ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анастасій Гречкосій / Вірші

 Cніжинка (спомин)
Пригорнусь до землі запашної,
Що на довго сховалась в снігу,
Притулюсь до тієї одної,
До сніжинки, яку на бігу
Я зірвав задля радощів миті,
Для полегкості всього життя,
Хай сніжинками стануть укриті
Небезпечні шляхи майбуття.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 23:46:01
Переглядів сторінки твору 4511
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:12:28 ]
як можна притулитися до землі запашної, коли вона у снігу - треба спочатку лопратою розчистити сніг, а потім тулитися до землі, але цей процес видасться божевіллям; до сніжинки щоб притулитися, треба бути таким, як сніжзинка або меншим за сніжинку, це як тулитися до краплі води - можна до краплі води притулитися? Рима "Життя-майбуття" - вельми-вельми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 10:56:52 ]
І що ви робите, пане Мені, в поезії з лопатою і такими поглядами на рими? :)

Могли би вже запам'ятати, що Поезія оперує небесним інструментарієм, і якби потрібно було мовити про небриту щоку, якою торкаються обмерзлої землі, то так би й мовилося, а в нашому випадку, йдеться про Сутнісне. Запам'ятаєте, чи як?

А щодо невдалих рим, то, в основному, і найчастіше, про них говорять поетичні невдахи, не помітили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 14:39:44 ]
погоджуюсь із В.Герасимюком, який сказав, що не буваю успішних поетів, так само як не буває успішних гробокопателів... Успішними / невдахами бувають боксери, такі як я, футболісти, політики... Тобто усі, хто доторкується до Вічності - не бужуть бути успішними чи невдахами, а тимчасовість помножена на гроші = це і є величина успішності. Тому якщо Ви вважаєте мене неуспішним, мене це абсолютно не обходить. Чого вартий останній бій... пердивіться... Навіть великі помилаються і замилуються фаворитами. Якщо шановна редакція вважає, що рима "життя-буття (найганебніша і найнедолугаша рима яка тільки може бути) - це оперування небесними інструментами і мовиться про Сутнісне, то насправді вийшов - пшик, бо щоб таким оперувати потрібно сотворити або добро або зло, а в данному випадку вийшла безглузде, нагромадження слів з недолугою технікою виконання... Тому - гонг: чемпіонські раунди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:22:03 ]
Шановний Костю Мордатенко, а хіба тут говорилося про поетів, я ось лише про невдах, а ви відразу про якусь успішність заговорили, потім про себе, хоча йшлося про абстрактну тему...
Чому я до вас звертаюся як до К.Мордатенка? Так лише тому, що за автором К.Мордатенко з IP якого ви працюєте в інтернеті, числяться певні досягнення, його можна якось оцінити, а про що говорити з примарою "Мені Пакіяо"? :(

До речі, риму "життя-буття", як і всі інші мислимі і немислимі дав нам Творець, тому остерігайтеся ганити такі речі, інша справа, що у схожих випадках (при використанні найочевидніших меж) поетичне надзавдання має бачитися і досягатися автором на висотах, які раніше не скорялися іншими.
Чи готові ви, Костю, говорити про поетичні надзавдання сучасності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:06:08 ]
Вот оно как, Пакияо...
А я-то думал, что ты с какой-нибудь Окинавы.
Слушай, а твои стихи очень даже ничево.
Комментарии, правда, несколько критичны, но ты такой не один.
Спасибон всем.
Теперь знаю, что к чему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:27:10 ]
Ну, хохляндія є хохляндія - нічого нікому не можна довірити. Конфіденційність в Україні - нонсенс, шкода... Але це не робить Меніпака не Меніпаком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:06:58 ]
В нас взагалі-то причавлюються на корні, пане Костю Мордатенко, такі виступи всіляких примар, які не публікуючи своїх творів беруться найпідозрілішим чином судити твори інших. Купіть собі грубий літературний журнал і за свої гроші, напевно, матимете право на безіменну критику...

Цікаво, що як Костя Мордатенко, ви до України інакше ставитеся, а тут ось як...
Невже нещирість? Там чи тут?

Отже, або публікуйтеся від імені "М П" або залиште свої надто критичні виступи за межами наших шпальт, у нас таке заборонене, такі вже наші правила.

Хіба не вистачає Гаків, і інших "Українських Центрів" для прояву інтелекту без оглядно на результати його життєдіяльності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 17:51:19 ]
Шановна Редакція майстерень завжди славилась витонченими/ювелірними методами випихування із сайту шляхом провокаційних коментарів зі свого боку різних авторів. Якщо це не так, то складається враження. Навіщо це робиться (можливо не свідомо, але то факт) - мені зрозуміло, інтуїтивно і редакція майстерень це розуміє, що я розумію. Тому на противагу і було створено Меніпака. Як виявилося факт підтвердився - це політика тоталітаризму редакції в сенсі придушення думок (саме думок викладених цензурною, літературною мовою), що не співпадають з правдою ПМ. відсутності живого , конструктивного обговорення, винищенням в корені гостроти в суперечках, обговорення аля-"Ах какие ми красивие", " вздохи-ахи"... Політика підтакування - не найгірша, римувати "убого" - теж краще ніж горілку пити, а горілку пити - краще ніж колотися... Тому все відносно. Але суть відносності полягає у цілковитій толерантності і терпимості один до одного, вішати ярлики( в т.ч. методи приниження, які стоять за інтелігентними розумуваннями) - метод самознищення. Бувають моменти творчої самотності, які потребують відповідної, належної, зворотності. саме те,що ви знаєте, що я - я, і вселяло надію, що Ви не скажете це, бо я довірив це у формі відкритості. Ніяких досягнень чи особливостей у творчості К.Мордатенка немає: пише людина і все. Хай пише. Є такий собі Меніпак - хай буде. Тому думаю,що на цьому порозумілися.
З повагою, Маніпак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 18:35:56 ]
Безумовне придушення безвідповідальності і горлопанства, строга цензура - на Майстернях немає вседозволеності. Про це завжди заявлялося Адміністрацією і всюди у нас про це написано.

Просто слова, просто критика на ПМ нічого не значать, повинні бути ваші твори, які свідчитимуть, у чому ви розумієтесь, у чому - ні, чи маєте і на що саме маєте право.

А якщо такий собі, дивний, нікнейм просто до всіх чіпляється, ходячи коридорами Майстерень, то пряма місія адміністрації розтлумачити що до чого і як такому перехожому.

Напевно ви, Костю, ніколи не заходили, наприклад, у Художні Майстерні, які отакими, суміжними кімнатами розміщені, чи у виробничі Майстерні, і не робили схожі коментарі? Наслідок був би плачевним, я вам гарантую. Тому тут ще по Божому - ногами не б'ють і у вікно не викинуть...
Просто не стануть такого ось перехожого сюди впускати.

Навіщо ви тут потрібні? Ваша ціль яка?
Хто вам заважає чітко проявляти свої погляди від імені знаного у нас автора Кості Мордатенка, за словами якого стоять, підтверджуючи позицію автора, опубліковані твори?