ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
2026.07.22
09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева
Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося.
Антоній стояв на стіні палацу,
2026.07.22
08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
2026.07.22
07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
2026.07.21
07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Цимбалюк (1971) /
Вірші
"Зелень" в ашрамі у Ями
...Стою, ніби стовп у старому, святому ашрамі...
У ньому панує Бог Смерті по імені Яма...
Все знає старий, все, що є, все, що трапиться з нами...
П'ять ям приховав він у цьому священному храмі...
...Від впливу цих ям у йогіна важчає дхарма...
Від зменшення їх, навпаки, очищається карма...
І раз ти зібрався Дорогою Йоги пройти -
Знайди всі ці ями, засипати їх мусиш ти...
...І ось яма перша, з якої візьму та й наїмся,
Розумного, доброго, щирого: яма "АХІМСА"...
Відсутність насильства, у ньому немає потреби...
Присутність уваги: до інших, і, звісно ж, до себе...
...Частинкою Атмана стань, зосередь свою Віру,
І променем Світла-Меча розрубай в собі Звіра...
(Пізніше, у текстах Христових апостолів ранніх,
Для нас, неофітів, напишуть: "Зробив обрізання...")
...А друга з тих ям, для садху із кожної статі -
Приємна правдивість, або (по Патанджалі) "САТЬЯ"...
А в тому випадку, коли це на шкоду - мовчи...
Мовчання суть - золото, вчи, характернику, вчи...
...То ж спробуй під іншим кутом подивитись на мову..
Міняється в значенні з коренем "мов" кожне слово!..
От, скажемо, так: "перемовити" або "мовчати"...
"Намовив" чи "вимовив"?.. "Змова!"... Тож, "мовчки" вивчати...
...А третя з тих ям, у яку має втрапити ар`я,
Це яма обмежень, це яма мети - "БРАХМАЧАР`Я"...
Мета, до якої потрібно адепту дійти,
Суть золото істини - не заблукати, знайти...
...Звичайно ж, крізь терни, звичайно ж, не раз помилятись...
Однак, не спинятись, ще більше і більше старатись...
(Пардон за зрівняння), бо навіть в статевому акті,
Вважати дружину свою, ну, як мінімум, Шакті...
...Ось яма четверта, в яку можна впхати й Антея:
"Чуже - не бери!.." - на санскриті звучить як "АСТЕЙЯ"...
Адепт з Назарету, який по Йордану ходив,
Пізніше запише в Євангліях: "Не укради..."
...У слові "Астейя" є ще дещо, дуже змістовне:
Якщо тобі вірять - веди свою гру безкоштовно...
Користі і вигоди в спраглих до знань не шукай...
Чуже - не бери! І срібла за це - не чекай...
...І ось яма п'ята - яма найбільшого страху:
Сусідка "Астейї" - спокусниця "АПАРІГРАХА"...
(Коли тобі схочеться міх із добром перенести,
Візьми тільки те, що на припічку зможеш підмести...)
...Не прагни дарів, бо в дарах є велика спокуса:
Згадай про змію, що Олега з-під черепа вкусить...
Волхвам не повірив, старішим від нього утроє...
Нещирі дари, як данайці... Пригадуєш Трою?...
...От такий от вівтар п'яти ям ув ашрамі у Ями...
І кожна із них, немов би капкан, перед нами...
Читаймо Патанджалі: "Вірити, жити і йти,
До Істини Вищої, не загубивши мети..."
...А закінчення віршика цього - просте і веселе -
Садхаку, що вивчився в гуру - най дасть йому "зелень"...
А в Храмі у мудрого Ями - вуздечка й візок...
Все ж Йога - Дорога... Даршана... Єднання... Зв'язок...
