Твоя хода не знає втоми й спину,
щоб зерна сипати в ґрунти віків… - а що не мо` іти і сипати? :-)

Усім привіт! Дякую за відгуки. Вірш присвячений Т.К. - людині, яка, живучи в "місті гетсиманій", не знаючи "втоми й спину", залишається сіячем усього доброго, мудрого, потрібного...

Юліє, вітаю тебе на сторінках цього вельми чудового видання!
Дуже добре, що час розставляє акценти, допомагаючи віднайти відповіді на гострі запитання.
В часи, коли шукаємо істину немов чумаки сіль, а вона проступає незалежно від нас на лобі або на спині батогом, розумієш, наскільки відповідально Бути собою.
Дякую тобі за гостре слово, а ще більше - за повагу до нього.
Нагадуючи давню істину, почуту від одного із класиків, скажу тобі, що слово тобі обов'язково віддячить за повагу та вірність йому.
Нехай ця літня пора допоможе тобі наблизитися до власної суті, збагнути яку вдається далеко не кожному.
Обнімаю :)