ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон*,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Коли мій вітер втихне...
* * *

Коли мій вітер втихне – я прийду
До сповіді, а потім до причастя.
До тебе... На коліна упаду
І спробую, хоч словом, вибачатись.

А може статись так, що й не прийду
(Буває з вітром так, що він вмовкає)…
При штилі бриз відчує, хто чекає…
А в довгому безмірному снігу -
Як не шукай – тепла немає…




Найвища оцінка Надія Цокур 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Осадко 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-14 21:37:30
Переглядів сторінки твору 4917
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.33  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.485 / 5  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:46:22 ]
Доброго вечора. Цікавий вірш. Одне зауваження - можна? Мене бентежить третій рядок першої строфи - "до тебе на коліна упаду". Може, Ви мали на увазі - "перед тобою"? Бо падати кобіті на коліна - ризиковано - можете збити):)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 21:51:39 ]
Ну, Ганно, писком на коліна можна. А взагалі - згоден. Виправився.
Дякую за увагу до моєї особи і коменти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:54:25 ]
Та ні, все ж таки слід порахувати склади... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 21:59:36 ]
Дякую, Ларисо!
Згоден! Щось не так...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 08:21:02 ]
Ларисо, Ганно! Через Вас не спав!
Я там щось поправив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 13:14:52 ]
Юрію, вдячна за такі роздуми.
От тільки із розділовими знаками у Вас непорядок. Зайвих наставили. І, як на мене, то без "ж" у другому рядку другої строфи можна обійтись для легкості звучання.
А зі складами у останньому рядку, думаю, можна грішити. Правда рима "прийду-снігу" теж бажає кращого.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 14:13:54 ]
Знаки теж підправив. Хоча і не зівсім погоджуюсь.
Я, Мирославо, так до поезії (та і до пісні, і до спектаклю, і до своїх робіт в різьбі, і у всьому тому бардаку, яким займаюсь) відношусь так - все повинно бути підпорядковано головному замислу (в режисурі є такий термін - надзавдання). І при виконанні всіх речей я іноді допускаю "вольності" і компроміси (і з знаками, і з римою. і з ритмом).
Мене завжди гостро цікавить оте надзавдання-глибина... Мене цікавить сказати щось важливе...
Хоча я завжди з вдячністю (як і зараз до Вас) сприймаю підказки на помилки, яких не помітив. Отакі як "ж"... Багато і дуже вірно мені допомогає Лариса Вировець. Я вважаю що редактор чи коректор дуже тонко мають знати автора і його "стиль". Протягом останнього часу для мене постало питання, яке озвучив викладач житомирського педінституту мій друг і редактор - "ти дочистився до того, що став схожий на інших". Питання... Я думаю воно і для Вас актуальне.
Але це не стосується Ваших підказок - вони, дякую, точні.
Дуже дякую за комент і увагу до "роздумів".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 14:28:03 ]
Мирославо, у мене колись був така не зовсім приємна сутичка з нині покійним, відомим, дуже розумним і талановитим Юрком Гудзем. Він тоді був одним із редакторів журналу "АВЖЕЖ" (гарний був журнал - дуже жалко що "був"). Я Юрка дуже поважав і поважаю, але поскандалив коли він почав редагувати мої вірші. Після його редакції то вже були інші вірші і про інше. Я вже не говорю про "почерк", стиль і т.д.
Памятаю у мене було "отам де поколіна довгий сніг", він зробив "отам де поколіна білий сніг".
Редактор дуже тонко повинен знати автора, відчувати його.
Колись одна відома людина мені казала, що у автора редактором повинна бути коханка, а у авторки - коханець. Тоді всьо буде чотко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 14:45:30 ]
Юрію, погоджуюсь з вами щодо вищесказаного про розуміння для корегування.
Я жодного разу Вам не дорікала настільки, аби змінмлася Ваша глибина. "Довгий" і "білий" - це абсолютно різні поняття, тим більше, у погляді на сніг. Я якщо і пропоную Вам змінити щось, то автентично і без протиріч Вашому.
А з розділовими знаками потрібно бути обережним.
Ось спробувала підправити, гляньте:

Коли мій вітер втихне – я прийду
До сповіді, а потім до причастя.
До тебе... На коліна упаду
І спробую хоч словом вибачатись.

А може статись так, що й не прийду
(Буває з вітром так, що він вмовкає)…
При штилі бриз відчує, хто чекає…
А в довгому безмірному снігу -
Як не шукай – тепла немає…

Три коми були зайвими. Якщо хочете щось виокремити, то краще використовуйте трикрапку.
І, можливо, замінити "вмовкає" на "змовкає"? Надто багато "в" у цьому рядку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 15:02:43 ]
Заради Бога, Мирославо, я абсолютно "мирно" сприймаю Ваші підказки. Все нормально!
От і зараз з половиною "ком" погоджуюсь, а з половиною - ні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 15:34:14 ]
От і добре, що нормально! :)
А з якими не погоджуєтесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:04:40 ]
Прочитала Ваш вірш, і захотілося мені торкнутися слова, щоб цієї миті прийти "до сповіді, а потім до причастя". Очищення - головна заслуга справжньої Поезії. І це відчувається у Вас. Гарно і цінно, тому що відверто.