ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Вірші

 Cніжинка (спомин)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 23:46:01
Переглядів сторінки твору 4609
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:12:28 ]
як можна притулитися до землі запашної, коли вона у снігу - треба спочатку лопратою розчистити сніг, а потім тулитися до землі, але цей процес видасться божевіллям; до сніжинки щоб притулитися, треба бути таким, як сніжзинка або меншим за сніжинку, це як тулитися до краплі води - можна до краплі води притулитися? Рима "Життя-майбуття" - вельми-вельми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 10:56:52 ]
І що ви робите, пане Мені, в поезії з лопатою і такими поглядами на рими? :)

Могли би вже запам'ятати, що Поезія оперує небесним інструментарієм, і якби потрібно було мовити про небриту щоку, якою торкаються обмерзлої землі, то так би й мовилося, а в нашому випадку, йдеться про Сутнісне. Запам'ятаєте, чи як?

А щодо невдалих рим, то, в основному, і найчастіше, про них говорять поетичні невдахи, не помітили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 14:39:44 ]
погоджуюсь із В.Герасимюком, який сказав, що не буваю успішних поетів, так само як не буває успішних гробокопателів... Успішними / невдахами бувають боксери, такі як я, футболісти, політики... Тобто усі, хто доторкується до Вічності - не бужуть бути успішними чи невдахами, а тимчасовість помножена на гроші = це і є величина успішності. Тому якщо Ви вважаєте мене неуспішним, мене це абсолютно не обходить. Чого вартий останній бій... пердивіться... Навіть великі помилаються і замилуються фаворитами. Якщо шановна редакція вважає, що рима "життя-буття (найганебніша і найнедолугаша рима яка тільки може бути) - це оперування небесними інструментами і мовиться про Сутнісне, то насправді вийшов - пшик, бо щоб таким оперувати потрібно сотворити або добро або зло, а в данному випадку вийшла безглузде, нагромадження слів з недолугою технікою виконання... Тому - гонг: чемпіонські раунди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:22:03 ]
Шановний Костю Мордатенко, а хіба тут говорилося про поетів, я ось лише про невдах, а ви відразу про якусь успішність заговорили, потім про себе, хоча йшлося про абстрактну тему...
Чому я до вас звертаюся як до К.Мордатенка? Так лише тому, що за автором К.Мордатенко з IP якого ви працюєте в інтернеті, числяться певні досягнення, його можна якось оцінити, а про що говорити з примарою "Мені Пакіяо"? :(

До речі, риму "життя-буття", як і всі інші мислимі і немислимі дав нам Творець, тому остерігайтеся ганити такі речі, інша справа, що у схожих випадках (при використанні найочевидніших меж) поетичне надзавдання має бачитися і досягатися автором на висотах, які раніше не скорялися іншими.
Чи готові ви, Костю, говорити про поетичні надзавдання сучасності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:06:08 ]
Вот оно как, Пакияо...
А я-то думал, что ты с какой-нибудь Окинавы.
Слушай, а твои стихи очень даже ничево.
Комментарии, правда, несколько критичны, но ты такой не один.
Спасибон всем.
Теперь знаю, что к чему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:27:10 ]
Ну, хохляндія є хохляндія - нічого нікому не можна довірити. Конфіденційність в Україні - нонсенс, шкода... Але це не робить Меніпака не Меніпаком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:06:58 ]
В нас взагалі-то причавлюються на корні, пане Костю Мордатенко, такі виступи всіляких примар, які не публікуючи своїх творів беруться найпідозрілішим чином судити твори інших. Купіть собі грубий літературний журнал і за свої гроші, напевно, матимете право на безіменну критику...

Цікаво, що як Костя Мордатенко, ви до України інакше ставитеся, а тут ось як...
Невже нещирість? Там чи тут?

Отже, або публікуйтеся від імені "М П" або залиште свої надто критичні виступи за межами наших шпальт, у нас таке заборонене, такі вже наші правила.

Хіба не вистачає Гаків, і інших "Українських Центрів" для прояву інтелекту без оглядно на результати його життєдіяльності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 17:51:19 ]
Шановна Редакція майстерень завжди славилась витонченими/ювелірними методами випихування із сайту шляхом провокаційних коментарів зі свого боку різних авторів. Якщо це не так, то складається враження. Навіщо це робиться (можливо не свідомо, але то факт) - мені зрозуміло, інтуїтивно і редакція майстерень це розуміє, що я розумію. Тому на противагу і було створено Меніпака. Як виявилося факт підтвердився - це політика тоталітаризму редакції в сенсі придушення думок (саме думок викладених цензурною, літературною мовою), що не співпадають з правдою ПМ. відсутності живого , конструктивного обговорення, винищенням в корені гостроти в суперечках, обговорення аля-"Ах какие ми красивие", " вздохи-ахи"... Політика підтакування - не найгірша, римувати "убого" - теж краще ніж горілку пити, а горілку пити - краще ніж колотися... Тому все відносно. Але суть відносності полягає у цілковитій толерантності і терпимості один до одного, вішати ярлики( в т.ч. методи приниження, які стоять за інтелігентними розумуваннями) - метод самознищення. Бувають моменти творчої самотності, які потребують відповідної, належної, зворотності. саме те,що ви знаєте, що я - я, і вселяло надію, що Ви не скажете це, бо я довірив це у формі відкритості. Ніяких досягнень чи особливостей у творчості К.Мордатенка немає: пише людина і все. Хай пише. Є такий собі Меніпак - хай буде. Тому думаю,що на цьому порозумілися.
З повагою, Маніпак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 18:35:56 ]
Безумовне придушення безвідповідальності і горлопанства, строга цензура - на Майстернях немає вседозволеності. Про це завжди заявлялося Адміністрацією і всюди у нас про це написано.

Просто слова, просто критика на ПМ нічого не значать, повинні бути ваші твори, які свідчитимуть, у чому ви розумієтесь, у чому - ні, чи маєте і на що саме маєте право.

А якщо такий собі, дивний, нікнейм просто до всіх чіпляється, ходячи коридорами Майстерень, то пряма місія адміністрації розтлумачити що до чого і як такому перехожому.

Напевно ви, Костю, ніколи не заходили, наприклад, у Художні Майстерні, які отакими, суміжними кімнатами розміщені, чи у виробничі Майстерні, і не робили схожі коментарі? Наслідок був би плачевним, я вам гарантую. Тому тут ще по Божому - ногами не б'ють і у вікно не викинуть...
Просто не стануть такого ось перехожого сюди впускати.

Навіщо ви тут потрібні? Ваша ціль яка?
Хто вам заважає чітко проявляти свої погляди від імені знаного у нас автора Кості Мордатенка, за словами якого стоять, підтверджуючи позицію автора, опубліковані твори?