Просто класика якась. Зорово!
Єдине, може доцільніше :"Наче піску оксамит доторкнувся нечутно плеча"

***
Хіх!
"Божеволіє мить і звіряє години по компасу." - а це як? :)
***
"Будьте ж роки-мороки дідів присоромлено прокляті" - "присоромлено прокляті" - тут часом "-" не потрібно між словами?
***
А так - супер еротична картина помсти! 8-)

"Спіткнулася" на тих же рядках, що і Ю.Л. А ще - чому "сплюнь"? Ну , я розумію, - слина тече, але якийсь словесний дисонанс у такій солодкій еротиці.

F,b yt ,fh[fn vj;yf ,ekj , s csvre dkegbnb? f nfr nskmrb 6

Святославе Синявський, я навмисне використала "бархат". Ну не звучить оксамит піску і край!
І взагалі не розумію, чому слова, що вживаються у обох мовах називають русизмами, а не навпаки. До речі, тлумачний словник теж не заперечує існування "бархату" в українській мові.

Моє шанування усім!

Серже Ко, а хочете ще для Вас жахливіше моє переконання? Діалекти - то багатсво української мови. :)

А Ви почитайте один з віршів на цьому сайті Уляни Явної. Краса! Та і куди подіти народні пісні? Серже Ко, поетичний діалект так само, як і проза, передає географічне походження душі автора, а це, погодьтеся, безцінні дрібнички, що тільки збагачують українську поезію. Головне, аби використання тих чи інших слів не суперечило переконанням самого автора.

Ось, ось, Музо, зачепили ми всі разом тонкі матерії літературного буття, але боюсь, що правди там не має, а є краса, мелодійність, таїна, чи ж бо не має того усього :) І "правда", то, напевно, від "по праву руку від Бога" ? І хто з нас там є, чи буде?
Ваш вірш мені подобається, і він, як бачу подобається всім, хто залишив свої коментарі. Є також відчуття, що з вашою поетичною енергетикою вже зустрічався. Тонка іронія і легкий маньєризм на межі між модернізмом і не модернізмом, приємно віддалені від дійства, як для поезії, яку пишуть жінки, кордони авторського "я" - такі речі дуже нечасті :)
Щодо використання тих чи інших слів, то, напевно, їх колоритне й точне звучання в поезії і є доказом їх необхідності?
Безумовно, і ми і мова розвиваємося, і потребуємо додавання, а не віднімання. Ось, Юрій Лазірко, вже стільки нових слів запропонував, і скільки від діалектів, у тому числі і Нью-Йоркських :) Отож, підтримую Музу у її "жахливих переконаннях".

Серже Ко, слово "бархат" є невід'ємною частиною мовлення людей, звідки я родом. "Оксамит" їм не зрозуміти. Так, вони вживають у своєму лексиконі так звані всіма "русизми", але це і є складовою їхнього діалекту чи то говірки, чи то суржику... Не бачу сенсу сперечатися. Кожен залишиться при своєму, я так розумію.
І Вам натхнення! Дякую за "посиденьки". :)

Серже, як добре, що ти є! Тепер нас двоє у цих шанцях боротьби за чистоту нашої літературної мови. Згоден з тобою повністю щодо поезії, коли це не стилізація як у випадку з Уляною. З Лазірком борються всі його шанувальники. Мати такий поетичний талант, так писати англійською і так шипіти швоїм львівшьким діялектом :-))) Убив би аби було за що! :-)
Стосовно словників, ну ти прямо з язика слова зірвав. Ці русифікаторські словники - це словники Вєрки Сєрдючки, не мало і не багато.

ЗЖ - Муза з цим бархатом, як з серпом з конопель :-) Але якщо вона жінка, то ліпше не сперечатися, ще нікому не вдалося у жінки суперечку виграти, а коли вона золота....
Всім привіт, мовчу, щось Остапа знову понесло ;-)))
Муза-ЗЖ

"Муза-ЗЖ" - оце геніально.

ЦЕ ВИПАДКОВО :-)))

Цікаві у вас, панове, припущення. Мені за честь, що мої скромні творіння порівнюють із творчістю шанованої ЗЖ. :)
Святославе, от тільки сарказму не потрібно.