ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2023.02.07 19:17
Так палало й тоді, коли ти розчинявся в "було".
Відпливали човни, перегружені тоннами згадок.
Стоголосість вітрів обпікала високе чоло:
Ні для кого цей спадок!

Ти творив, ти писав, ти засіяв гектари земель,
Що родючими після відходу твого назов

Хельґі Йогансен
2023.02.07 18:28
Сім  днів  весни  розвіялись,  мов  дим.
А  що  за  ними  –  радість,  сум  чи  відчай?..
Минає  час,  зростають  протиріччя,
Спадають  чари,  бачимо,  хто  ми

         Насправді.  Я  тобі  не  чорний  лицар
         І  ти  –  не  королева  із  каз

Микола Дудар
2023.02.07 18:28
Допоможи таким як сам
Бо ми усі є побратими
І день полегшає на грам
Окрім Сльози на поштовх Рими…
Без них ніяк… вони як рух
Як той маяк, що моря зверхий
Поміж неправд, поміж задух
Допоки світ слабкий і ветхий

Сергій Губерначук
2023.02.07 13:43
За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.
Він у пості тривав і тримав голубів,
що витали над світом людей і богів.

Чи, бувало, гроза, чи повальний знетрус,
він одне розумів: він не Стус, а загруз.
На околиці мі

Іван Потьомкін
2023.02.07 13:32
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Володимир Каразуб
2023.02.07 09:35
Словом…
прямі паралельні не пересікаються.
В жодній теорії на геометричній плоскості,
за умови коли художник
не засвідчить ідею умовності
в перспективі. І лінії сходяться,
за плечима його фігур. Словом,
фігури, його приближені

Ярослав Чорногуз
2023.02.07 05:23
У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.
І вивергається, як Етна*,
У бік твій лава всіх похвал.

І навіть серед них -- вродливих -
Іскришся, наче діамант.
Бо для присутніх — справжнє диво

Віктор Кучерук
2023.02.07 05:03
Приходять вірші на світанні,
Неначе спогади про сни
Непередбачені і ждані,
Відверті й повні таїни.
Приходять вірші на світанні
Та будять сонного, авжеж,
І несподіваним звучанням,
І осявання світлом теж.

Микола Соболь
2023.02.07 05:02
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут нікому зігріти,
геть замерзає вертоград,

Микола Дудар
2023.02.07 04:02
І не прошарок, шар бетонний
Прикрив завчасно, уберіг…
І ми, схилившись в ніч безсонну,
Тримались опліч… хто як міг
А котик ніжний, незнайомий
Усівся поруч… диво - кіт
Переманив до себе втому,
Згадавши весь свій алфавіт.

Володимир Каразуб
2023.02.06 20:31
Великий парк Травня
Стане колись великим видавництвом Сонця,
Цехом
Із мільйонними накладами книг
Густого листя.
Колись неодмінно так станеться
І ти,
Сівши на сплетену з плюща лаву

Юлія Радченко
2023.02.06 20:16
Ранок холодний. Лютневий. Від люті, здається, і світ поблід.
Гаряче там, де червоне Сонце кров’ю стікає в гарячий Схід.
Де воно сходило, вирви чорні, попіл сиплеться з хмар. А тут
Ти ж бо тримайся. Чуєш? Тримай на своїх плечах Вугледар, Бахмут.

Вс

Софія Цимбалиста
2023.02.06 18:35
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
Вдивляючись в нечіткі орнаменти,
поринаєш глибоко в себе.
Чуєш плескіт синьої води,
яка омиває твою душу.
Швидкість течії
несе кров в твоїх жилах.

Микола Дудар
2023.02.06 16:09
У тихій гавані обставин
Погруз у власній колії…
Ми тут колись ловили гави,
Сприймались ними як свої…
Ось що тепер воно се значить…
І хто те знав - змінив маршрут.
Я що зазря шукав апачі,
Змінивши сотні тих батут?

Олександр Бобошко Заколотний
2023.02.06 13:19
Мандрувало Горе білим світом –
та й до України добрело.
(Бог потер і скроні, і чоло,
втім… Ну чим би Він
зарадив
звідти?).

Зі старих знущалось і малих;

Іван Потьомкін
2023.02.06 13:05
Солнце над Бейт-Шемешем клонилось к закату. Не дождавшись сына, Дина решила совершить cвой вечерний моцион сама. Вышла, опираясь на палку, прошла с десяток шагов и остановилась. Боль в ногах была просто невыносимой. От безысходности хотелось плакать, а ту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мая Мая
2023.02.06

Карина Рокоч
2023.02.05

Дафна Міллер
2023.02.02

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ТВІЙ ПОТЯГ
Твій потяг не знайшла — що не роби:
шістнадцятий вагон на всіх перонах —
такий самий. Там тиснули лоби
до шибки діти, гупало по скронях
та рейках, із динаміків неслись
мелодії бравурно-ностальгічні…
Чиї там руки в розпачі сплелись?
Не наші? Ні, бо наші вже — не звичні…
Всі потяги пішли — куди ішли:
на південь, північ. Вихором зникомим —
чужі прощання й зустрічі пливли...
І я пішла.
І вже замкнувши коло,
плив серпень за плечима і холов…
Де ти тепер?
Скажи, навіщо долі,
мов осені, здаємося в полон?
Мій втрачений,
далекий,
невідомий…




