ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Критика | Аналітика

 Поет як символ, або Про садомазохізм національного ґатунку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Зубар 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 13:16:47
Переглядів сторінки твору 9049
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.176 / 5.58  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.273 / 5.75  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 13:26:58 ]
Мабуть, Ви звернули увагу, що тут є сторінки і Петра Скунця, і Дмитра Креміня :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 16:56:27 ]
Дуже цікаво, пане Василю! Буду згодна з багатьма Вашими заувагами. І перше - стосовно навчальної програми з української літератури для шкіл: давно пора грунтовно змінювати (болить душа за гарні твори, котрі туди не внесені, чомусь...)
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:04:18 ]
Я звернув увагу і на те, що тут присутній і син Дмитра Креміня - Тарас. Приємно бути в такій компанії.
А до Ірини: давайте запросимо зацікавлених до розмови. Тут є про що і поговорити, і подискутувати, і поділитися ідеями. Адже школа - це ми, це наші діти, це наше майбутнє. Хіба не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:40:03 ]
Так, звичайно! Згодна з цією пропозицією. А як це краще зробити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-09 12:02:17 ]
"Будь яка спроба боротися чи працювати на благо національної батьківщини трактувалася саме так – зрада. За короткий історичний період ми перетворилися на націю без національних героїв, на народ без основної ознаки народу – без мови, на державу, яка навіть через п’ятнадцять років незалежності не може відродитися..." - істинна правда, пане Василю.

Я пояснюю це крайньою мализною (і завойовники, і правителі, і голодомори, і війни, і компартії - працювали над цим) в Україні отого явища, яке зветься Українською елітою. І дуже добре, що ви говорите саме від імені Закарпатського краю, що називаєте і Фелікса Кривина, і Петра Скунця, і Дмитра Кременя...
Адже в кожному заливі, в кожній бухті, в кожному ареалі Українського життя повинні бути моральні, фахові Авторитети. Саме це, як на мою думку, робить народ народом. Тому тут, на шпальтах "Майстерень", адміністрація вимагає у молоді називати імена своїх вчителів, тому ми наполягаємо, що немає у молоді, та й не тільки в молоді, особливо чим хизуватися, - натомість є чим гордитися. І це - мова і культура, і високі імена - з тих осередків нашого життя, що створюють багатогранне явище України.

Дякую за гарну статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:09:55 ]
Дякую. Ще є багато тем, які варто порушувати, є сотні проблем, про які потрібно кричати! Я впевнений, що нас почують. А українська еліта росте, формується, стає на ноги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 13:13:08 ]
Дуже приємно читати про творчість таких могутніх талантів... До речі, мені вони цікаві і як публіцисти, не тільки як поети. Талант – у всьому талант.
Що ж до цієї статті: радив би автору звернути увагу на стилістику та й, врешті, пунктуацію. Бо трішки ніяково мені як учителю... Напр., не прививати, а прищеплювати; дієприслівники як відокремлені обставини слід відокремлювати комами – утім, багатенько набереться тут таких "дрібниць", які складають культуру мовлення.
Вибачайте, звісно,пане Василю, але Ви ж не початківець :) Гадаю, я можу Вам висловлювати свої думки. Врешті,видаліть цей коментар.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:12:40 ]
Пане Іване, дякую за підказку. Виправлю. Це не неохайність, скоріше - поспішність. Хоча ні перше, ні друге не виправдовує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:47:08 ]
Вибачайте вже мені, але отака мовна неохайність цієї статті, на скромну думку сільського вчителя, просто дискредитує виставлений РМ бал.
Чи навпаки?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 13:01:38 ]
Пане Іване, ви, як на мене, праві і неправі одночасно.
Без огляду на помічені вами "неохайності" зауважу, що автор твору не зобов'язаний бути зразком писемності і точності дотримання правил (дуже часто це все ж таки хліб літредактора). Якби ця точність була над усе, то, наприклад, А.С.Пушкіна ми могли би і не знати. Найвищі цензори дозволяли титану робити чимало неохайностей, чи не так? Я, в жодному випадку не захищаю "неохайності", і не роблю з нас, скромних, нових Пушкіних, просто інколи, як на мене, важливіше вчасно висловити думку, а потім вже її оформити як належить. Але почути про необхідність акуратного "дооформлення" написаного теж вкрай важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:13:47 ]
Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:22:10 ]
:(((
???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 00:04:41 ]
Завжди готовий до дискусії! Тож усім учасникам пропоную зупинятися частіше на питаннях не тільки закарпатської літератури, але й письменства назагал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:17:16 ]
Пропоную зібрати матеріали і опублікувати їх окремою книгою. Це буде дискусія, яка викличе ще ширшу дискусію і серед довколалітературного товариства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 10:58:16 ]
Про які матеріали йдеться? Пропозиції для нової програми для шкіл чи роздуми про публіцистичну діяльність?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:55:08 ]
Завдячуючи Вашому коментарю, пане Василю, вийшла на цю цікаву статтю-роздум... актуально.
Переглядаючи коментарі та відгуки, що є вже продовженням розмови, - подумалося, може потрібна сторінка типу дискусійної, де розташовували би автори свої думки щодо поезії, особи поета в часі... таку собі сторінку - думки вголос - адже кожен з нас про це думає... - такий віртуальний Круглий стіл... а може вже є? - я недавно на сайті.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 23:15:41 ]
Хороша думка, Маріє. Лише хто буде вести оту сторінку? В кого стачить снаги? :)
Ставити питання, отримувати відповіді, аналізувати, каталізувати певний процес в якості ведучого, можливо, аби потім видати цікавезний матеріал... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-05 16:00:11 ]
Так, шановна Редакціє Мастерень, я розумію, що це складна інтелектуально і за одсягом потрібного часу робота - тут потрібен обізнаний і небайдужий фахівець. І мені здається, що вже сам автор цієї цікавої статті, маючи неординарний підхід і сам перебуваючи в процесі, був би добрим ведучим, короткими ессе провокуючи (стимулюючи) діалог - власне, тут це вже і відбувається як передпочаток такої форми. Далі фантазую (сподіваюсь, нікого не ображу) - було б чудово, якби Василь Кузан замислив собі відповідне дослідження...та Він уже і "сидить" у цій темі...