Іринко, з Вашого та пана Сідорова дозволу, я висловлю припущення, що все так і повинно "читатися важко" аби показати той жахливий стан молодої ліргероїні, який буває у людей після розриву стосунків (можливо і помиляюся). А ці короткі речення (вони асоціюються в мене з Хемінгуеєм) якраз використано, щоб підсилити драматичність (знову ж таки помилка не виключена).
На мою думку, єдине речення, яким можна охарактеризувати настрій самого твору це "Абсурдна банальність присіла і плаче, немов відчуває наближення початку кінця". От воно, не зважаючи на всю песимістичність, дуже сподобалося (власне, як і увесь твір).
Успіхів Вам)))
З повагою, Андрій)))

Не думаю, що короткі фрази зробили важчими зміст. Я використала їх безпосередньо для чіткості та лаконічності викладу думок. Можливо, раніше Ви не стикалися, власне, із таким форматом. Раджу перечитати ще раз для глибшого розуміння. Звичайно, я тільки за. Дякую :-)

Щодо стану після розриву стосунків, спогади. Ваше визначення настрою мені сподобалося. Дякую Вам, мені приємно ;-)