ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Він сад досадив
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 15:00:51
Переглядів сторінки твору 11644
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:03:21 ]
Дякую, Патарочко. Та я серце не рву, просто плачу, бо слози течуть. У мене мама на правді, і я вже помолилася. Хай їм там усім буде добре. А нам тут до часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 16:01:20 ]
Сумний вірш і по сумній причині написаний. Все тут бере за серце... А ще внук, дочка. Земля йому пухом. Шкода, не дотерпіла людина до кращого.Та на те причини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:07:28 ]
Так, пане Іване, сумна причина. Він так чекав, коли вже дружина повернеться назавжди, а не на місяць. Більше десяти років чекав, коли вони знову будуть разом. І вона точно обіцяла, що останній раз їде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:09:10 ]
Сумно і боляче... Хай з Богом спочиває хороша людина!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:12:50 ]
Сумно, Сяню. І, знаєш, страшно трохи. Ото живеш, робиш, плануєш, мрієш, злишся, а воно все - раз, і нема нічого. Добре, коли за тобою хтось заплаче, і помолиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:15:00 ]
Людина планує, а Бог керує... Усе в руках Божих! Кажуть, легко помирає той, хто справді цього заслужив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:22:48 ]
Так воно і є, Сяню. Все чудово розуміється, просто коли стикаєшся з тим черговий раз, все одно жаль бере своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:56:44 ]
Де ж той янгол-охоронець,
Коли ми у мить відчАю,
Як душа так прагне сонця,
Коли рідних ми втрачаєм?…
Без любові – душа квола,
Мов у небі птах безкрилий,
Без тепла людей навколо
Для душі ніщо не миле.
Без надії – сонце гасне,
Світ здається чорно-сірим,
І життя таке нещасне,
Як в добро втрачаєм віру…
Хоча світ навколо сірий,
Втрат багато в нім і зради –
Віджени з душі зневіру,
Жити є чого заради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 22:33:55 ]
Сліз стільки вилила, що і очі, і мозок висохли, тому відповісти в стані тільки простими словами. Дякую, Наталочко. Справді, що б там не ставалося, жити треба, поки живеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:26:07 ]
Ще не розтерзана душа,
Ще мрії всі не розбрелися.
Давай зневірі відкоша,
Моли надію - повернися!
Бажання ще не згасли всі,
Ти їм не дай так рано вмерти,
Радій життю й земній красі
І йди назустріч долі вперто.
Не бійся вже, що спопелить
Тебе минулий біль утрати.
Хоч серце рветься і болить -
Душа жадає знов кохати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 23:50:11 ]
Правда ваша, Наталю, душа жадає кохати, і завжди жадала. Як би її не копали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:55:17 ]
Колись, коли мені було дуже боляче від втрат, мені написалося...
На згарищі мрій самотня стою і не знаю –
Чи знову у бій, в якім переможців немає,
Чи дух невгамовний нарешті покірним зробити
І жити безмовно в тенетах байдужого світу.
Нікому не вдасться впокорить мій дух невгамовний,
Бо навіть в нещасті терпіти не буду безмовно -
Усупереч скверні, що наші серця роз’їдає,
Крізь світу все терня піду за Любов аж до краю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:14:47 ]
У вас згарище мрій, у мене було кладовище мрій. Бідні мрії. Ще більше шкода тих, що мріяли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 00:28:00 ]
Коли на твоїх руках помирає єдиний чоловік, якого ти кохала а своєму житті, коли до цієї смерті причетні нелюди, яким ти стала поперек горла і аби тебе зламати, вони вбивають твого Коханого, а самі спокійно живуть далі і ходять безкарно одними дорогами з тобою ... коли потім довгі роки ти намагаєшся змиритися з цією втратою і не можеш, коли бажання кохати рве душу на шматки, а рідної душі нема, коли нарешті знаходиш Того, з ким би хотіла дожити свого віку, а поміж вами тисячі кілометрів...мабуть, це кладовище, на якому згарище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:40:21 ]
Наталочко, сонце, чи ж вам говорити про "дожити віку". І що таке тисячі кілометрів. Та в часи Христофора Колумба про тисячі кілометрів ніхто не говорив, а сідали на корабель і пливли куди треба. Якщо Той не проти бути разом, кидайте все і їдьте, летіть, йдіть, або хай він їде, летить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 16:39:58 ]
перша строфа - така прониклива, що ніби нею все сказано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:27:33 ]
Та хай вже й інші будуть. Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 13:44:23 ]
звичайно, що нехай будуть! я, мабуть, не так висловилася...
мала на увазі, що перша строфа і заголовок - дають все зрозуміти... тобто самі звучать як звістка.
бо то важко про це повідомляти прямо.

Він тепер вже знає, як Там. а ми - ще ні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 18:28:26 ]
Дякую, Галинко, я зрозуміла саме так, просто пожартувала. Втомилася від правильності і серйозності. А мені якось не дуже хочеться знати, як там. Сказали бабця колись маленькій: не роби зле, бо Бозя покарає, от і слухаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 17:47:33 ]
Болюча тема... І хто зна, чи не головна причина - оте заробітчанство? Скільки доль поламало. Вірш дуже сподобався! Зачепив за живе.


1   2   3   Переглянути все