ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Він сад досадив
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 15:00:51
Переглядів сторінки твору 13283
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:14:04 ]
...................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:16:53 ]
Юлю, я сама в шоці. Сьогодні тато мене ошарашив тою звісткою. А вчора ми віталися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:21:14 ]
Кінця такого треба заслужити,
Роками люди не стають на ноги.
Онукам далі той садок ростити,
А дідусеві спочивати з Богом. :-(

Заставили Ви мене, пані Галинко, заплакати. І згадану людину шкода, і свої жалі у серці ще не загоїлись. Земля пухом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:24:13 ]
Патарочко, сама пишу і плачу. Яка людина була... Царство йому небесне і земля пухом. ВІн заслужив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:31:15 ]
Ото ж і у мене сльози підступають, якби була вдома, то вже би плакала, а на роботі ніззя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:39:33 ]
А я сьогодні вдома, тож не стримуюся. Дядько Гриць так любив життя, людей, дружину, дочок, внуків. Він був такий сонячний-сонячний, я його бачила тільки усміхненим, багато років. А працьовитий який був. Ще зовсім недавно тато йому якісь деталі до верстата точив, планів він ще мав цілу купу. І так раптово вмер, а ніколи не жалівся на здоров"я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:53:28 ]
Сумно, що так є...
Але чому сльози "зрадливі"?
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:00:51 ]
Дякую, Юрцю. Сумно, звісно. Бракуватиме його багатьом, хто його знав. Щирий був дядько, і сусід добрий. А сльози зрадливі, бо не прийнято чоловікам проливати сльози, а тут вони не стримувалися. Бо і людина хороша, і раптово все так. Ввечері на городі, а зранку на столі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:12:13 ]
ой, так... біда...
тому ще раз необхідно задуматись над крихкістю життя нашого...
Галинко,
"Всі сусіди і внуки малі" - тут читачеві не сказано що мова йде про мужчин, бо сусіди - це можуть бути і чоловіки і жінки... і раз "внуки малі"... то якось воно звучить запитливо, хоча і зрозуміло мені - тому запитався.
коли померла моя бабуся - я був малим і не плакав - бо не розумів що сталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:15:32 ]
Та й тут малий внучок теж не до кінця розуміє, бачив, що люди плачуть, і собі поплакав. А потім почав кликати діда, що на футбол пора. А люди в рев.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:20:32 ]
Та воно так писалося, як йшло, з очей, з голови. Може, потім прочитаю сама, що написала. Бо зараз вже голова розболілася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:22:45 ]
йой... :(
А мама - в Італії? коли так - то хто внуком заопікується?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:41:40 ]
Юро, то бабця в Італії, десять років вже, на всіх працює, бо всім треба помогти, і дочкам, і внукам. Мама будову тягне, а внук з дідом бавився завжди. Отака в нас радість на Україні, люди роками чекають з закордонів одне на одного, а дехто й не чекає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:49:47 ]
ага. я усвідомлений - що там в Україні діється - мій батько мешкає у Львові і сестра... - то я лише
один такий "вискочка". і свою першу любов я в саме такий спосіб загубив - чекаючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 17:11:06 ]
Чекаючи, багато людей загубили любов, та й багато всього решту. А може, це була "не та" любов? Зараз, ніби все у вас добре, ти так писав. Може, перше деколи треба стратити, щоб потім знайти і розуміти, що тобі дісталося, і шанувати це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 17:25:31 ]
Ой, та та перша любов - то було вже так давно - покоління за цей час виросло...
Але щось залишається... бо воно таки було першим... а так - усе добре.
Говорячи мовою кліше - усе відбувається у житті на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 17:34:38 ]
Коли хтось щось в неправильному порядку робить, кажуть "почали за здравіє, а скінчили за упокій". А ми в прямому смислі почали за упокій, а дописалися до того, що все в житті робиться на краще. Тож, значить, робимо все добре, і хай нам Господь допомагає і надалі. А від перших любовей нашого віку до тепер справді покоління повиростало. Аж не віриться. І тільки в такі моменти, як ото сьогодні, починаєш замислюватися, скільки вже всього відкалаталося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 18:24:04 ]
за здравіє, тоді тих хто ще з нами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 20:12:12 ]
Та хай буде за здравіє. І за тих, хо з нами, поруч чи десь близько, на одній планеті. Кого ми згадуємо незлим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:54:27 ]
Праведна і сонячна людина, тож потіштеся за нього , пані Галинко, що він уже на правді, як у нас кажуть. Я і про свого татка так дуиаю, що Бог забирає найкращих до себе. Ненабагато, але трішечки легше стає. Може тому і Сонце ще свтить на нашу грішну ( завдяки нам же) Землю, що вони там на небі.Не рвіть собі серце, краще помоліться за нього... З повагою Патара.

1   2   3   Переглянути все