок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:12:30 ]
Головне, щоб і Вона так само щиро молилася за Вас. Дякую Вам від жінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:43:56 ]
Пані Ірино, дуже втішений Вашими відвідинами :)
Спасибі Вам велике за побажання – най життя Ваше буде осяяне добром.
З пошаною Іван