ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Він сад досадив
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 15:00:51
Переглядів сторінки твору 14119
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:03:21 ]
Дякую, Патарочко. Та я серце не рву, просто плачу, бо слози течуть. У мене мама на правді, і я вже помолилася. Хай їм там усім буде добре. А нам тут до часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 16:01:20 ]
Сумний вірш і по сумній причині написаний. Все тут бере за серце... А ще внук, дочка. Земля йому пухом. Шкода, не дотерпіла людина до кращого.Та на те причини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:07:28 ]
Так, пане Іване, сумна причина. Він так чекав, коли вже дружина повернеться назавжди, а не на місяць. Більше десяти років чекав, коли вони знову будуть разом. І вона точно обіцяла, що останній раз їде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:09:10 ]
Сумно і боляче... Хай з Богом спочиває хороша людина!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:12:50 ]
Сумно, Сяню. І, знаєш, страшно трохи. Ото живеш, робиш, плануєш, мрієш, злишся, а воно все - раз, і нема нічого. Добре, коли за тобою хтось заплаче, і помолиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:15:00 ]
Людина планує, а Бог керує... Усе в руках Божих! Кажуть, легко помирає той, хто справді цього заслужив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:22:48 ]
Так воно і є, Сяню. Все чудово розуміється, просто коли стикаєшся з тим черговий раз, все одно жаль бере своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:56:44 ]
Де ж той янгол-охоронець,
Коли ми у мить відчАю,
Як душа так прагне сонця,
Коли рідних ми втрачаєм?…
Без любові – душа квола,
Мов у небі птах безкрилий,
Без тепла людей навколо
Для душі ніщо не миле.
Без надії – сонце гасне,
Світ здається чорно-сірим,
І життя таке нещасне,
Як в добро втрачаєм віру…
Хоча світ навколо сірий,
Втрат багато в нім і зради –
Віджени з душі зневіру,
Жити є чого заради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 22:33:55 ]
Сліз стільки вилила, що і очі, і мозок висохли, тому відповісти в стані тільки простими словами. Дякую, Наталочко. Справді, що б там не ставалося, жити треба, поки живеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:26:07 ]
Ще не розтерзана душа,
Ще мрії всі не розбрелися.
Давай зневірі відкоша,
Моли надію - повернися!
Бажання ще не згасли всі,
Ти їм не дай так рано вмерти,
Радій життю й земній красі
І йди назустріч долі вперто.
Не бійся вже, що спопелить
Тебе минулий біль утрати.
Хоч серце рветься і болить -
Душа жадає знов кохати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 23:50:11 ]
Правда ваша, Наталю, душа жадає кохати, і завжди жадала. Як би її не копали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:55:17 ]
Колись, коли мені було дуже боляче від втрат, мені написалося...
На згарищі мрій самотня стою і не знаю –
Чи знову у бій, в якім переможців немає,
Чи дух невгамовний нарешті покірним зробити
І жити безмовно в тенетах байдужого світу.
Нікому не вдасться впокорить мій дух невгамовний,
Бо навіть в нещасті терпіти не буду безмовно -
Усупереч скверні, що наші серця роз’їдає,
Крізь світу все терня піду за Любов аж до краю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:14:47 ]
У вас згарище мрій, у мене було кладовище мрій. Бідні мрії. Ще більше шкода тих, що мріяли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 00:28:00 ]
Коли на твоїх руках помирає єдиний чоловік, якого ти кохала а своєму житті, коли до цієї смерті причетні нелюди, яким ти стала поперек горла і аби тебе зламати, вони вбивають твого Коханого, а самі спокійно живуть далі і ходять безкарно одними дорогами з тобою ... коли потім довгі роки ти намагаєшся змиритися з цією втратою і не можеш, коли бажання кохати рве душу на шматки, а рідної душі нема, коли нарешті знаходиш Того, з ким би хотіла дожити свого віку, а поміж вами тисячі кілометрів...мабуть, це кладовище, на якому згарище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:40:21 ]
Наталочко, сонце, чи ж вам говорити про "дожити віку". І що таке тисячі кілометрів. Та в часи Христофора Колумба про тисячі кілометрів ніхто не говорив, а сідали на корабель і пливли куди треба. Якщо Той не проти бути разом, кидайте все і їдьте, летіть, йдіть, або хай він їде, летить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 16:39:58 ]
перша строфа - така прониклива, що ніби нею все сказано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:27:33 ]
Та хай вже й інші будуть. Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 13:44:23 ]
звичайно, що нехай будуть! я, мабуть, не так висловилася...
мала на увазі, що перша строфа і заголовок - дають все зрозуміти... тобто самі звучать як звістка.
бо то важко про це повідомляти прямо.

Він тепер вже знає, як Там. а ми - ще ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 18:28:26 ]
Дякую, Галинко, я зрозуміла саме так, просто пожартувала. Втомилася від правильності і серйозності. А мені якось не дуже хочеться знати, як там. Сказали бабця колись маленькій: не роби зле, бо Бозя покарає, от і слухаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 17:47:33 ]
Болюча тема... І хто зна, чи не головна причина - оте заробітчанство? Скільки доль поламало. Вірш дуже сподобався! Зачепив за живе.


1   2   3   Переглянути все