ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Поети вмирають часто




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-07 09:43:32
Переглядів сторінки твору 12134
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.264 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-07 09:46:16 ]
Пане Василю, такі прекрасні слова. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:40 ]
Один з моїх улюблених віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 09:59:46 ]
Може, не зовсім доречно тут, але не втримаюся і дозволю собі жарт:
О, ні, Поет не умирає,
Він тільки пить переставає
І к новой жизні воскресає...
Та віршів більше не писає! :)

А насправді, то сподобався і по змісту, і по формі цей вірш. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:18 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:17 ]
Перечитав, отримав задоволення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:05:24 ]
Вітаю, пане Василю! Рада читати ваші твори на стрінках ПМ. Почувайтеся комфортно. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:11:50 ]
Надворі холодна осінь,
Остання, немов самотність, -
Єдина сестра поета. - ці рядки буквально зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 10:16:02 ]
з одного боку сумно якось, а з іншого... Поети вмирають часто, швидко іт.д., але ж чого сповнене їхнє життя... Краще дожити до 45, але зі смаком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:55:35 ]
Хвалімо одне одного й тоді, коли нема за що...
Бо хто ж нас іще похвалить?
Наші нинішні класики теж хочуть, щоб тільки іх і
хвалили... Тож ставаймо класиками!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:21 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 11:21:24 ]
Василю Васильовичу... Схиляю голову перед Вашою Поезією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 12:59:05 ]
Чудово! Дуже сподобалося.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:36:29 ]
"Поети не вміють жити..." - істинно, пане Василю. Дуже багато вражень. У мене в думках певний контекст: вчора була поминальна субота. Є кого згадати (вже давно почали відлік у вічність титани - О.Гончар, П.Загребельний, українські дисиденти...). Доля поета - феномен, починаючи з того, що він сам про це думає. Аби продовжити, підтримати тяглість цієї теми, я й на своїй сторінці дещо вмістила.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 20:36:57 ]
Скільки б ми не жили - насолоджуватися треба кожним днем, кожною хвилиною життя, бо воно справді прекрасне і неповторне. І єдине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 21:45:27 ]
Ой, та тут уже і без мене стільки автографів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-08 11:51:58 ]
Але і твій почитати хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 22:57:15 ]
Відчувається експресія у творі.
Але перші два рядки – так мені здається – прочитуються дивно: адже кожна людина вмирає тільки раз... Тож і поет не може вмирати частіше, ніж один раз...
:(((
Вибачайте, якщо не "в унісон" вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-09 21:51:27 ]
Поет народжується і вмирає в кожному своєму творі...
Я так думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Скорода (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 20:46:29 ]
Підтримую Вас, пане Василю!
Не можу погодитися з думкою Михайла Бобикова.
Поет не просто може вмирати багато раз, у кожному своєму творі, він може й інших вбивати-катувати... і все йому сходить з рук. Переживати смерть, злитися з нею важче психологічно, аніж фізично. Тож поети "вічно шукають смерті" - фізичної. А про те, що "не вміють жити" - факт!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:58:11 ]
прочитав всі Ваші вірші, цей сподобався найбільше! Чимось він мені близький, хоч я і не поет)Є така думка, що щоб навчитись цінити життя треба померти, не в фізичному плані звісно, але мета цього знищення - переродитись і дивитись на світ іншими очима, творити може щось нове, духовно зростати і тренувати свою волю. Саме так робить і поет...
До того ж все циклічно, життя народжується після смерті, Смерть наступає після життя) На пітвердження Ваших слів, колись Че Гевара казав так: "чтобы победить..нужно каждый день представлять что ты уже мертв"