ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 № 2




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-09 14:01:08
Переглядів сторінки твору 4289
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-04-14 16:17:16 ]
Шановний, я одного не розумію. Ба ні, навіть більше:
ПО-перше, якщо болить, то (можливо я тупий?) - я, наприклад, знаю чому або мовчу, щоб ніхто бува не подумав, що я ТОГО:)
ПО-друге, ви ж не знаєте чому, але причину болю називаєте святою(нагадаю "в святім вогні") - отже ви невідоме називаєте святим, а якщо так, то схожі на дикуна(і тут ваше прізвисько вибране дуже вдало), який поклоняється всьому про що не знає.
Я веду до того, що твір(літературний)на мою скромну думку має піднімати людину, вище неї ж, А НЕ ВТОПЛЮВАТИ ЇЇ В ЛАЙНІ!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 07:51:21 ]
Взагалі-то обоє рябоє.
Перший переганяє казані-переказані словеса в надії бити на жалість, і не вдається саме тому, що і тема, і спосіб давно вже приїлися, а улюблений автором етос теж, перепрошую на слові, старій жабі по коліна. Якийсь ніби мікрошевченко. (Паралелі очевидні.)
Другий пробує навантажити логічними прорахунками, але говорить так, ніби чув дзвін, а не знає, де він. Отже, простіше кажучи. Простежмо лінію болю в перших двох строфах: автор не знає, чого болить душа, він мовчки страждає, бо "балачки зайві" - і за тим ще три строфи з поясненням причини болю. Перша нелогічність. Далі. Я маю великий сумнів, що кінцевий висновок (треба бити, щоб любити, а потім розпачати над мертвим тілом) можна назвати таким уже святим. Як на мене, радше фарисейським. Бо той розпач, очевидно, поможе, як вмерлому кадило. Це нелогічність із погляду типової людської поведінки.
А щодо шляху догори, то неможливо, на жаль, стрибнути вище власної планки. Отака сумна мораль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-17 14:21:20 ]
А рими то доволі примітивні...
Де пошук чогось нового?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-10-02 20:46:38 ]
Ну, що тут сказати? Останні два дописувачі все пояснили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:24:36 ]
не розумію, нащо розчленовувати вірш на органи, дошукуватися якоїсь банальної чи формальної логіки. Це ж образ, імпульс, марево, поштовх.
А щодо логіки, то, як на мене, все якраз дуже логічно: люди часто завдаю болю тим, кого люблять, а коли їх втрачають, тільки тоді, як правило, розуміють, що втратили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-17 19:03:41 ]
Тото і воно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:23:00 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шкідлива Звичка (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-12 23:29:20 ]
зараз щось таке приблизно відчуваю...