ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Вірші

 Cніжинка (спомин)
Пригорнусь до землі запашної,
Що на довго сховалась в снігу,
Притулюсь до тієї одної,
До сніжинки, яку на бігу
Я зірвав задля радощів миті,
Для полегкості всього життя,
Хай сніжинками стануть укриті
Небезпечні шляхи майбуття.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 23:46:01
Переглядів сторінки твору 4911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:12:28 ]
як можна притулитися до землі запашної, коли вона у снігу - треба спочатку лопратою розчистити сніг, а потім тулитися до землі, але цей процес видасться божевіллям; до сніжинки щоб притулитися, треба бути таким, як сніжзинка або меншим за сніжинку, це як тулитися до краплі води - можна до краплі води притулитися? Рима "Життя-майбуття" - вельми-вельми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 10:56:52 ]
І що ви робите, пане Мені, в поезії з лопатою і такими поглядами на рими? :)

Могли би вже запам'ятати, що Поезія оперує небесним інструментарієм, і якби потрібно було мовити про небриту щоку, якою торкаються обмерзлої землі, то так би й мовилося, а в нашому випадку, йдеться про Сутнісне. Запам'ятаєте, чи як?

А щодо невдалих рим, то, в основному, і найчастіше, про них говорять поетичні невдахи, не помітили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 14:39:44 ]
погоджуюсь із В.Герасимюком, який сказав, що не буваю успішних поетів, так само як не буває успішних гробокопателів... Успішними / невдахами бувають боксери, такі як я, футболісти, політики... Тобто усі, хто доторкується до Вічності - не бужуть бути успішними чи невдахами, а тимчасовість помножена на гроші = це і є величина успішності. Тому якщо Ви вважаєте мене неуспішним, мене це абсолютно не обходить. Чого вартий останній бій... пердивіться... Навіть великі помилаються і замилуються фаворитами. Якщо шановна редакція вважає, що рима "життя-буття (найганебніша і найнедолугаша рима яка тільки може бути) - це оперування небесними інструментами і мовиться про Сутнісне, то насправді вийшов - пшик, бо щоб таким оперувати потрібно сотворити або добро або зло, а в данному випадку вийшла безглузде, нагромадження слів з недолугою технікою виконання... Тому - гонг: чемпіонські раунди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:22:03 ]
Шановний Костю Мордатенко, а хіба тут говорилося про поетів, я ось лише про невдах, а ви відразу про якусь успішність заговорили, потім про себе, хоча йшлося про абстрактну тему...
Чому я до вас звертаюся як до К.Мордатенка? Так лише тому, що за автором К.Мордатенко з IP якого ви працюєте в інтернеті, числяться певні досягнення, його можна якось оцінити, а про що говорити з примарою "Мені Пакіяо"? :(

До речі, риму "життя-буття", як і всі інші мислимі і немислимі дав нам Творець, тому остерігайтеся ганити такі речі, інша справа, що у схожих випадках (при використанні найочевидніших меж) поетичне надзавдання має бачитися і досягатися автором на висотах, які раніше не скорялися іншими.
Чи готові ви, Костю, говорити про поетичні надзавдання сучасності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:06:08 ]
Вот оно как, Пакияо...
А я-то думал, что ты с какой-нибудь Окинавы.
Слушай, а твои стихи очень даже ничево.
Комментарии, правда, несколько критичны, но ты такой не один.
Спасибон всем.
Теперь знаю, что к чему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:27:10 ]
Ну, хохляндія є хохляндія - нічого нікому не можна довірити. Конфіденційність в Україні - нонсенс, шкода... Але це не робить Меніпака не Меніпаком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:06:58 ]
В нас взагалі-то причавлюються на корні, пане Костю Мордатенко, такі виступи всіляких примар, які не публікуючи своїх творів беруться найпідозрілішим чином судити твори інших. Купіть собі грубий літературний журнал і за свої гроші, напевно, матимете право на безіменну критику...

Цікаво, що як Костя Мордатенко, ви до України інакше ставитеся, а тут ось як...
Невже нещирість? Там чи тут?

Отже, або публікуйтеся від імені "М П" або залиште свої надто критичні виступи за межами наших шпальт, у нас таке заборонене, такі вже наші правила.

Хіба не вистачає Гаків, і інших "Українських Центрів" для прояву інтелекту без оглядно на результати його життєдіяльності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 17:51:19 ]
Шановна Редакція майстерень завжди славилась витонченими/ювелірними методами випихування із сайту шляхом провокаційних коментарів зі свого боку різних авторів. Якщо це не так, то складається враження. Навіщо це робиться (можливо не свідомо, але то факт) - мені зрозуміло, інтуїтивно і редакція майстерень це розуміє, що я розумію. Тому на противагу і було створено Меніпака. Як виявилося факт підтвердився - це політика тоталітаризму редакції в сенсі придушення думок (саме думок викладених цензурною, літературною мовою), що не співпадають з правдою ПМ. відсутності живого , конструктивного обговорення, винищенням в корені гостроти в суперечках, обговорення аля-"Ах какие ми красивие", " вздохи-ахи"... Політика підтакування - не найгірша, римувати "убого" - теж краще ніж горілку пити, а горілку пити - краще ніж колотися... Тому все відносно. Але суть відносності полягає у цілковитій толерантності і терпимості один до одного, вішати ярлики( в т.ч. методи приниження, які стоять за інтелігентними розумуваннями) - метод самознищення. Бувають моменти творчої самотності, які потребують відповідної, належної, зворотності. саме те,що ви знаєте, що я - я, і вселяло надію, що Ви не скажете це, бо я довірив це у формі відкритості. Ніяких досягнень чи особливостей у творчості К.Мордатенка немає: пише людина і все. Хай пише. Є такий собі Меніпак - хай буде. Тому думаю,що на цьому порозумілися.
З повагою, Маніпак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 18:35:56 ]
Безумовне придушення безвідповідальності і горлопанства, строга цензура - на Майстернях немає вседозволеності. Про це завжди заявлялося Адміністрацією і всюди у нас про це написано.

Просто слова, просто критика на ПМ нічого не значать, повинні бути ваші твори, які свідчитимуть, у чому ви розумієтесь, у чому - ні, чи маєте і на що саме маєте право.

А якщо такий собі, дивний, нікнейм просто до всіх чіпляється, ходячи коридорами Майстерень, то пряма місія адміністрації розтлумачити що до чого і як такому перехожому.

Напевно ви, Костю, ніколи не заходили, наприклад, у Художні Майстерні, які отакими, суміжними кімнатами розміщені, чи у виробничі Майстерні, і не робили схожі коментарі? Наслідок був би плачевним, я вам гарантую. Тому тут ще по Божому - ногами не б'ють і у вікно не викинуть...
Просто не стануть такого ось перехожого сюди впускати.

Навіщо ви тут потрібні? Ваша ціль яка?
Хто вам заважає чітко проявляти свої погляди від імені знаного у нас автора Кості Мордатенка, за словами якого стоять, підтверджуючи позицію автора, опубліковані твори?