Кумпала Вір,
24-25.06.2010 року, м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Зелень" в ашрамі у Ями
"...Той, що знає дхарму, най нічого не дарує гуру наперед: але, готуючись до святкового омовіння, з дозволу гуру має піднести йому, що він може, у якості оплати гуру за навчання. Варто піднести бажане гуру: поле, золото, корову, коня, парасольку, в крайньому разі - взуття, зерно, одяг або ЗЕЛЕНЬ..."
(Ману-смріті (Закони Ману) 2.245-246)
...Стою, ніби стовп у старому, святому ашрамі...У ньому панує Бог Смерті по імені Яма...
Все знає старий, все, що є, все, що трапиться з нами...
П'ять ям приховав він у цьому священному храмі...
...Від впливу цих ям у йогіна важчає дхарма...
Від зменшення їх, навпаки, очищається карма...
І раз ти зібрався Дорогою Йоги пройти -
Знайди всі ці ями, засипати їх мусиш ти...
...І ось яма перша, з якої візьму та й наїмся,
Розумного, доброго, щирого: яма "АХІМСА"...
Відсутність насильства, у ньому немає потреби...
Присутність уваги: до інших, і, звісно ж, до себе...
...Частинкою Атмана стань, зосередь свою Віру,
І променем Світла-Меча розрубай в собі Звіра...
(Пізніше, у текстах Христових апостолів ранніх,
Для нас, неофітів, напишуть: "Зробив обрізання...")
...А друга з тих ям, для садху із кожної статі -
Приємна правдивість, або (по Патанджалі) "САТЬЯ"...
А в тому випадку, коли це на шкоду - мовчи...
Мовчання суть - золото, вчи, характернику, вчи...
...То ж спробуй під іншим кутом подивитись на мову..
Міняється в значенні з коренем "мов" кожне слово!..
От, скажемо, так: "перемовити" або "мовчати"...
"Намовив" чи "вимовив"?.. "Змова!"... Тож, "мовчки" вивчати...
...А третя з тих ям, у яку має втрапити ар`я,
Це яма обмежень, це яма мети - "БРАХМАЧАР`Я"...
Мета, до якої потрібно адепту дійти,
Суть золото істини - не заблукати, знайти...
...Звичайно ж, крізь терни, звичайно ж, не раз помилятись...
Однак, не спинятись, ще більше і більше старатись...
(Пардон за зрівняння), бо навіть в статевому акті,
Вважати дружину свою, ну, як мінімум, Шакті...
...Ось яма четверта, в яку можна впхати й Антея:
"Чуже - не бери!.." - на санскриті звучить як "АСТЕЙЯ"...
Адепт з Назарету, який по Йордану ходив,
Пізніше запише в Євангліях: "Не укради..."
...У слові "Астейя" є ще дещо, дуже змістовне:
Якщо тобі вірять - веди свою гру безкоштовно...
Користі і вигоди в спраглих до знань не шукай...
Чуже - не бери! І срібла за це - не чекай...
...І ось яма п'ята - яма найбільшого страху:
Сусідка "Астейї" - спокусниця "АПАРІГРАХА"...
(Коли тобі схочеться міх із добром перенести,
Візьми тільки те, що на припічку зможеш підмести...)
...Не прагни дарів, бо в дарах є велика спокуса:
Згадай про змію, що Олега з-під черепа вкусить...
Волхвам не повірив, старішим від нього утроє...
Нещирі дари, як данайці... Пригадуєш Трою?...
...От такий от вівтар п'яти ям ув ашрамі у Ями...
І кожна із них, немов би капкан, перед нами...
Читаймо Патанджалі: "Вірити, жити і йти,
До Істини Вищої, не загубивши мети..."
...А закінчення віршика цього - просте і веселе -
Садхаку, що вивчився в гуру - най дасть йому "зелень"...
А в Храмі у мудрого Ями - вуздечка й візок...
Все ж Йога - Дорога... Даршана... Єднання... Зв'язок...
Кумпала Вір,
24-25.06.2010 року, м. Хмельницький
...Філософія Йоги, одним словом, але на основі власної практики...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3633 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3633 seconds