ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
Бабин Яр
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
***
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
* * *
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
А ти така…
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
***
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Осінній мотив
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
***
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Дарована
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Тон і моветон
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
Вихід збірки вибраної лірики "Пора Опадань..."
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
***
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
* * *
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
Криниця
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
***
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Холодне літо
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-10 00:51:39
Переглядів сторінки твору 5212
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.875 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 00:54:20 ]
Зараз, звичайно, не літо, і надворі та в хаті тепло, та дуже хотілося ще один свій переклад винести на суворий суд Самвидаву. Тим більше, що він, тобто переклад, — свіженький. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 12:02:46 ]
Інгваре, я внесла зміни, враховуючи Ваші зауваження. Досі думала: ну що мені так заважає? А виявилося - наголос невірний. Довелося змінити два рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-10 20:53:36 ]
Вітаю Ларисо. Переклад, я так розумію, вашого ж вірша? Мені подобається, щоправда, здається мені, що в останній строфі можна глянути варіанти, чи варто чи ні, після описання літа, виразніше повертатися до себе. На кшталт:
"Тільки під вечір тремтить (тремчу?) безпорадно -
вулиць промоклих одежа благенька…"

Так би мовити, перейти від примарного літа до іншої "примарної" реальності.

Але це дрібненькі нюанси.

А "Тьмяна кімната, вогке простирадло –
і горошин під периною жменька." - дуже гарне і достатньо багатопланове завершення. Особливо, до першого рядка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 00:15:54 ]
Дякую, Володю.
В мене була така остання строфа (як на мене - достатньо виразна для закінчення віршу, бо вірш все ж таки - про ЛІТО):

"Только вечерние парки пустынны –
ветер гуляет по лужам продрогшим...
Тусклая лампочка, саван простынный –
и под периною – горстка горошин."

і в першому варіанті перекладу були такі рядки, що я їх потім прибрала:

"Тільки під вечір тремтять безпорадно
клени й калюжі вздовж вулиць порожніх…"

Мабуть, вони більш вдало відтворювали тему... Та й саван не вийшов :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 10:55:12 ]
Ларисо, опублікуйте, будь-ласка, і оригінал. Дуже цікаво.
А чому б вам не опублікувати і добірку своїх віршів, написаних російською мовою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 21:52:05 ]
Гарний твір, пастельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-18 23:47:32 ]
Ти як завжди - неперевершена!

Але й я від свого не відступлюся!
Ось тільки трошки зачекай, пані Ларисо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 00:03:32 ]
Ну, до чого ж докотилися люди!??
Сором та й годі! Проява регрессу!
Лантух гороху на ліжко! Паскуди!
Хто ж так стрічає Ларису-принцесу?!!

Ясно від того – «зимно на серці»
І «каламутно, тривожно та в`язко»
Мов не хохли, а до чогось там дверці
І не кажіть, – це ж суцільне фіаско!

Щоб вони там собі ніц не блажили,
Як перед богом клянусь перед Вами,
Панно-Ларисо, щоб Ви їх простили
Тих, хто горох клав – поб`ю батогами!

:)

О.Є.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 22:27:44 ]
Дякую, Олеже. Приходь до нас в останній вівторок місяця - буде професор Ярещенко розповідати про прадавню історію нашого краю. Обіцяю, що буде гаряче від суперечок і дуже цікаво. Людей буде багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 10:48:50 ]
Дякую, Ларисо, за увагу до мого віршика "За і Проти". Зізнаюся відверто, в поезії я більше лірик. Але, все-таки, не можу сприймати серйозно усталений погляд: "Справжня поезія існує поза політикою". Гадаю, сучасна поезія не може існувати відмежовано від суспільного життя, тому що "відмежуватися від того, що відбувається, значить мовчати, не бачити, дозволяти. Писати сьогодні постійно рулади про кохання - банально і немилосердно по відношенню до рідного народу. А, як вважаєте Ви?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-22 12:08:10 ]
Хороше запитання, Маріє, цікаво, які доводи приведе Лариса. Я тільки скромно зауважу, що політику, напевно, придумали гірші для гірших з людей. А Поезія, судячи з усього ("спочатку було Слово...") і навколо Найвищого Творця існує, як Предмет осягання, та певний інструментарій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 20:15:50 ]
Маріє, дуже цікаве запитання. Справа в тому, що "політика" - і "життя народу в умовах свого часу" - то є різні речі. Писати про політику - не завжди є вдала ідея, бо політика і погляди на неї дуже швижко змінюються (візьміть хоча б Майдан). А поезія - це є вічна категорія.
Так от я вважаю, що тільки поет високого рівня пише й не може не писати про свою добу. Це дуже складно з багатьох причин. Але найвидатніші поети і їх вірші тісно пов"язані із часом та країною, у якій вони жили. Якщо цього нема - поет частіше за все - посередній, або просто камерний і не дуже цікавий. Ваш вірш - приклад вдалого відображення політики і сьогодення у дотепній, легкій, я би сказала, дитячій формі.

Мені подобаються вірші Олександра Бобошка ще й тому, що він пише про наш час і країну, але не переступає ту межу, за якою вже йде нещирість або несмак. Його поезії на цю тему просякнуті почуттям і щирістю, наболілі.