ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Фешак Адріана 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-06 14:14:11
Переглядів сторінки твору 9085
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.925 / 5.67  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.778 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 16:17:10 ]
Привіт Юліє,
Це мабуть щось під впливом шведської лірики... :-)
***
"Моє прагнення тебе змучило" - цей рядок мусів 3 рази перечитати - досить не однозначно читається - чи то "прагнення тебе" вже "змучило" чи то "Моє прагнення" вже "тебе змучило"???
***
"Відчуваєш чекання агонію" - тут малось на увазі, що в нетерпець, бо так хочеться взлетіти???

Цікавим є і стиль написання, ось наприклад, останній стовпчик:
***
"Завмирає повітря сонячно,
Стигне час дощовими хмарами.
Відчуваєш чекання агонію
Перед злетом новим Ікаровим?"

Я би то написав по-простому:

"Завмирає сонячно повітря
Стигне час у хмарах дощових.
І нанизаний чекання вістрям
Передліт для крил Ікарових."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:23:47 ]
Привіт Нью-Йоркові! :)
Шведської лірики стосується хіба що натхнення :)

По-перше, Ви невірно прочитали рядок: "Моє прагнення тебе змучене", де "змучене" - то є означення. Просто непрямий порядок слів, людською мовою, себто не поетичною :) мало б звучати "моє змучене прагнення тебе".

"Відчуваєш чекання агонію" - то значить кінець чекання, можна злітати :) Починаємо обратний отщьот :)))

Ваш варіант останнього стовпчика гарний, але віршовий розмір зовсім інший. тому залишу свій.

Дякую за коментар, Юріє! Було б приємно побачити ще й оціночку ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:25:44 ]
Не все зрозумів, а можливо взагалі нічого не зрозумів, але я в захопленні від третьої строфи:

Над будинками тихо принишклими
В’ється пристрасть тремтливим стогоном.
Ти – вимога моя завищена,
Ти – прохання з пересторогою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 18:44:54 ]
Жорже, а що саме незрозуміло? можливо, надто заплутане висловлювання і варто щось спростити? Але, чесно кажучи, мені все подобається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:50:14 ]
Не треба чіпати вірша! Хай буде таким, яким написався. Головне, щоб автор міг пояснити принаймні собі, що він хотів висловити.
Особисто мені шкода "Світобачення з розмаху вдарене" - за що його так жорстоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 19:59:04 ]
Дякую, Жорже! Я дуже добре розумію, що ховається під тими метафорами та образами. :)
"Світобачення з розмаху вдарене" - це називається "дах знесло" :) а за що?... дайте подумати-пригадати... за надмірні надії, мабуть... за відвертість перед усіх світом :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 21:08:37 ]
Мені вірш сподобався, і все тут зрозуміло... за винятком другого куплета. Я б його просто - фіть і ма... Що, власне, він НЕСЕ? :) Юлю, вибачте за хірургічні мотиви у переддень Вашого свята! Вже каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:28:53 ]
Ви ніяк не можете його забути, Юліє? Хочете сказати Йому щось оцим віршем? Але ж чому тоді не пошлете його йому безпосередньо?

А вірш дуже сильний, і цілком зрозумілий. Жорж правий, не змінюйте нічого. Гарного вечора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 21:41:17 ]
Ярославе, не треба нічого фітькати :) він багато чого несе!
Олесю, справа не в тому, можу чи не можу забути, а в тому, чи хочу :) Бо НЕ ХОЧУ!!! надто приємно пам"ятати :)))) ням-ням!
Я не можу послати вірш безпосередньо... на то є свої причини, відомі лише нам з Ним... чи може не відомі нікому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-06 21:49:55 ]
Справа Ваша звичайно. Навряд чи я здатен збагнути настрій (шо тепер значить ням-ням?) сучасної молоді, хоч і онука маю. Теж кучерявого між іншим. От йому б таку дівчину в пару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 00:18:07 ]
:))) Я - як мала дитина - багато почуттів сприймаю на смак, от ті почуття були солодкими, п"янкими, терпкими та з відчутною гірчинкою. Загалом - смакота!!!
Олесю, якщо ви хоч трохи схожий на того чоловіка, що на фото на Вашій сторінці - Ваш онук просто зобов"язаний успадкувати Вашу вроду! :)
Вибачте, але не втрималась від компліменту :)
А ще... не можу я сказати Йому безпосередньо... Надто багато слів стоїть між нами, тому вважаю мовчання наразі доцільнішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-08 19:33:04 ]
Я і є тим чоловіком на фото. І дивлюся на онука. Дуже дякую за комплімент, Юліє. Ваше фото теж чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:58:09 ]
То Ви аватар називаєте фотографією? :))) Тоді ми обоє знаємо, про що мова ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:11:18 ]
Дійсно, Юліє - час побачити Вас - такою якою Ви є... цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:53:58 ]
І що ж Ви пропонуєте? ;)
Можу намалювати автопортрет. Кажуть, у мене то непогано виходить... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 22:23:44 ]
Файно - чекатимемо на автопортрет. :-)
Тіко справжній, а не Мами Римської, чи квітки Мати-Мачухи прикладово :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 13:58:57 ]
вірш сильний, та це вже сказали

я зараз так відчуваю, саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:06:43 ]
Сподіваюся, Ви відчуваєте саме останні рядки: напруження перед новим злетом! :)
Минуле повинно шануватись, знати своє місце і не рипатись. (Валер’ян Підмогильний, «Місто»)
Тож тіштеся майбутнім!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:08:48 ]
так напруження перед злетом.... і розуміння нового попелу
не потрібно до мене на "Ви"... я маленька, худенька і...... так Юлю, Твоя поезія мене вражає, пиши ще!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:13:55 ]
Добренько, домовились! Будьмо знайомі (ось тобі дружній дівчачий цьомик у щічку :))