ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Один з нас

...Такий славний кінець того, хто слідує мудрості:
стати Богом...

Гермес Трисмегист

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-17 15:42:25
Переглядів сторінки твору 7420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.896 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.687 / 5.5  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Заруба (М.К./Л.П.) [ 2010-08-17 21:51:24 ]
Що зверху, те і знизу. Важко бути богом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 11:03:46 ]
Дуже сподобалось, але остання строфа, як на мене, трохи витискає у дещо вужчу для читача область .

Вважаю, якби без неї, і з заміною "неофіт" на щось інше, то цілком вписувалось би до розділу "український шансон", а так - безумовно, Духовна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 14:35:28 ]
"Святий є Бог - Отець Всесвіту. Свят Бог, Чия Воля виконується Його власними силами. Свят Бог, Який бажає бути відомим і який відомий тим, хто належить Йому. Свят єси. Хто Словом створив усе суще. Свят єси, чий образ відображає уся Природа. Свят єси, Якого не сотворила Природа. Свят єси, сильніший над усіляких сил. Свят єси, величніший над усіляких величностей. Свят єси, вищий над усіляких похвал. Прийми ж чисту словесну требу непорочної душі і серця, що здіймається до тебе, о невимовний, о, неописуваний. Той, якого одна тільки тиша може назвати.
Молю тебе, ні за яких негараздів не дозволь мені звернути зі шляху істинного, дай мені Знання нашої сутності, дай мені силу, просвіти милістю Твоєю тих, хто суть у невігластві, братів мого племені, дітей твоїх. Я вірю у тебе і свідчу про Тебе, я іду до життя і Світла. О, Отче, благословен будь; людина, що належить Тобі, бажає розділити твою святість, бо Ти дав їй на це повну владу."

Поймандр Гермеса Тричівеличного

...Як давно це було написано... І як же необхідно це зараз!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 15:21:53 ]
...Дякую, Володимире! Про "неофіта" спробую пояснити. Як ви знаєте, неофіт, іншими словами - це новопосвячений, новонавернений, тобто, "той, хто хоче отримати нову інформацію". У даному випадку цей неофіт має "проснутися" бо "задрімав", і "згадати". Тобто, автор говорить про людину в онтологічному контексті, завдання якої - зростати духовно. Ну, а Дуб - це Дерево Життя. (Згадайте "В катакомбах" Лесі Українки. Герой хотів бути вищим, а його намагалися загнати в канон. Тому і неофіт.)
Тепер про останню строфу. "Фіта"(самоусвідомлення) і "зело"(незвідане)- дев`ять і шість - дві букви кирилиці, які показують напрям руху цього духовного зростання: від незвіданного (6) до самоусвідомлення (9). Символічно: шість переходить у дев`ять. Волхви відали і вміли користуватися цією буквально-конкретною наукою. Тому і "фіта"...
От, наприклад, є такий вираз: "віддячити сторицею" Ви ніколи не задумувалися над тим, що це означає "буквально"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 10:46:54 ]
Тримайте моє щире 5,5! Нещодавно я пробувала про можливість подібного поговорити в прозі. На відміну від мене, у Вас це вийшло і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 17:48:44 ]
...Дякую, Тетянко! Завше радий Вас бачити на своїй сторінці. Про прозу: а у якому саме творі Ви пробували говорити про подібне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 10:19:02 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=44220
але мова не про твір, почитайте коментарі, якщо вистачить терпіння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 09:45:28 ]
Хай хоч в творчості, хай хоч в одному вірші, але настає хвилина перемоги свідомості над інстинктами. А нащадок його ким став?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 10:21:03 ]
Саш, творчості без життя не буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 09:53:38 ]
Зрештою усі ми люди зі своїми недоліками та перевагами... Просльозилася, пане Вікторе. Вдячна. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 18:50:45 ]
Дуже цікава філософія у цього "одного з нас".
Головне, що "Вона" упродовж вірша таки присутня.
Я би подумав над:
"Навкруги, ніби корба, гудів заклопотаний світ..." - зазвичай "корба" "рипить"
чи ще якось...

З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:18:48 ]
До Олександра К. Я б дуже хотів, щоб його нащадок став Людиною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:20:13 ]
..."Творчості без життя не буває" - золоті слова, Тетянко... Дякую за відчуття і розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:21:24 ]
...Патаро, дякую... Хай це будуть сльози радості: "Він" вже покаявся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:25:54 ]
...Привіт, Юрцю! Дякую за візит... Як воно там, у Гамериці, не набридло ще?.. Про корбу: а от, якщо її не втримати і відпустити?.. Ніколи не мав такого досвіду? А вона ще й по лобі може дати... Уявляю, яких зусиль докладає Творець, щоб вона "рипіла", а не "гуділа"...

З повагою,
В.Ц.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:26:33 ]
...І, ще: дякую, що помітили ЇЇ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:55:09 ]
І Уайльд хотів, щоб нащадок Зоряного хлопчика був людиною, а він став тираном. А скільки в реальному житті було цих Гермесів - римський імперіатор і один російський олігарх. Мабуть все. Призивати до сумління їх всерівно, що горохом танки пробувати підбивати. Може в майбутньому щось зміниться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 13:42:37 ]
...Сашо, а при чому тут вони? Починаємо з себе.. І не в майбутньому, а тут і зараз...