ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Коли мій вітер втихне...




Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Осадко 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-14 21:37:30
Переглядів сторінки твору 4842
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.33  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.485 / 5  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:46:22 ]
Доброго вечора. Цікавий вірш. Одне зауваження - можна? Мене бентежить третій рядок першої строфи - "до тебе на коліна упаду". Може, Ви мали на увазі - "перед тобою"? Бо падати кобіті на коліна - ризиковано - можете збити):)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 21:51:39 ]
Ну, Ганно, писком на коліна можна. А взагалі - згоден. Виправився.
Дякую за увагу до моєї особи і коменти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:54:25 ]
Та ні, все ж таки слід порахувати склади... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 21:59:36 ]
Дякую, Ларисо!
Згоден! Щось не так...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 08:21:02 ]
Ларисо, Ганно! Через Вас не спав!
Я там щось поправив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 13:14:52 ]
Юрію, вдячна за такі роздуми.
От тільки із розділовими знаками у Вас непорядок. Зайвих наставили. І, як на мене, то без "ж" у другому рядку другої строфи можна обійтись для легкості звучання.
А зі складами у останньому рядку, думаю, можна грішити. Правда рима "прийду-снігу" теж бажає кращого.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 14:13:54 ]
Знаки теж підправив. Хоча і не зівсім погоджуюсь.
Я, Мирославо, так до поезії (та і до пісні, і до спектаклю, і до своїх робіт в різьбі, і у всьому тому бардаку, яким займаюсь) відношусь так - все повинно бути підпорядковано головному замислу (в режисурі є такий термін - надзавдання). І при виконанні всіх речей я іноді допускаю "вольності" і компроміси (і з знаками, і з римою. і з ритмом).
Мене завжди гостро цікавить оте надзавдання-глибина... Мене цікавить сказати щось важливе...
Хоча я завжди з вдячністю (як і зараз до Вас) сприймаю підказки на помилки, яких не помітив. Отакі як "ж"... Багато і дуже вірно мені допомогає Лариса Вировець. Я вважаю що редактор чи коректор дуже тонко мають знати автора і його "стиль". Протягом останнього часу для мене постало питання, яке озвучив викладач житомирського педінституту мій друг і редактор - "ти дочистився до того, що став схожий на інших". Питання... Я думаю воно і для Вас актуальне.
Але це не стосується Ваших підказок - вони, дякую, точні.
Дуже дякую за комент і увагу до "роздумів".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 14:28:03 ]
Мирославо, у мене колись був така не зовсім приємна сутичка з нині покійним, відомим, дуже розумним і талановитим Юрком Гудзем. Він тоді був одним із редакторів журналу "АВЖЕЖ" (гарний був журнал - дуже жалко що "був"). Я Юрка дуже поважав і поважаю, але поскандалив коли він почав редагувати мої вірші. Після його редакції то вже були інші вірші і про інше. Я вже не говорю про "почерк", стиль і т.д.
Памятаю у мене було "отам де поколіна довгий сніг", він зробив "отам де поколіна білий сніг".
Редактор дуже тонко повинен знати автора, відчувати його.
Колись одна відома людина мені казала, що у автора редактором повинна бути коханка, а у авторки - коханець. Тоді всьо буде чотко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 14:45:30 ]
Юрію, погоджуюсь з вами щодо вищесказаного про розуміння для корегування.
Я жодного разу Вам не дорікала настільки, аби змінмлася Ваша глибина. "Довгий" і "білий" - це абсолютно різні поняття, тим більше, у погляді на сніг. Я якщо і пропоную Вам змінити щось, то автентично і без протиріч Вашому.
А з розділовими знаками потрібно бути обережним.
Ось спробувала підправити, гляньте:

Коли мій вітер втихне – я прийду
До сповіді, а потім до причастя.
До тебе... На коліна упаду
І спробую хоч словом вибачатись.

А може статись так, що й не прийду
(Буває з вітром так, що він вмовкає)…
При штилі бриз відчує, хто чекає…
А в довгому безмірному снігу -
Як не шукай – тепла немає…

Три коми були зайвими. Якщо хочете щось виокремити, то краще використовуйте трикрапку.
І, можливо, замінити "вмовкає" на "змовкає"? Надто багато "в" у цьому рядку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 15:02:43 ]
Заради Бога, Мирославо, я абсолютно "мирно" сприймаю Ваші підказки. Все нормально!
От і зараз з половиною "ком" погоджуюсь, а з половиною - ні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 15:34:14 ]
От і добре, що нормально! :)
А з якими не погоджуєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:04:40 ]
Прочитала Ваш вірш, і захотілося мені торкнутися слова, щоб цієї миті прийти "до сповіді, а потім до причастя". Очищення - головна заслуга справжньої Поезії. І це відчувається у Вас. Гарно і цінно, тому що відверто.