ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Красное

...невозможно жить, разлюбив тебя насовсем...

Андрей Мединский

Видно, не спать сегодня,
светлый, заветный друг.
Время, как земноводное,
выскользнуло из рук:

в каждой слезе о прожитом
бьётся о сушь вина.
Мир, где всего дороже - ты,
залпом бы и - до дна.

Красное - словно треплются
по ветру паруса.
Только надежда теплится,
даже когда гроза

выжжет глазницы морю
чистою нотой соль:
брег твоих губ умою
сладким вином, Ассоль.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-17 01:18:28
Переглядів сторінки твору 5060
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.279 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.109 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.665
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:27:43 ]
Кожен вірш має душу. Яка ж вона чиста – душа цього вірша. Найпрекрасніше у Ваших віршах – джерельність, тобто враження залишаються такі ж, як від чистого, прозорого джерельця. Дякую за враження, пане Евгенію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:30:18 ]
А кто против красного вина?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 03:01:09 ]
Наприклад, я: не люблю стану опісля навіть легкої дози. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-07-17 03:03:29 ]
Дякую Вам, пані Тетяно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-07-17 03:05:12 ]
В стихотворении, по идее, никто не против красного вина как такового, Михаил.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-18 11:27:50 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 22:46:07 ]
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:45:09 ]
"о прожитом бьётся о сушь вина" незграбна, фонетично згромаджена, нісенітна фраза.
епіграф до вірша - невдалий: слабенький- епіграф взяти через імя його автора - щоб зробити приємно Мединському? насправді епіграф - повинен бути сильнішим чи дорівнювати віршові.
А твір - дійсно класний і вражаючий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:48:47 ]
Гм-гм. Що нісенітного у згаданій фразі?
Не варто вчити мене, яким повинен бути епіграф. Я взяв його тому, що він сподобався мені і співпав із моїм настроєм, ото й усе.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:49:59 ]
що таке "сушь вина" *

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:52:36 ]
якщо так рознервувався автор - значить він і сам переймався сприйняттям "суші віна", бо не був певен у ньому. Є місця у творах, де 50/50 правильності чи точності образу, висловлювання.
Прочитайте вголос "цаосушвина"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:58:06 ]
По-перше, фразу можна читати по-різному, залежно від того, сприймаєте Ви слово "вина" як "вино" у родовому відмінку - тоді це про сухе вино - або ж як власне "вину" у називному - тоді "сушь" - це суша, сухість, будь-які Ваші асоціації додаються.
Взагалі-то, мабуть, правильніше було б не розділяти крапкою перший і другий катрен, а поставити, скажімо, крапку з комою або взагалі двокрапку. Тоді зрозуміліше буде, що "В каждой слезе о прожитом
бьётся о сушь вина" саме час (якщо читаємо "вина" як "вино"), бо ж саме тому він земноводним стає.
Це, думаю, моя помилка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 20:02:49 ]
бесконечная благодарность вам за эти строки - от сетевой Ассоль...