Найвища оцінка Сергій Руденко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тетяна Мельник-Добрушина 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-04 00:05:06
Переглядів сторінки твору 10703
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.271 / 5.06  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.204 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 16:48:02 ]
Ларисо,
«вагоноз’єднання» - очевидна дурня, без коментаріїв ;-) Є просте рішення - "склад", професія навіть є така "складач потягів". До речф, у Вас ще знайшлася одна помилка - "лоб" українською звучить як "чоло"(чільне місце, очолити, чільна висота, очільники і т.д.)
А якщо вже бути коректним до кінця, то на відміну від російської в українській немає синоніма для слова "потяг", це в російській є "поезд" "состав"
Тому весь рядок "шістнадцятий вагон у всіх составах" потребує фундаментальних змін.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 17:26:59 ]
"Брати на панщину ходили,
поки лоби їм поголили..." -

здається, так у Шевченка? Думаю, ця наша розмова є марною. Так само як "губи" - насправді "вуста" і таке інше. Мова розвивається, вона жива. Я розумію, що вплив російської мови не дуже приємна річ, але він таки відбувся, і з цим не можна не рахуватися.
Хоча, звичайно, можна штучно замінювати все, що не подобається. Не знаю, чи це щось змінить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 18:10:16 ]
Таки, видається Ларисо, що Ваш потяг має більше вагонів, ніж 16 - він тягнеться увесь день і на двох сторінках ;)
Беру до рук "Російсько-український словник наукової термінології" : Біологія. Хімія. Медицина.-Київ, 1996.
Лоб - биол. лоб, лОба; (у человека) чолО.
Тут треба мати на увазі, по-перше, термін "лоб" вживається у біології, як наприклад "лобна частина черепа", і по-друге, українська мова за часів Тараса Шевченка ще більше терпіла поневірянь від російської сторони.
"Чолом б'ю, Тобі, пане Отамане !" казали козаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 18:43:45 ]
Що там потяг на 20 вагонів, - коментарі до моїх "Млинів", певно, вже можна видавати в двох томах. :)

Я тільки хочу запитати: а як би Ви написали "діти до шибки тиснули ....?" Чола?
Мені взагалі видається дивною ця дискусія, бо вжиті мною слова існують як у побуті, так і в літературі. Я написала всього лише поетичний твір, а не посібник з історії мови в галузі машинобудування та біології. Так що маю підстави вважати, що маю право залишити цей вірш, як є. А для суперечок - я підкину новий. Гаразд? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:00:29 ]
Звісно. Ви маєте право автора, узагалі, нічого не змінювати.
Я з цікавістю спостерігала за дискусією над Вашими "Млинами".
Мені здалося сьогодні, що Ваші вірші у всіх викликають захоплення (бо це так і є) і бажання долучитися до якоїсь колективної праці. Рідко, коли Самвидав так гуртується до наукових дискусій. Це, як конференція. Всі ми так дружно позбігалися. Пишіть, Ларисо, Ваші твори чудові, їх хочеться читати, вони легко западають у душу і заполонюють увагу ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:02:00 ]
Стосовно чола, заглянула у Орфографічний словник - самій цікаво стало. У множині чОла, родовий відмінок множини чІл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-04 19:12:40 ]
Оксаночко, я дуже Вам вдячна за такий теплий відгук. Навіть, якщо в інших мої вірші викликають протилежні почуття. :) Стосовно запропонованих слів, я сама колись не могла збагнути, чому Вакарчук співає про ГУБИ, якщо я вважаю, що треба казати ВУСТА. Але зараз я розумію, що мова значно багатша за якісь обмежувальні рамки, в які ми намагаємось її втиснути. До того ж зовсім непогано, коли до твору входять сучасні слова з розмовного лексикону, якщо це позитивно впливає на якісь його якості, наприклад додає стилю, тощо.
Але, якщо вистачить хисту, - все ж таки спробую замінити слово СОСТАВ. ЛОБИ - не мінятиму, це не суттєво, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 07:56:25 ]
Ларисо, що Ви так ображаєтесь? Я не проти природнього впливу мови на мову. Он в українській скільки німецьких слів, які ми вважаємо за свої і це добре :-) Але коли на мову тиснуть, виполюють питомі слова, вводять штучно в словники російські слова, а в побуті 90% українців користуються русько-украйонським суржиком, то я проти такого "розвитку" мови. І ніякими стильовими особливостями вашого тексту "состав" не виправдовується. Щось у Ваших російських текстах я українізмів "стильових" не помітив ;-) Чи я помиляюся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:40:05 ]
Пані Ларисо, за "лоба" вибачте:-) Є таке слово в українській мові, в староруській воно означало "череп"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-05 21:02:36 ]
:) Інгваре, Ви помилилися двічі.
Я аж ніяк не могла образитися на цікаві зауваження, навпаки, я люблю такі розмови та суперечки. По-друге, я можу підписатися під Вашими словами про тиск на українську мову і, повірте, я знала з дитинства про цей тиск що називається "зсередини", бо мати викладала українську і ми часто про це говорили. І я не виправдовуюся стилевими особливостями, я просто жаліюся, що альтернативного слова ніхто так мені і не підшукав, а тому поки що залишаю як є. Думаю, що це не є дуже велика помилка, тим більше, що цей вірш - переклад з російської. Ось і все.
Може, колись, зможу щось підшукати на заміну, але поки що - ніяк.
А за критику дуже Вам вдячна.