ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Юлія Овчаренко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-30 01:15:03
Переглядів сторінки твору 7830
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.763 / 5.36  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2007-03-30 09:30:13 ]
Легко і гарно у Вас це виходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 09:30:56 ]
Ярославе, як завжди - гарно, лірично, ніжно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-30 11:46:41 ]
Дякую, то один з моїх найперших віршів, вірніше - перша його половина... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 12:30:12 ]
У Вас постійно крутяться образи дощу, сонця... Але це зовсім не набридає - вони вічні та прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 16:09:01 ]
Славцю (крикнув, аж горло сіло... на чвітку і вонхає)!
Файна знимка, шо то передшлюбна???
Віршик класнюткий... тіко:
***
"Я залишаюсь в шумі дощу" - коли Ти залишаєшсі у тому шумі то я собі уявлєю Дощ.
А теперка поясни ме` як Ти мо` дивитисі "місяця мудрим оком", коли Дощ???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 18:40:22 ]
...інколи, Юро, інколи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 18:42:44 ]
бувають вірші, коли поміж двох слів зрисовані такі картини...
прочитала 5 хв тому, а місяць і досі "мудрим оком"
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 10:10:09 ]
Це може стати гарною піснею. Відчувається мелодика. Гарно і образно. Особливо зворушує "сумом безсонних вікон".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-31 12:48:33 ]
Юльцю! Радий жи хоч раз тобі сподобався не тіко у вірші, а й на патреті! :)
Вандочко! Квіти - для мене (люблю їх), але дозволяю кожному понюхати:))
Юрцю, шалапуте гамериканський! Хвотка якраз не шлюбна, а на пам`ятник нерукотворний :) Жи би не зараслА трапА...:) Юрцю, ти такий нетерплячий мачо! Я по черзі буду - раз дощем, а раз місяцем - для універсальності, панімаєш?
Світланочко, вваджейте, жи би я Вас не загіпнотизував тим місяцем - лунатизм нинька процвітає!
Марієчко! У першому варіанті було СВІТЛОМ безсонних вікон, але сумом - я ТАК це відчуваю...

Всім гарного настрою, СОНЦЯ, усмішок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 14:18:35 ]
Так гарно, що немає слів.
А тривожити потрібно, і обіймати не тільки сном, бо жінкам це подобається більше.
Гратулюю, Ярославе. Правда, не знаю наскільки правильно я вжила це слово, бо і в літературній мові слово вітаю має не менше шести значень, а про діалекти вже й здогадатись важко. Я так розумію, що це від лат. gratulatio, цікаво тільки через яку мову воно попало на ваші землі, думаю, що через німецьку від gratulieren. Хоча краще було б, якби ви пояснили. Чекаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 17:08:53 ]
тю... а я то думаю: не спиться шось. А то Ваш місяць навів порчу на мої сині сни
Ух, гіпнотизер (отак с-під лоба)
На цьому фото Ви таки світитеся отим Світлом, що раніш проглядувалося лише в слові
Так тримати!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 19:47:35 ]
Йой, бігме, не хтів їм Світланцю! Та й не міг їм, бо моя "порча" може нести лише позитив! От якби ви почали постійно посміхатись і пищати від щастя - тоді...

Оленочко! Радий Вас почути у своєму садочку! Вже "претворяю в дєйствіє" Ваш наказ щодо обіймів, будьте спокійні! :)) Щодо того Гратулюю - все вірно Ви написали, що ж до походження - Ви праві, напевно. Справді, є такий аналог в латинській і в німецькій. Є ще польське gratulovac - вітати! Швидш за все слово прийшло на Галичину за часів Австороугорщини (1772-1918). Не впевнений, проте це найбільш ймовірно... Спасибі Вам, що заходите побалакати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 21:46:32 ]
Дякую за пояснення. Ще обов"язково зайду побалакати, і не раз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-04-05 13:00:55 ]
Витончено і ніжно...
Дякую, Ярославе.
P.S. На Вашій сторінці вказано стільки знаків, з якого саме Ви міста, що я відразу здогадалася :)))
...Нещодавно згадувала Отця Вороновського. Він з тих священників, світло котрих душа запам'ятовує назавжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-07 13:19:21 ]
То правда, Іринко. Його книжечка "Не бійся, тільки вір" багатьом допомагає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-05 13:13:26 ]
Гарно і ніжно))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 08:05:27 ]
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 21:42:51 ]
Адже ж так буває - вони з нами залишаються, ті, кого ми любимо, бо це - поза простором і часом...