ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Він сад досадив




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 15:00:51
Переглядів сторінки твору 12775
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:14:04 ]
...................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:16:53 ]
Юлю, я сама в шоці. Сьогодні тато мене ошарашив тою звісткою. А вчора ми віталися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:21:14 ]
Кінця такого треба заслужити,
Роками люди не стають на ноги.
Онукам далі той садок ростити,
А дідусеві спочивати з Богом. :-(

Заставили Ви мене, пані Галинко, заплакати. І згадану людину шкода, і свої жалі у серці ще не загоїлись. Земля пухом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:24:13 ]
Патарочко, сама пишу і плачу. Яка людина була... Царство йому небесне і земля пухом. ВІн заслужив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:31:15 ]
Ото ж і у мене сльози підступають, якби була вдома, то вже би плакала, а на роботі ніззя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:39:33 ]
А я сьогодні вдома, тож не стримуюся. Дядько Гриць так любив життя, людей, дружину, дочок, внуків. Він був такий сонячний-сонячний, я його бачила тільки усміхненим, багато років. А працьовитий який був. Ще зовсім недавно тато йому якісь деталі до верстата точив, планів він ще мав цілу купу. І так раптово вмер, а ніколи не жалівся на здоров"я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:53:28 ]
Сумно, що так є...
Але чому сльози "зрадливі"?
Зі зрозумінням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:00:51 ]
Дякую, Юрцю. Сумно, звісно. Бракуватиме його багатьом, хто його знав. Щирий був дядько, і сусід добрий. А сльози зрадливі, бо не прийнято чоловікам проливати сльози, а тут вони не стримувалися. Бо і людина хороша, і раптово все так. Ввечері на городі, а зранку на столі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:12:13 ]
ой, так... біда...
тому ще раз необхідно задуматись над крихкістю життя нашого...
Галинко,
"Всі сусіди і внуки малі" - тут читачеві не сказано що мова йде про мужчин, бо сусіди - це можуть бути і чоловіки і жінки... і раз "внуки малі"... то якось воно звучить запитливо, хоча і зрозуміло мені - тому запитався.
коли померла моя бабуся - я був малим і не плакав - бо не розумів що сталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:15:32 ]
Та й тут малий внучок теж не до кінця розуміє, бачив, що люди плачуть, і собі поплакав. А потім почав кликати діда, що на футбол пора. А люди в рев.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:20:32 ]
Та воно так писалося, як йшло, з очей, з голови. Може, потім прочитаю сама, що написала. Бо зараз вже голова розболілася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:22:45 ]
йой... :(
А мама - в Італії? коли так - то хто внуком заопікується?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:41:40 ]
Юро, то бабця в Італії, десять років вже, на всіх працює, бо всім треба помогти, і дочкам, і внукам. Мама будову тягне, а внук з дідом бавився завжди. Отака в нас радість на Україні, люди роками чекають з закордонів одне на одного, а дехто й не чекає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 16:49:47 ]
ага. я усвідомлений - що там в Україні діється - мій батько мешкає у Львові і сестра... - то я лише
один такий "вискочка". і свою першу любов я в саме такий спосіб загубив - чекаючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 17:11:06 ]
Чекаючи, багато людей загубили любов, та й багато всього решту. А може, це була "не та" любов? Зараз, ніби все у вас добре, ти так писав. Може, перше деколи треба стратити, щоб потім знайти і розуміти, що тобі дісталося, і шанувати це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 17:25:31 ]
Ой, та та перша любов - то було вже так давно - покоління за цей час виросло...
Але щось залишається... бо воно таки було першим... а так - усе добре.
Говорячи мовою кліше - усе відбувається у житті на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 17:34:38 ]
Коли хтось щось в неправильному порядку робить, кажуть "почали за здравіє, а скінчили за упокій". А ми в прямому смислі почали за упокій, а дописалися до того, що все в житті робиться на краще. Тож, значить, робимо все добре, і хай нам Господь допомагає і надалі. А від перших любовей нашого віку до тепер справді покоління повиростало. Аж не віриться. І тільки в такі моменти, як ото сьогодні, починаєш замислюватися, скільки вже всього відкалаталося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 18:24:04 ]
за здравіє, тоді тих хто ще з нами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 20:12:12 ]
Та хай буде за здравіє. І за тих, хо з нами, поруч чи десь близько, на одній планеті. Кого ми згадуємо незлим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:54:27 ]
Праведна і сонячна людина, тож потіштеся за нього , пані Галинко, що він уже на правді, як у нас кажуть. Я і про свого татка так дуиаю, що Бог забирає найкращих до себе. Ненабагато, але трішечки легше стає. Може тому і Сонце ще свтить на нашу грішну ( завдяки нам же) Землю, що вони там на небі.Не рвіть собі серце, краще помоліться за нього... З повагою Патара.

1   2   3   Переглянути все