Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.12.04 20:25

Псалом 6 Для диригента. На струнних інструментах. На октаву. Псалом Давидів

Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Борис Костиря

2024.12.04 19:45

Біла тиша

Я вийшов у ліс
і вслухаюся в голос тиші.
Вона біла, як цей сніг.
Біла магія тиші
заливається
з чорною магією зими.
Біла тиша нагадує аркуш,
на якому пишуться

Артур Курдіновський

2024.12.04 10:17

Справжній Казанова

Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар

2024.12.04 09:39

***

Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь

2024.12.04 05:36

Спокуса

Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук

2024.12.04 05:35

* * *

Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.

Микола Дудар

2024.12.03 21:11

Мініатюра...

Хоч кричи, хоч вішайсь — сенсу нуль…
( Пам’ятайте батькові поради… )
Дрихне гарно втомлений пітбуль —
Втіха наша кожної розради…
Настрій нижче плінтуса… Приліг,
Дивиться з-під лоба і бурмоче:
«Викинь свої крики за поріг
І зривати горло перехочеш…»

Світлана Пирогова

2024.12.03 20:20

"Люблю" із візерунків

Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.

І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.

Борис Костиря

2024.12.03 19:42

* * *

Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
які простягають свої клешні
до наших заповітних мрій.
В імлі зависають думки
і стають застиглими,
безбережними, драглистими,
усепроникненими, як цей туман.

Козак Дума

2024.12.03 17:10

Єднаймося

Єднаймося… дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
аби урятувати хоч дітей!
Як довго ще ми будемо трястися,

Юрій Гундарєв

2024.12.03 09:52

Гамлет Зіньківський, стріт-артист

Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук

2024.12.03 06:19

Чому?..

Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь

2024.12.03 05:55

Дух вольності

Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко

2024.12.03 01:33

Ноктюрн катеринщика Курта

Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін

2024.12.02 22:40

***

Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря

2024.12.02 19:48

* * *

Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2024.12.03

2024.11.19

2024.11.16

2024.11.11

2024.11.02

2024.11.01

2024.10.30

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Найвища оцінка	Редакція Майстерень	5.5	Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка	Наталія Клименко	5.25	Любитель поезії / Майстер-клас

Дата публікації	2010-09-02 20:07:21
Переглядів сторінки твору	5048
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	4.889 / 5.33 (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень"	4.838 / 5.38 (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором	5
* Коефіцієнт прозорості:	0.771
Потреба в критиці	найстрогішій
Потреба в оцінюванні	оцінювати
Автор востаннє на сайті	2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину	відсутній