ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Й.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 22:42:36
Переглядів сторінки твору 14120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.263 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:07:06 ]
Один з найяскравіших і найталановишіх Поетів... не лише Майстерень. Але даний твір - спаскуджений римами (ще гірше за убогу "кров-любов") - "вино-говно", "сси-сит" - нівелює попередні враження.
Щодо самого вірша, то не буду весь його розтлумачувати й перепитувати, як зрозумів його я,лише зауважу, що "он не развеял мрак" - слід "он" написати з великої, щоб зняти деякі питання й непорозуміння, про роги - цілковита дурниця, як і про река любви перллється через ванну - але саме ці дурниці надають колорит, живість, пульс твору... Іще, радив би на противагу О.Гуцуляку - перейти на українську мову, стати україномовним поетом. Писати російською в Україні - невдячнісьть і шлях до забуття в усіх вимірах і напрямках, в т.ч. по відношенню до самого себе.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:30:13 ]
Мені Пакіяо, може, Ви мені порадите ще й нірвану з великої написати, щоб вже зовсім ніхто нічого не подумав?)))
Дякую за "найталановишіх", хоч і якось трохи голослівно звучить, чи то мов грім серед ясного неба)
А від коментарів щодо рим, дурниць і мови, мабуть, краще утримаюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:57:52 ]
дійсно, бо якщо баляндрасити - то вже баляндрасити кріпкко, а не римувати "говно-вино": тільки чесно - хіба це не халтура?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
Чесно - це шедевр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
А щодо он - то хто встав? щоб не видалося питання вульгарним, автор у тексті повинен дати чітку відповідь. Коли написати "Он" з великої -вийде асоціація з якоюсь живою істотоу чи Господом, чи таємним персонажем, а так "он" з маленької літери - встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани. Хіба самі не відчуваєте автопародійності. Але про роги - розтлумачте, якщо це змістовна і справді сильна фраза - бо після того, як он уперся в звізду, чіпляти роги - це на кшталт леся поддеревянського. Розтлумачте, про що мова?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:08:35 ]
Мені Пакіяо, мене тішить, що хоч хтось зрозумів сенс перших трьох рядків правильно))) І, здається, Ви самі дали напрочуд чітку відповідь, коли показали оцей логічний ланцюжок "встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:12:26 ]
Ну, тоді -добраніч -приємно було поспілкуватися зі справжнім поетом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:15:22 ]
І Вам добраніч. Красно дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 11:54:42 ]
Ужасно. Це не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 12:39:00 ]
Нагадує пісні Розенбаума, в кожній з яких накидано всякої всячини. Або принцип борщу в кулінарії. Хоча і в першому, і в другому випадках виходить гармонійна цілість.
А тут незрозуміло, що автор хотів сказати. Як кажуть про сучасних співаків, "шо віжу, то пою!". І з "шедевром" тут поспішати не варто. Треба тверезо оцінювати речі. А самозахоплення - стежка до забуття, коли не рахуєшся з думками інших. А вони бувають слушними. Не маю на увазі свою. Взагалі.
Вже не акцентую на вульгаризмах, що Жахливий НЕСМАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:24:46 ]
высер усе псує. а було так ефектно. адже враження залежить не лише від сенсу вірша, але і від уживаних слів.
втім, головне, щоб не було цензури ані в державі, ані в душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:27:51 ]
А ось на Майстернях цензура була, є, і буде...
Як на моє особисте бачення - без цензури нічого путнього на світ ще не являлося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:02:06 ]
Юлія, перш за все тверезо треба оцінити свою здатність оцінювати) Мені вже трохи вище повідомили, що я під руцю з великим жахливим несмаком прямую до забуття, і, запевняю, Ваш дороговказ навряд чи мене штовхне на шлях істинний, тим більше, якщо на тім шляху у всіх таке саме почуття гумору, як у Вас)
Редакції: думаю, такі "діагнози" варто якось підкріплювати аргументами, хоча Ваше право залишити все як є.
Ґеорґус Аба, дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:17:37 ]
А які потрібно аргументи, ви своїм останнім рядком самі його наводите... :(
Та й не тільки останнім рядком. Це і є жах "ужасный" і відсутність поезії... Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:22:03 ]
Ну, а крім повторювати слово "жах", щось можете сказати?)
Останнє речення геть не зрозумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:27:14 ]
Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...

А що тут може бути не зрозуміло в цьому реченні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:34:22 ]
Ну якщо Ви це про вірш, то, мабуть, про "Ромео і Джульєтту" теж можна казати, що то "не поезія", з огляду на такий "недобродійний" фінал.
Взагалі сама формула поетичності вражає своєю логікою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:50:16 ]
Пане Євгене, логіку і раціональність ніхто із життя не може викреслити, бо це гармонійні складові, принаймні, людини, що за Образом і в Подібності...
А звідси і Творчість - за Богом, звісно, звідси і "Добро", себто "Доброчинність" авторська наша, а руйнація - це не добро. І у вас тут подеколи таке "не добро", що аж жах пробирає... Воно вам потрібне, такий епатаж?
А в чому проявляється в "Ромео і Джульєті" руйнівність від Шекспіра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:00:07 ]
До речі, в "Ромео і Джульєті" високий фінал і цілком доброчинний - найвищий прояв кохання і любові, йдеться і про перемогу Любові, і навіть про подальше примирення ворогуючих сімей із отим відходом двох сердець - відходом угору...

А у вас про що закінчення?
Оце й печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:38:24 ]
Дякую за відповідь! На мою здатність оцінювати ще ніхто не жалівся. А Ваш "шлях істинний" мене мало хвилює. Написала відгук, бо, як і всі інші, маю право на це. А слухати правду, а не солодкі лестощі, треба мати мужність. Та, мабуть, це не кожному під силу.
Бувайте здорові!

P.S. Хоча в усьому є свої "плюси". Ви мали б радіти, що Ваш твір отримав такий резонанс. Адже друкують, буває, - "ні риба, ні м'ясо", ні позитивного, ні негативного відгуку не заслуговує.