ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ТВІЙ ПОТЯГ
Твій потяг не знайшла — що не роби:
шістнадцятий вагон на всіх перонах —
такий самий. Там тиснули лоби
до шибки діти, гупало по скронях
та рейках, із динаміків неслись
мелодії бравурно-ностальгічні…
Чиї там руки в розпачі сплелись?
Не наші? Ні, бо наші вже — не звичні…
Всі потяги пішли — куди ішли:
на південь, північ. Вихором зникомим —
чужі прощання й зустрічі пливли...
І я пішла.
І вже замкнувши коло,
плив серпень за плечима і холов…
Де ти тепер?
Скажи, навіщо долі,
мов осені, здаємося в полон?
Мій втрачений,
далекий,
невідомий…




Найвища оцінка Сергій Руденко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тетяна Мельник-Добрушина 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-04 00:05:06
Переглядів сторінки твору 13877
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.271 / 5.06  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.204 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 16:48:02 ]
Ларисо,
«вагоноз’єднання» - очевидна дурня, без коментаріїв ;-) Є просте рішення - "склад", професія навіть є така "складач потягів". До речф, у Вас ще знайшлася одна помилка - "лоб" українською звучить як "чоло"(чільне місце, очолити, чільна висота, очільники і т.д.)
А якщо вже бути коректним до кінця, то на відміну від російської в українській немає синоніма для слова "потяг", це в російській є "поезд" "состав"
Тому весь рядок "шістнадцятий вагон у всіх составах" потребує фундаментальних змін.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 17:26:59 ]
"Брати на панщину ходили,
поки лоби їм поголили..." -

здається, так у Шевченка? Думаю, ця наша розмова є марною. Так само як "губи" - насправді "вуста" і таке інше. Мова розвивається, вона жива. Я розумію, що вплив російської мови не дуже приємна річ, але він таки відбувся, і з цим не можна не рахуватися.
Хоча, звичайно, можна штучно замінювати все, що не подобається. Не знаю, чи це щось змінить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 18:10:16 ]
Таки, видається Ларисо, що Ваш потяг має більше вагонів, ніж 16 - він тягнеться увесь день і на двох сторінках ;)
Беру до рук "Російсько-український словник наукової термінології" : Біологія. Хімія. Медицина.-Київ, 1996.
Лоб - биол. лоб, лОба; (у человека) чолО.
Тут треба мати на увазі, по-перше, термін "лоб" вживається у біології, як наприклад "лобна частина черепа", і по-друге, українська мова за часів Тараса Шевченка ще більше терпіла поневірянь від російської сторони.
"Чолом б'ю, Тобі, пане Отамане !" казали козаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 18:43:45 ]
Що там потяг на 20 вагонів, - коментарі до моїх "Млинів", певно, вже можна видавати в двох томах. :)

Я тільки хочу запитати: а як би Ви написали "діти до шибки тиснули ....?" Чола?
Мені взагалі видається дивною ця дискусія, бо вжиті мною слова існують як у побуті, так і в літературі. Я написала всього лише поетичний твір, а не посібник з історії мови в галузі машинобудування та біології. Так що маю підстави вважати, що маю право залишити цей вірш, як є. А для суперечок - я підкину новий. Гаразд? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:00:29 ]
Звісно. Ви маєте право автора, узагалі, нічого не змінювати.
Я з цікавістю спостерігала за дискусією над Вашими "Млинами".
Мені здалося сьогодні, що Ваші вірші у всіх викликають захоплення (бо це так і є) і бажання долучитися до якоїсь колективної праці. Рідко, коли Самвидав так гуртується до наукових дискусій. Це, як конференція. Всі ми так дружно позбігалися. Пишіть, Ларисо, Ваші твори чудові, їх хочеться читати, вони легко западають у душу і заполонюють увагу ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:02:00 ]
Стосовно чола, заглянула у Орфографічний словник - самій цікаво стало. У множині чОла, родовий відмінок множини чІл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:12:40 ]
Оксаночко, я дуже Вам вдячна за такий теплий відгук. Навіть, якщо в інших мої вірші викликають протилежні почуття. :) Стосовно запропонованих слів, я сама колись не могла збагнути, чому Вакарчук співає про ГУБИ, якщо я вважаю, що треба казати ВУСТА. Але зараз я розумію, що мова значно багатша за якісь обмежувальні рамки, в які ми намагаємось її втиснути. До того ж зовсім непогано, коли до твору входять сучасні слова з розмовного лексикону, якщо це позитивно впливає на якісь його якості, наприклад додає стилю, тощо.
Але, якщо вистачить хисту, - все ж таки спробую замінити слово СОСТАВ. ЛОБИ - не мінятиму, це не суттєво, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 07:56:25 ]
Ларисо, що Ви так ображаєтесь? Я не проти природнього впливу мови на мову. Он в українській скільки німецьких слів, які ми вважаємо за свої і це добре :-) Але коли на мову тиснуть, виполюють питомі слова, вводять штучно в словники російські слова, а в побуті 90% українців користуються русько-украйонським суржиком, то я проти такого "розвитку" мови. І ніякими стильовими особливостями вашого тексту "состав" не виправдовується. Щось у Ваших російських текстах я українізмів "стильових" не помітив ;-) Чи я помиляюся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:40:05 ]
Пані Ларисо, за "лоба" вибачте:-) Є таке слово в українській мові, в староруській воно означало "череп"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 21:02:36 ]
:) Інгваре, Ви помилилися двічі.
Я аж ніяк не могла образитися на цікаві зауваження, навпаки, я люблю такі розмови та суперечки. По-друге, я можу підписатися під Вашими словами про тиск на українську мову і, повірте, я знала з дитинства про цей тиск що називається "зсередини", бо мати викладала українську і ми часто про це говорили. І я не виправдовуюся стилевими особливостями, я просто жаліюся, що альтернативного слова ніхто так мені і не підшукав, а тому поки що залишаю як є. Думаю, що це не є дуже велика помилка, тим більше, що цей вірш - переклад з російської. Ось і все.
Може, колись, зможу щось підшукати на заміну, але поки що - ніяк.
А за критику дуже Вам вдячна.