ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Єднання чужих яворів




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:16:09
Переглядів сторінки твору 7911
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.650 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:30:41 ]
Так, Юлю, Дуже цікаво.) Так багато спільних образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:33 ]
Дякую за увагу! Дуже рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:49:11 ]
1.Там, зверніть увагу, прошу на рядок:

"Беззвучність в органі стогнала..." Якщо оргАні, то можливо, але, якщо в Органі...?:)
2. Де і хто відбирає на кастингу на весілля?
3.Серед тисячі інших іще молодих яворів… - Якщо яворів - чол. рід, то взаємність у Ваших лір героїв однопола? Тоді, як їх могли вінчати, коли біблія засуджує. Отже , щось не в"яжеться. Подумайте.
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем.. - абсолютно не зрозуміла до чого нуль? Ось такі міркування. Натхнення.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 22:41:20 ]
1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:00:38 ]
Дякую, Юлю, за розгорнуте пояснення вірша, але пам"ятаю, діставалося мені на горіхи за ті три крапки, тому сприйняття може бути будь- яке, оскільки образи порозкидані і не зв"язані в єдине ціле.
До того ж текстури наших текстів десь перегукується, а от назви ( кастинги, тема весілля.)... Все ж подумайте над яворами, бо явориці, то мені б надумку не спало.

Причепилася до вашого тексту, бо ж навчаючи інших, ще більше вчимося самі...

Усього доброго вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:31:26 ]
Юлечко, не сумуйте так - з першого прочитання зрозуміло, що явори - люди, і чути музику органу. (У мене ще й образ виник - такий собі яворовий орган). Кастинг - бест! Лише з нулями теж зашпортнуло:) А в цілому вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 23:25:46 ]
Над усім ще раз подумаю. Ваші зауваження й поради для мене дуже цінні, адже вони є "поштовхом" до самоаналізу та самовдосконалення. Назву, мабуть, точно зміню... Щось на зразок "Єднання чужих яворів".
Нових Вам яскравих вражень!І щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:48:04 ]
... існують яворини :)
у Павличка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:17:35 ]
Текст сподобався. Але після прочитання грунтовних коментів - задумався. Такі ваговиті пояснення тягнуть твір на дно.
Потім знову повернувся до тексту і постарався прочитати неупереджено. Знову сподобалось. Що (щось) тут не так?!
Як на мене - потрібно змінити тільки останній рядок:
Але тільки не клич - я ніколи назад не прийду!
Бо якщо вже помножили на нуль - не треба вертатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:25:49 ]
Що то вже суто чоловіча логіка:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:20:36 ]
Ірино, велике спасибі за прочитання та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:19:34 ]
Дякую за висловлену думку! Не можу не погодитися з Вашим мудрим судженням про те, що ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ВАРТО. Але ж чи не в тому полягає парадокс життя й парадокс почуттів, що (попри "сумні фінали", "одвічні відстані" й "відмирання чуттєвості") людина здатна ПОВЕРТАТИСЯ, ПРОБАЧАТИ й ОЖИВЛЮВАТИ ту НІЖНІСТЬ, яка, здавалося б, навіки відійшла в небуття... Усупереч усьому... Попри все... Саме тому зміст останнього рядка змінювати не маю права, бо стану "зрадницею" власної життєвої правди (сподіваюся: звучить не надто пафосно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:53:12 ]
... мені теж протсо сподобалося :) у кожного свої асоціації, безумовно :)
я би не міняла останній рядок, він додає ситуації невизначеності – я к воно і буває в житті часто...
а ще нагадує Ліну Костенко, пам*ятаєте: я ...щаслива з іншим, я тебе нітрохи не люблю, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:34:32 ]
Дякую за увагу та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 02:14:57 ]
Та , воно то все добре, але, як воно і про кастинг і весілля в один момент у двох авторів, та ще й вірші місцями - туди-сюди. Я , наче перша розмістилася, але то таке. Назвемо фатальним збігом.. Ще раз плодовитої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:29:38 ]
Юлю, ще раз спасибі за увагу та щирі побажання! Можливо, мені здалося... Чи все ж таки прозвучали "прозорі натяки" щодо "копіювання" чужих ідей та образів? Мабуть, здалося... "Помандрую" перечитувати Ваш вірш - цікаво з огляду на "фактор однодумства" (навіть фрагментного)... Приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:45:29 ]
Перші два рядки - чудові, ліричні... Але далі моя уява завела мене в ліс, де вибирають дерева (такий собі кастинг) для вирубки. Ось таке сумне вийшло вінчання... Своїм віршем автор завжди веде читача лише йому відомою стежиною. Очевидно, я десь загубилася. Може, це й моя провина...
До речі я чула, що є явір, і є яворина. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:39:56 ]
Дякую за увагу! Вибачте, якщо не виправдала Ваших читацьких очікувань... Хоча "кастинг для вирубки" - теж цікава думка... Про яворину сама згадувала, але не була певна, тому в уяві виник образ "явірниці". Ви підтвердили мою думку. Спасибі! Нових Вам яскравих читацьких відкриттів і творчої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 12:21:10 ]
поет завжди правий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:43:52 ]
Аню, щиро вдячна за увагу!