ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Вірші

 Cніжинка (спомин)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 23:46:01
Переглядів сторінки твору 4736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:12:28 ]
як можна притулитися до землі запашної, коли вона у снігу - треба спочатку лопратою розчистити сніг, а потім тулитися до землі, але цей процес видасться божевіллям; до сніжинки щоб притулитися, треба бути таким, як сніжзинка або меншим за сніжинку, це як тулитися до краплі води - можна до краплі води притулитися? Рима "Життя-майбуття" - вельми-вельми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 10:56:52 ]
І що ви робите, пане Мені, в поезії з лопатою і такими поглядами на рими? :)

Могли би вже запам'ятати, що Поезія оперує небесним інструментарієм, і якби потрібно було мовити про небриту щоку, якою торкаються обмерзлої землі, то так би й мовилося, а в нашому випадку, йдеться про Сутнісне. Запам'ятаєте, чи як?

А щодо невдалих рим, то, в основному, і найчастіше, про них говорять поетичні невдахи, не помітили?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 14:39:44 ]
погоджуюсь із В.Герасимюком, який сказав, що не буваю успішних поетів, так само як не буває успішних гробокопателів... Успішними / невдахами бувають боксери, такі як я, футболісти, політики... Тобто усі, хто доторкується до Вічності - не бужуть бути успішними чи невдахами, а тимчасовість помножена на гроші = це і є величина успішності. Тому якщо Ви вважаєте мене неуспішним, мене це абсолютно не обходить. Чого вартий останній бій... пердивіться... Навіть великі помилаються і замилуються фаворитами. Якщо шановна редакція вважає, що рима "життя-буття (найганебніша і найнедолугаша рима яка тільки може бути) - це оперування небесними інструментами і мовиться про Сутнісне, то насправді вийшов - пшик, бо щоб таким оперувати потрібно сотворити або добро або зло, а в данному випадку вийшла безглузде, нагромадження слів з недолугою технікою виконання... Тому - гонг: чемпіонські раунди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:22:03 ]
Шановний Костю Мордатенко, а хіба тут говорилося про поетів, я ось лише про невдах, а ви відразу про якусь успішність заговорили, потім про себе, хоча йшлося про абстрактну тему...
Чому я до вас звертаюся як до К.Мордатенка? Так лише тому, що за автором К.Мордатенко з IP якого ви працюєте в інтернеті, числяться певні досягнення, його можна якось оцінити, а про що говорити з примарою "Мені Пакіяо"? :(

До речі, риму "життя-буття", як і всі інші мислимі і немислимі дав нам Творець, тому остерігайтеся ганити такі речі, інша справа, що у схожих випадках (при використанні найочевидніших меж) поетичне надзавдання має бачитися і досягатися автором на висотах, які раніше не скорялися іншими.
Чи готові ви, Костю, говорити про поетичні надзавдання сучасності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:06:08 ]
Вот оно как, Пакияо...
А я-то думал, что ты с какой-нибудь Окинавы.
Слушай, а твои стихи очень даже ничево.
Комментарии, правда, несколько критичны, но ты такой не один.
Спасибон всем.
Теперь знаю, что к чему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 16:27:10 ]
Ну, хохляндія є хохляндія - нічого нікому не можна довірити. Конфіденційність в Україні - нонсенс, шкода... Але це не робить Меніпака не Меніпаком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:06:58 ]
В нас взагалі-то причавлюються на корні, пане Костю Мордатенко, такі виступи всіляких примар, які не публікуючи своїх творів беруться найпідозрілішим чином судити твори інших. Купіть собі грубий літературний журнал і за свої гроші, напевно, матимете право на безіменну критику...

Цікаво, що як Костя Мордатенко, ви до України інакше ставитеся, а тут ось як...
Невже нещирість? Там чи тут?

Отже, або публікуйтеся від імені "М П" або залиште свої надто критичні виступи за межами наших шпальт, у нас таке заборонене, такі вже наші правила.

Хіба не вистачає Гаків, і інших "Українських Центрів" для прояву інтелекту без оглядно на результати його життєдіяльності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 17:51:19 ]
Шановна Редакція майстерень завжди славилась витонченими/ювелірними методами випихування із сайту шляхом провокаційних коментарів зі свого боку різних авторів. Якщо це не так, то складається враження. Навіщо це робиться (можливо не свідомо, але то факт) - мені зрозуміло, інтуїтивно і редакція майстерень це розуміє, що я розумію. Тому на противагу і було створено Меніпака. Як виявилося факт підтвердився - це політика тоталітаризму редакції в сенсі придушення думок (саме думок викладених цензурною, літературною мовою), що не співпадають з правдою ПМ. відсутності живого , конструктивного обговорення, винищенням в корені гостроти в суперечках, обговорення аля-"Ах какие ми красивие", " вздохи-ахи"... Політика підтакування - не найгірша, римувати "убого" - теж краще ніж горілку пити, а горілку пити - краще ніж колотися... Тому все відносно. Але суть відносності полягає у цілковитій толерантності і терпимості один до одного, вішати ярлики( в т.ч. методи приниження, які стоять за інтелігентними розумуваннями) - метод самознищення. Бувають моменти творчої самотності, які потребують відповідної, належної, зворотності. саме те,що ви знаєте, що я - я, і вселяло надію, що Ви не скажете це, бо я довірив це у формі відкритості. Ніяких досягнень чи особливостей у творчості К.Мордатенка немає: пише людина і все. Хай пише. Є такий собі Меніпак - хай буде. Тому думаю,що на цьому порозумілися.
З повагою, Маніпак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 18:35:56 ]
Безумовне придушення безвідповідальності і горлопанства, строга цензура - на Майстернях немає вседозволеності. Про це завжди заявлялося Адміністрацією і всюди у нас про це написано.

Просто слова, просто критика на ПМ нічого не значать, повинні бути ваші твори, які свідчитимуть, у чому ви розумієтесь, у чому - ні, чи маєте і на що саме маєте право.

А якщо такий собі, дивний, нікнейм просто до всіх чіпляється, ходячи коридорами Майстерень, то пряма місія адміністрації розтлумачити що до чого і як такому перехожому.

Напевно ви, Костю, ніколи не заходили, наприклад, у Художні Майстерні, які отакими, суміжними кімнатами розміщені, чи у виробничі Майстерні, і не робили схожі коментарі? Наслідок був би плачевним, я вам гарантую. Тому тут ще по Божому - ногами не б'ють і у вікно не викинуть...
Просто не стануть такого ось перехожого сюди впускати.

Навіщо ви тут потрібні? Ваша ціль яка?
Хто вам заважає чітко проявляти свої погляди від імені знаного у нас автора Кості Мордатенка, за словами якого стоять, підтверджуючи позицію автора, опубліковані твори?