ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Набок-Бабенко (1985) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-14 13:56:09
Переглядів сторінки твору 4328
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.3  (4.722 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 4.755 / 5.25  (4.581 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.11 15:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 16:46:53 ]
Дуже гарно то написано, Юлечко! Вірш технічно грамотний і виповнений змістом, кожен з нас повинен задуматись над останнім рядком - на що ВІН поміяє примарливість світу... Всього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 23:53:00 ]
Гарний твір! Трохи не зрозуміло, проте, ким, власне, хоче стати автор(ка): "ніким" чи "Ніким". В моєму розумінні стати "ніким" це розчинитись у цьому світі і стати в ньому непомітним, одним з мільярдів, тоді як стати "Ніким", це дещо інше. Цей "Ніхто" з великої букви - вже не "ніхто", а певна особистість, щось на зразок сильної таємничої постаті, такого собі "супермена". З цієї точки зору вірш ніби підкреслює якісь глибинні нереалізовані амбіції автора, спроба стати могутнім "Ніким", сильним і недосяжним до "мілких" дошкулянь цього смертного світу :) Прикольно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 01:01:31 ]
Не будьте НІКИМ - краще вже Ангелом (раз на "Божім Даху") ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 20:43:13 ]
Вірш, до якого хочеться повернутись і перечитати не раз... Дуже правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 18:48:46 ]
Дякую за розуміння. Таким є мій психологічний стан протягом останніх чотирьох місяців. Я не можу змінитися, тому хочу змінити місце, в якому я стала духовно хворим Кимось.
Ярославе, я не знаю, чи зумію поміняти примарливість світу на щось, але буду прагнути.
Пане П.Грім, я хочу розчинитися у світі, але при цьому залишитись особистістю. Я Вам дуже дякую, тому що Ви, як ніхто інший, зрозуміли мою сутність.
Пане Юрію, не мені вирішувати, кому бути ангелом... Хочу стати Ніким, щоб хоча б частково зберегти щось світле і чисте в душі.
Оксаночко (чи то Олено?), приємно дивуюся Вашим філологічним здібностям. Я зміню на "нашарований". То дійсно правильно.
Марті та Олесю спасибі на доброму слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 08:59:46 ]
Добрі слова подяки маєш, Юліє, від поважних авторів. І дуже добре, що читацький діалог відбувається, що говорить про деякі з твоїх відкрить на поетичному Олімпі. Мені б не хотілося, аби твої вершини були настільки далекими, бо, зрештою, все виглядає дещл по-іншому, проте своє бачення перемог та поразок як варіація твоєї поезії - далі:
"Лавровий вінок обміняти на зашморг поразки,
З якою й Олімп наче присмерк далеких вершин.
Мене отруїли віктимні улесливі фрази,
Зірвали й розтерли обвітрений грим на душі.

Лишилася мить, аби знову прийти і забути
Для чого й кому назбирала по краплі життєву снагу,
Та знову відчути оте, що гіркіш од цикути:
„Прийди, поговоримо знову на Божім даху...”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 14:34:12 ]
Ваша варіація - можливий розвиток мого життя, але за умови моєї копіткої праці, Божої допомоги і, звісно ж, Вашої підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 21:02:04 ]
Ото знову добрався до цього вірша. Перечитав. І що мушу робити? - мушу ставити 6 "Прекрасно". Бо воно того варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Моргун (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 17:05:45 ]
Юліє, від цього вірша я в захваті! Моє шанування!!!