ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Хвиля 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 16:57:53
Переглядів сторінки твору 10456
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.42  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.952 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.05 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 17:03:03 ]
А чому ж не спите, від радості чи від болю?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 17:04:04 ]
Все дуже просто... Пречудовий вірш, Ярославе! Ритмічно і сильно - справжні слова справжнього чоловіка. Гадаю, після такого признання Вона усе зрозуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 19:14:13 ]
Від кохання, Оленочко - це таке багатогранне почуття... Ви не в курсі? :)
Золотій дівчинці за комплімента дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 19:21:31 ]
Славцю,

Вірш зрозумілий і цікавий за ритмом.
Але, як на мене, то троха бракує образності.
Тому читається якось мені особисто поверхнево.
Ніби то іде розмова: фальш, а я не на тому рівні...
Вибач але не пройняло...
***
Ось ця фраза чудова:
"Вже не боюся чужого болю –
Він мій."

Щиро,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 20:05:07 ]
Хороший ритм додає віршу те, чого не дала образність, що її шукав Юрій. :)
Якби римувалися додатково ще й довгі рядки...
Молодець, Ярослав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 21:08:44 ]
Дуже образовий вірш. На мою думку він є іконою нашого (кажучи - наше, маю на думці - українського) ритму в державі.Здається, все зрозуміле. На жаль, кожна правда своє виправдує. Той, хто вірив в краще майбутнє, дійсно, "не годен" спати. Мені дуже сподобався. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 09:26:48 ]
Та в курсі я, Ярославе, просто забула, коли то вже було, щоб я від кохання не спала ... Добре що заставили пригадати.
Нехай Ваше кохання квітне!!! і щоб без усякого фальшу!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-23 11:26:37 ]
Не сподобалось - рими, що трохи псують емоційне подання.
Емоційно - дуже гарно і зачіпає. Дуже сильно і сподобалось - "Вже не боюся чужого болю –
Він мій.". Успіхів, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 18:27:27 ]
Оце Вам повезло!!! Закохалися...
Дуже мужні слова: "Вже не боюся чужого болю –
Він мій".
Щасти Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:22:39 ]
Чи то я така захоплена, чи то мені дійсно все так подобається. Дуже гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-28 20:32:12 ]
Доброго дня , пане Ярославе? то так виходить, що любов таки мучить. чи то Ви про зраду?..Брехати можна і торгувати
Святим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 00:11:18 ]
а я би хтіла виділити рядки:
Все дуже легко у світі фальшу,
Та ти
Мене не зможеш на тому рівні
Знайти.

мені сподобалось)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-10 15:42:05 ]
Ярославе, сьогодні за планом перечитуємо із Жоржем наших авторів, - ось із задоволенням перечитую вашого вірша. Подумалось мені, що є один недолік, усунення якого суттєво допоможе читачам ваших віршів - в першу чергу цього.
"Недолік" у назві твору - я б назвав його , наприклад, "Лікарська сага", чи якось у цьому напрямку погляду. Бо ваші світлі вірші, на тлі вашої щоденної роботи з важкими паціентами госпіталю, це ж бо більше за просто вірші, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-12 19:33:15 ]
Може, Ви й праві, Редакціє! Інколи випадкова інформація заставляє зовсім по-іншому поглянути на твір. Але залишаюсь при думці, що я на майстернях - у віці немовляти, і мені у тому віці - ТАК ДОБРЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 10:07:30 ]
Дуже просто, чисто і ясно... У житті так не завжди буває, на жаль... Дякую, Ярославе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:27:22 ]
Радий, що Вам сподобалось, Олечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:38:36 ]
Так гарно, Ярославе, той вірш ніби пройшов через душу... Справді гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:41:45 ]
Ви теж не боїтесь, Варварцю? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:42:38 ]
Чого ж боятись?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:45:07 ]
Болю....
Свого і чужого...