ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Костянтин Куліков 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Савранська 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-04 10:53:42
Переглядів сторінки твору 4119
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.33  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 5.073 / 5.5  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-05-04 11:37:07 ]
Гарна картинка, цікаво, звідки - вулична танцівниця, тощо? Люблю все, що пов'язано з танцем. Але не люблю відсутність розділових знаків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 16:41:06 ]
Вандо, мабуть, цей образ навіяний мені Віктором Гюго, це, звичайно, не відображення Есмеральди, але, оскільки, колись цей роман дуже мене вразив, то й закарбований образ віддалено оживає на папері...
А ось розділові знаки (власне їх відсутність) - це спроба екпериментувати, дозволяючи читачеві спиняти увагу там, де вимагає душа, а не правила пунктуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 16:55:18 ]
Оксанко,
Я так підозрював, що це Есмеральда.
Я теж є консерватором, щодо розділових знаків! :(

Notre Dame de Paris the musical:
Song: Belle (Is the Only Word)
Q. Belle, is the only word I know that suits her well.
When she dances oh the stories she can tell.
A free bird trying out her wings to fly away.
And when I see her move I see hell to pay.
She dances naked in my soul and sleep won't come.
And it's no use to pray these prayers to Notre dame.
Tell, who'd be the first to raise his hand and throw a stone.
I'd hang him high and laugh to see him die alone.
Oh Lucifer please let me go beyond god's law.
And run my fingers through her hair, Esmeralda.

F. Belle, there's a demon inside her who came from hell.
And he turned my eyes from god and oh, I fell.
She put this heat inside me I'm ashamed to tell.
Without my god inside I'm just a burning shell.
The sin of eve she has in her I know so well.
For want of her I know I'd give my soul to sell.
Belle, this gypsy girl is there a soul beneath her skin.
And does she bear the cross of all our human sin.
Oh Notre dame please let me go beyond gods law.
Open the door of love inside, Esmeralda.

P. Belle, Even though her eyes seem to lead us to hell.
She may be more pure, more pure than words can tell.
But when she dances feelings come no man can quell.
Beneath her rainbow coloured dress there burns the well.
My promised one, please let me one time be untrue.
Before in front of god and man I marry you.
Who would be the man who'd turn from her to save his soul.
To be with her I'd let the devil take me whole.
Oh Fleur-de-lys I am a man who knows no law.
I go to open up the rose, Esmeralda

Q, G, &P. She dances naked in my soul and sleep won't come.
And it's no use to pray these prayers to Notre dame.
Tell, who'd be the first to raise his hand and throw a stone.
I'd hang him high and laugh to see him die alone.
Oh Lucifer please let me go beyond god's law.
And run my fingers through her hair, Esmeralda.
Esmeralda.

This song is super hit!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-05-04 19:04:05 ]
/топчи цю жорстоку землю
що тебе породила/
Дякую за поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Казновіцька (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 21:14:10 ]
А я прчитавши, відразу уявила головну героїню - Афіну з нового роману Пауло Коельо; хоча й в повсякденному житті не бракує таких персонажів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-04 21:14:40 ]
Вірш гарний, образ знайомий до болю, справді. Сподобались рядки про час:
він зупиняється на міській площі
стає на одне коліно
і сповільна тобі аплодує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-05-04 22:34:53 ]
Судячи з диспуту, що виник довкола вашого вірша, Оксано, він не залишив байдужим. Кожен знайшов щось для себе. Переспіви-напівнатяки з Гюго та Коельо, власна інтерпретація "вічного образу" танцівниці (пригадайте ту саму Соломею) авторка передала цілком оригінально, хоч і слідуючи за традицією попередників. Відсутність розділових знаків зовсім не заважає цілісному сприйняттю. Сподобалося. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-05 12:02:05 ]
Оксано, я теж долучаюсь до овацій. Дуже гарно закручений (візуально) вірш. А тема у повній гармонії з ритмом віршу. Супер.
На рахунок розділових знаків нічого сказати не можу, бо неписьменна (гиги:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-05-05 13:53:59 ]
Браво, Оксанко!

"Танцюй танцюй поки стане сили аби вони в тобі не побачили зляканого дівчиська" - просто супер...