ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Любов Вороненко 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-04 00:12:52
Переглядів сторінки твору 10458
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.25  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.05 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 01:12:05 ]
Добрий вечір, Ярославе...
Сумно...
Весна дощить - а у Вас світло кудись зникло...
І, наче доля, - хитка спіраль....
Саме так....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 10:47:00 ]
Сум б*є з тут вилитих слів.
А тут незабаром ВЕСНА...
Ждіть мрії несуть вина
і насолодять надію.
Я впевнений, що вона
Вас оптимізмом загріє,
мов теплом що йде з каміна.
Бажаю Вам успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 11:06:12 ]
хитка спіраль - малюю лампу,
вершина сонця - протуберанці і світна плазма,
вершина болю - то є розуміння
(кипить-кипить, і видасть на-гора),
і навіть у тумані маленькі промені від фар машин,
рисуються…
тож поміж сірих своїх обманів,
знайдіть ці вогники в тумані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:38:07 ]
Знаєте, а мені сподобалось. Красива чіткість ритму і рими. Щоправда, надаю перевагу слову "потяг", але це моє суб*єктивне уподобання, а на якість вірша ця деталь не впливає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 12:57:02 ]
Спасибі, Друзі, що підтримуєте мене в стіні глухого туману! Де б ще я зміг знайти стільки НЕБАЙДУЖИХ, СПРАВЖНІХ?
Привіт, Олю! Давно Вас не чув! Радий, що хоч поночі Ви Є!

Пане Василю! Ваша мудра підтримка гріє сильнеше, ніж тисячі камінів!

Світланочко! Ті вогники знайду!
Вони засяють дивним СВІТЛОМ в серці!
Здолаю я тумани і біду...

Дякую за відгук, Наточко! Потяги - це справді звучить романтичніше і по-українськи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 13:14:55 ]
А Ви не думали ніколи про тумани,
Що це аерозоль, лиш тінь біди, омана?
І зазвичай коли тумани вранці,
То потім ніжать тіло палкі протуберанці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 13:44:16 ]
Таке буває теж в житті, Світланко...
То, дивлячись, - впаде туман, чи ні.
Якщо впаде - то СОНЦЕ на світанку!
А піде вгору - на дощі сумні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:19:59 ]
Так захоплювалася Вашим вилитим у попередніх віршах коханням, і виявляється це був обман???
Чи може цей вірш навіяний чимось іншим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 21:35:21 ]
Оленочко, радий, жи Ви переживаєте разом зі мною! Спішу Вас заспокоїти: все нормально. Не сприймайте віршів БУКВАЛЬНО, бо вони трішки різняться в часовому просторі. Щось Ви не висловлювали своїх захоплень в коментах, шифруєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 21:52:02 ]
Ви мене заспокоїли, а то вже думала, що далі будуть тільки сумні вірші. А що до коментів - не завжди знаходяться слова, щоб прокоментувати кохання. Воно ж таке неоднозначне, сьогодні щасливе, завтра нещасне, а головне - недовговічне. Тому радуйте нас своїми щасливими віршами, поки кохання щасливе.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:05:07 ]
А як стане нещасливим, то продовжувати засмучувати Вас сумними, чи давати Бозі гайту? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:07:48 ]
Для чого про це думати. Треба насолоджуватися щастям. А раптом Вам під силу те, що нікому ще не вдавалося - зробити своє щасливе кохання вічним? Як Вам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:12:21 ]
А воно вже і так вічне, просто дивлюся я на це трішки ШИРШЕ. У вужчому смислі добитися цього майже неможливо, хіба ви підкажете парочку дієвих рецепців... Підготував луфко і шмат папірусу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-04 22:22:31 ]
Якби ж я знала, то раділа б зараз своєму коханню, а не захоплювалася чужим.
Перепрошую за суто філологічне питання: що означає слово "луфко", воно діалектне? Я вже встигла глянути у словник - нічого подібного не знайшла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-04 22:32:27 ]
Оленочко, луфко - то такий маленький, стесаний простий чи хімічний олівець, слово справді діалектне, вживається на бойківщині, гуцульшині. Шкода, папірус пустий...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-05 10:00:27 ]
Дякую, Ярославе, за Вашу справжність! Це надто не модна риса сьогодні, коли мало не весь світ завихрений страшним маскарадом замаскованих думок, бажань і навіть мрій. Тому і маємо більше фальші ніж щирості. Так, справжність, риса вкрай поодинока, тому й особливо цінна. Щасти Вам у житті і у творчості!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-05 10:42:37 ]
Після таких слів, Марійцю, хочеться бути ще СПРАВЖНІШИМ. Спасибі Вам велике за теплий вітер слів, котрий здатен розвіяти туман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 18:19:48 ]
Десь колись я вже таке відчувала у Львові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 18:42:46 ]
Тумани на Замку, Оленочко, - річ непоодинока. І почуття вони навіюють схожі :)) Чекаю на Ваш варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 19:27:47 ]
Ось такий варіант вийшов нашвидкоруч:)

Туман. Високий Замок...
Лише вчора
Були його тут очі.
Світ - розквіт
У кольорах.
Сьогодні – морок.
Туман і тиша
Як великий птах
Накрила Львів, мене,
Чуття, бажання. Як добре....
Я на мить забула зовсім
Про кохання...