ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Мекеда / Вірші

 МІСТ
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Артем Демчук 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-01-27 16:42:32
Переглядів сторінки твору 7164
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.29  (4.482 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 4.305 / 5.13  (4.423 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 13:49:04 ]
І знову чудова замальовка, і знову тільки 5 од Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:11:12 ]
Олесю, а чому Ви дивуєтеся?
Задум чудовий, але донесення задуму - бажає кращого.
Міст дерев'яний, то як він може розсипатися?
А як він може зів'янути, то мені взагалі не уявляється.
І вже точно не можу зрозуміти чого хоче герой. То він жалкує з приводу того, що міст розділяє його з кимось, а то вже він любить цей же міст, немов свободу... Протиріччя якісь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:25:13 ]
Вважаю, і знаю напевне, що дерев'яний міст може розсипатися. Дерево висихає і починає лущитися, але тут не про це. Міст це не суцільний кусень дерева, це безліч дерев'яних дошок, які по одній відлітають. Відповідно міст розсипається на частини. Тому вважаю слово "сипатися" доцільним; принаймні, нормальним у цьому контексті.

В'яне - гниє. Думаю, що ви бачили, як виглядає дерево що гниє. Якщо порівняти свіже молоде дерево з квіткою (вони однаково красиві до речі), то вони обоє в'януть.

Тому мені здається, що усі вислови є достатньо чіткими.

І щодо "розділяє" - мабуть, цей "кимось" є минулим загалом, і, автор чи герой не сумує про минуле. Мабуть, ще більше, він дякує йому, що воно було, але відпускає його, бо приймає долю як належить: треба йти далі. Герой прощається з мостом, з минулим, дякуючи обом.

Це моя думка. І, як на мене, це явно вище аніж 5 поставлене Майстернями. І ще, приємно, що це не я глямур.

Дякую за цікаву дискусію, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 14:46:56 ]
Олесю, з усіма Вашими поясненнями вірш може жити. Але подивіться, скільки Ви написали. Я і сама усе чудово розумію. Але у Сергіє немає чіткості без зайвих запитань, а думка закладена однозначна. Якщо ще із "розсипатися" можна погодитися (хоча краще в даному випадку замінити більш чіткими словом для вираження розпаду на частинки), то із "в'яне" Ви надто далеко відійшли, аби це було доречним у цьому творі.
Знову ж "розділяє" - Ви розтлумачили, але сказали при цьому "мабуть". Чіткості ніякої. Якщо шукати - можна знайти? Так! Але даний текст не спонукає до пошуків. Хочеться зрозуміти і винести щось конкретне.

І Вам дякую за розмову!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 14:54:39 ]
Щодо в'яне,... ну не знаю. Я досить чітко уявляю як в'яне дерево... Вирази таки доволі чіткі, як на мене. Те що є суперечності - звісно ж, автор пише про удже дискусійні переживання, що Ви теж помітили. Він любить той міст, але він розлучить "їх". Безумовно, що не буде у вірші однієї лінії. Можливо і справді єдина проблема у тому, що "текст не спонукає до пошуків"...

Було б цікаво почути думку автора, хоч навряд чи він заглядає сюди.

Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:07:28 ]
Чудово! В'яне ДЕРЕВО - не міст. До мосту дія відбулася важлива - рубання. Дерево до цього, можливо, і в'яло, але ось далі або сохло, або трухло...

Приємно було поспілкуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:10:35 ]
Сподіваюся це без іронії, не мав на меті сказати щось недоречне чи образливе, пробачте якщо що. Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-20 15:14:50 ]
Та, ні. Все чудово! Ви мені настрій підняли. Я "розворушилася". Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-20 15:16:45 ]
Тоді файно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-29 02:45:30 ]
Ні, Олесь, таки заглядаю.
Просто я не сперечаюсь щодо смислового навантаження віршів. Поезія - це мова відчуттів. Логіку ж залишмо прозаїкам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-29 07:46:11 ]
Які відчуття - така і поезія? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Мекеда (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 12:40:57 ]
Насправді тут все досить чітко. Міст - це символ зв"язку з іншим берегом (об"єктом). Іншого трактування мосту бути не може. Зауважте, що любов саме до моста. Жодного слова про інший берег. Об"єкт зв"язку не згадується ні добрим ні поганим словом. А от міст, що руйнується, викликає такі теплі почуття. Зруйнований міст = свобода, що зрештою і підсумовується в останьому рядку. Цілком зрозуміло, що відносини ці з іншим "берегом" були не простими "пройшлись по ньому коні, війни", "хиткий цей міст і ненадійний", тому не дивно, що є бажання розірвати відносини (зруйнувати міст). Але міст не спюлюють, він руйнується сам, під плином часу, тому розрив проходить легко і без активних дій. Тут 100% нерішучість і фаталізм, але зрештою природні процеси вирішують все позитивно. Міст спочатку набрякає - набирає вологу, потім він сохне і в"яне (насправді в"януть не тільки квіти, є наприклад в"ялена риба, в"ялення - це процес неповного видалення вологи) - тобто позбувається вологи, що і призводить врешті решт до руйнування деревини. Вірш дуже однозначний з легкозрозумілими символами і рефлексами. До речі цей міст цілком реальний і розвалився він сам собою через років 7 після написання вірша. Мені цікавіше було б розібрати наприклад текст "Jodum" - тут до сьогодні я остаточно не розібрав ці символи.