ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому , що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Набок-Бабенко (1985) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-14 13:56:09
Переглядів сторінки твору 4876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.3  (4.722 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 4.755 / 5.25  (4.581 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.11 15:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 16:46:53 ]
Дуже гарно то написано, Юлечко! Вірш технічно грамотний і виповнений змістом, кожен з нас повинен задуматись над останнім рядком - на що ВІН поміяє примарливість світу... Всього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 23:53:00 ]
Гарний твір! Трохи не зрозуміло, проте, ким, власне, хоче стати автор(ка): "ніким" чи "Ніким". В моєму розумінні стати "ніким" це розчинитись у цьому світі і стати в ньому непомітним, одним з мільярдів, тоді як стати "Ніким", це дещо інше. Цей "Ніхто" з великої букви - вже не "ніхто", а певна особистість, щось на зразок сильної таємничої постаті, такого собі "супермена". З цієї точки зору вірш ніби підкреслює якісь глибинні нереалізовані амбіції автора, спроба стати могутнім "Ніким", сильним і недосяжним до "мілких" дошкулянь цього смертного світу :) Прикольно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 01:01:31 ]
Не будьте НІКИМ - краще вже Ангелом (раз на "Божім Даху") ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 20:43:13 ]
Вірш, до якого хочеться повернутись і перечитати не раз... Дуже правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 18:48:46 ]
Дякую за розуміння. Таким є мій психологічний стан протягом останніх чотирьох місяців. Я не можу змінитися, тому хочу змінити місце, в якому я стала духовно хворим Кимось.
Ярославе, я не знаю, чи зумію поміняти примарливість світу на щось, але буду прагнути.
Пане П.Грім, я хочу розчинитися у світі, але при цьому залишитись особистістю. Я Вам дуже дякую, тому що Ви, як ніхто інший, зрозуміли мою сутність.
Пане Юрію, не мені вирішувати, кому бути ангелом... Хочу стати Ніким, щоб хоча б частково зберегти щось світле і чисте в душі.
Оксаночко (чи то Олено?), приємно дивуюся Вашим філологічним здібностям. Я зміню на "нашарований". То дійсно правильно.
Марті та Олесю спасибі на доброму слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 08:59:46 ]
Добрі слова подяки маєш, Юліє, від поважних авторів. І дуже добре, що читацький діалог відбувається, що говорить про деякі з твоїх відкрить на поетичному Олімпі. Мені б не хотілося, аби твої вершини були настільки далекими, бо, зрештою, все виглядає дещл по-іншому, проте своє бачення перемог та поразок як варіація твоєї поезії - далі:
"Лавровий вінок обміняти на зашморг поразки,
З якою й Олімп наче присмерк далеких вершин.
Мене отруїли віктимні улесливі фрази,
Зірвали й розтерли обвітрений грим на душі.

Лишилася мить, аби знову прийти і забути
Для чого й кому назбирала по краплі життєву снагу,
Та знову відчути оте, що гіркіш од цикути:
„Прийди, поговоримо знову на Божім даху...”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 14:34:12 ]
Ваша варіація - можливий розвиток мого життя, але за умови моєї копіткої праці, Божої допомоги і, звісно ж, Вашої підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 21:02:04 ]
Ото знову добрався до цього вірша. Перечитав. І що мушу робити? - мушу ставити 6 "Прекрасно". Бо воно того варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Моргун (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 17:05:45 ]
Юліє, від цього вірша я в захваті! Моє шанування!!!