ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Костянтин Куліков 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Савранська 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-04 10:53:42
Переглядів сторінки твору 4443
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.951 / 5.33  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 5.073 / 5.5  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-05-04 11:37:07 ]
Гарна картинка, цікаво, звідки - вулична танцівниця, тощо? Люблю все, що пов'язано з танцем. Але не люблю відсутність розділових знаків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 16:41:06 ]
Вандо, мабуть, цей образ навіяний мені Віктором Гюго, це, звичайно, не відображення Есмеральди, але, оскільки, колись цей роман дуже мене вразив, то й закарбований образ віддалено оживає на папері...
А ось розділові знаки (власне їх відсутність) - це спроба екпериментувати, дозволяючи читачеві спиняти увагу там, де вимагає душа, а не правила пунктуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 16:55:18 ]
Оксанко,
Я так підозрював, що це Есмеральда.
Я теж є консерватором, щодо розділових знаків! :(

Notre Dame de Paris the musical:
Song: Belle (Is the Only Word)
Q. Belle, is the only word I know that suits her well.
When she dances oh the stories she can tell.
A free bird trying out her wings to fly away.
And when I see her move I see hell to pay.
She dances naked in my soul and sleep won't come.
And it's no use to pray these prayers to Notre dame.
Tell, who'd be the first to raise his hand and throw a stone.
I'd hang him high and laugh to see him die alone.
Oh Lucifer please let me go beyond god's law.
And run my fingers through her hair, Esmeralda.

F. Belle, there's a demon inside her who came from hell.
And he turned my eyes from god and oh, I fell.
She put this heat inside me I'm ashamed to tell.
Without my god inside I'm just a burning shell.
The sin of eve she has in her I know so well.
For want of her I know I'd give my soul to sell.
Belle, this gypsy girl is there a soul beneath her skin.
And does she bear the cross of all our human sin.
Oh Notre dame please let me go beyond gods law.
Open the door of love inside, Esmeralda.

P. Belle, Even though her eyes seem to lead us to hell.
She may be more pure, more pure than words can tell.
But when she dances feelings come no man can quell.
Beneath her rainbow coloured dress there burns the well.
My promised one, please let me one time be untrue.
Before in front of god and man I marry you.
Who would be the man who'd turn from her to save his soul.
To be with her I'd let the devil take me whole.
Oh Fleur-de-lys I am a man who knows no law.
I go to open up the rose, Esmeralda

Q, G, &P. She dances naked in my soul and sleep won't come.
And it's no use to pray these prayers to Notre dame.
Tell, who'd be the first to raise his hand and throw a stone.
I'd hang him high and laugh to see him die alone.
Oh Lucifer please let me go beyond god's law.
And run my fingers through her hair, Esmeralda.
Esmeralda.

This song is super hit!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-05-04 19:04:05 ]
/топчи цю жорстоку землю
що тебе породила/
Дякую за поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Казновіцька (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-04 21:14:10 ]
А я прчитавши, відразу уявила головну героїню - Афіну з нового роману Пауло Коельо; хоча й в повсякденному житті не бракує таких персонажів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-04 21:14:40 ]
Вірш гарний, образ знайомий до болю, справді. Сподобались рядки про час:
він зупиняється на міській площі
стає на одне коліно
і сповільна тобі аплодує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-05-04 22:34:53 ]
Судячи з диспуту, що виник довкола вашого вірша, Оксано, він не залишив байдужим. Кожен знайшов щось для себе. Переспіви-напівнатяки з Гюго та Коельо, власна інтерпретація "вічного образу" танцівниці (пригадайте ту саму Соломею) авторка передала цілком оригінально, хоч і слідуючи за традицією попередників. Відсутність розділових знаків зовсім не заважає цілісному сприйняттю. Сподобалося. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-05 12:02:05 ]
Оксано, я теж долучаюсь до овацій. Дуже гарно закручений (візуально) вірш. А тема у повній гармонії з ритмом віршу. Супер.
На рахунок розділових знаків нічого сказати не можу, бо неписьменна (гиги:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-05-05 13:53:59 ]
Браво, Оксанко!

"Танцюй танцюй поки стане сили аби вони в тобі не побачили зляканого дівчиська" - просто супер...