ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Копаниця / Вірші

 Критикам і критиканам




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-16 11:40:29
Переглядів сторінки твору 6083
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.522 / 4  (3.607 / 4.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.730 / 4.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2008.12.22 14:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-16 13:43:29 ]
"Перші підкажуть, другі зірвуть злість" -
І підкажемо: краще - "підкажуть перші, другі зірвуть злість". Щоб з загального ямбу не вибиватись.

"І що пасують до мойого фаху
Лиш матюки, тяжкі, як булава."
А хто ти за фахом, wenn ich fragen darf?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-16 13:48:14 ]
Що мої вірші – брати й сестри жаху.
В них все не те, такі прості слова…
І що пасують до мойого фаху
Лиш матюки, тяжкі, як булава.
---------------------------
Тут розмір вимагає читати слово "братИ" як "брАти". І звучить досить загадково: "що мої вірші брАти (як брАти? руками?) й сестри жаху". Може, краще: "мої вірші - брати і сестри жаху"? Ну, і третій рядок трошки змінити, щоб він краще до першого пасував.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-16 21:43:31 ]
Якщо Ви поважаєте матюки, то скажу простонародно, по Єгоролєтовському: Перші йшли у Вас геніальні, далі повна х...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-16 22:02:17 ]
А Ви хоч зустрічали справжніх критиків, які вщерть трощать Ваші труди? Ото все написане думаєте була зухвалою критикою? Помиляєтесь, то квіточки, я вже чотири роки борюся за своє поетичне існування, і такого набачився. А тут, на сайті, просто подобається, не подобається. Багато хто читаючи Ваші перші вірші, просто хтів добра Вам, бо бачив там справжню, але ще не довершену поезію. Але Ви не прислухалися ні до кого, так "сама собі на умі". Але ж всерівно, без критики не обійтися. Іще одне. Коли мені один кричав, аж розпинався: Я ГЕНІЙ, я промовчав, але подумав - чи багато у Вас читачів. Бо не важливо скільки ти макулатури випустив в світ. Читач від тебе чекає справжньої насолоди(від віршів), тому не треба старатися своє життя перетворювати на суцільну макулатуру. Так поет повинен мати свою думку, але не зайву. Колись і себе вважав генієм, поки не зустрівся з розумними людьми. Інколи туркменські чабани співають кращу попсу чим я писав. Досконалості немає меж, але рівень кожного разу повинен збільшуватися, а не навпаки. Чого і Вам раджу. А до критиків мене не приплюсовуйте, справедливу критику я ціную, саме з неї вчуся, навіть коли відповідаю зухвало.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 08:37:27 ]
Отже, пане Володимире, я оцінив даний твір на 5. Коротко поясню причини такої щедрості. Їх дві: 1. Авторка піднімає цікаву ІМХО тему, а саме психолоґічна різниця між людьми, що критикують зі щирим бажанням допомогти поету-початківцю, і тими, хто це робить для власного самоствердження. 2. Чисто технічно вірш виконаний добре (деяки зауваги я вже зробив, але вони не важливі). Ось.

Можливо, цей твір тягне не на 5, а не 4. Можливо. Але зараз у нього стоїть оцінка 3, значить, хтось (а судячи з усього, ви) поставив одиницю. Серед причин своєї неласки ви не назвали жодної релевантної.

Почали з того, що нахамили дамі (можна хоч десять крапок поставити, а слово "хуйня" все одно впізнається). Потім поскаржились на своє власне важке життя (і яке це відношення має до віршу пані Копаниці?). Закінчили загальними фразами про те, що досконалості немає меж (знову те ж саме запитання про релевантність до твору пані Копаниці). Від вашого коменту складається враження, що єдина причина вашої одиниці - це те, що ви чомусь зачислили себе в розряд критиканів. Тобто, сприйняли вірш як камінь у власний город. Я не в курсі ваших з п. Копаницею взаємин, але, поставивши найнижчу оцінку твору і не надавши зовсім ніякого для неї обґрунтування, ви, власне, і поступили як критикан, себто довели правоту думки шановної авторки, яку вона виражає в своєму творі. Навіть якщо у вас є причини для якихось неніжних до неї почуттів, найрозумнішим з вашого боку було б даний твір просто проіґнорувати. Але це вже не вельми цікаві подробиці.

Повторюю, на одиницю цей вірш не заслуговує аж ніяк.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Копаниця (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 11:47:34 ]
Дякую за підтримку, Михайле. Не розумію, чому Ви так сприйняли цей вірш, Володимире. Ви тут зовсім ні причому! :) та ще й беручи до уваги, що Ви мало не єдиний, від кого я отримала такі схвальні відгуки на свої інші вірші на цьому сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 13:58:59 ]
Та прошу, прошу. Повністю усвідомлюючи, що не маю права на подібні рекомендації, все одно набирусь нахабства і попрошу: пиши... до речі, я забув, ми ще на ви, чи вже на ти? буду вважати, що на ти... так от, пиши більше українською мовою, бо російською вже і так до фіга написано. В тебе непоганенечко виходить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 13:59:48 ]
описка: набЕрусь, звичайно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 15:23:40 ]
Якщо я допустив помилку я вибачусь(оцінку змінив), перечитавши декілька ще раз. Але хто сказав що я критик. інколи я просто зухвале лайно, яке псує собі і іншим настрій. особисто до Марини ніяких недружелюбних настроїв - навпаки. Мені подобаються(та й сину теж) перші вірші. Образив мене перший вірш, а емоції вихлюпав на цьому. Спочатку треба знайти в собі рівень, а потім когось старатися дружньошаржувати.
А вона може, але лінується. За вірш поки що не вибачаюсь, але особисто перед дівчиною прошу вибачення. Іще одне. Марино, прислухайся врешті решт хоч до МК, він діло говорить. Навчися прислухатися до інших, і ніхто не буде лютувати на твоїй сторінці.
***Ще не дивився свою сторінку, але вже знаю - одиниць повно. Але мені вони більше подобаються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-17 21:48:41 ]
І все ж таки, перечитуючи Ваші останні вірші, нічого доброго не знайшов. Буду поглядувати чекаючи нових надходжень в стилі перших. А ці...Мені просто приїлася роздуми щодо критики, тому можливо чогось не розумію, але всеодно не зацікавили. Але це моя лише думка, бороньбоже комусь нав"язувати. Подобається - читайте, я ж знаю логіку: на колір і смак нема друзяк. І все ж Ви повелися більш коректно чим я. Оцінка най залишається, жаль чи що. Далі без коментарів до нових надходжень!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Копаниця (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-19 09:32:38 ]
Все-таки, Володимире, я так і не зрозуміла, чому Ви сприйняли цей вірш як образу чи, як висловився пан Михайло, "камінь у власний город"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-20 15:56:32 ]
Тож раз поставлено питання - відповім. Я вже заплутався в цих коментах, вже не радий, що і вліз. Хто Вам сказав, що каменюка в мій огород? Помоєму це я кинув у Ваш, просто нагрубивши. Смак у мене, бачите, не до цього вірша. Нелюблю шаржів, пародій і т.д. Для мене це повна попсня. І неважливо кому він адресується,але коли стосується друзів, намагаюся людині пояснити, що його не треба ставити. Але все ж з повагою до Вас як до автора просто скажу: це Ваша особиста справа, тому ще раз кажу: Не ображайтеся. Все чьотко.Думаю тему закрито, бо якщо я ображаю людину потім дуже емоційно хворію.
***Жаль, що багато гарних поетів так і залишаються тільки на інтернеті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-25 04:27:34 ]
По-моєму, випустили пару та й годі. Ви, Володимире, справді так "зразково" повелися, аж оскомина пішла. Слава богу, що себе, шаленця, знаєте і помилки свої хоч заднім числом, та розумієте. А Міська Карпового як людину заповажала. Давайте побільше перцю особливо важким підліткам, бо розпускаються.

Мар'яні: я ставлю оцінки й критикую за те, чого твір вартий, і особистостей не зачіпаю - хоча збоку, мо, й видніше. Не хотілося б мати ще одного "доброжелатєля" у вашій особі. Мені вже одного "філософа" вистачає. Люблять мене дівчатка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-25 04:29:43 ]
Ще одна річ. Незважаючи на очевидні "камені в мій город", ви мене не налякали. Більше того: ця штука досить непогана. Маєте дякувати за натхнення;)