ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Шостак / Вірші

 *****




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-12 15:39:43
Переглядів сторінки твору 3171
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.616 / 3.5  (3.637 / 4.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.001 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.655
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.06.12 11:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-14 23:00:26 ]
Хіба? Мені цікаві домінюючі почуття автора під час написання цього твору. Що змусило думати про світ лише в темних тонах. Адже зрештою життя як зебра: чорна полоса, біла, чорна, біла... ну і зрештою ж... (думаю уточняти не треба). Тобто щось світле також має бути у цьому світі (це я про білі полоски) =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-14 23:13:37 ]
Дякуємо вам, Лисичко, за допомогу в оглядах наших авторів, ми самі все не встигаємо, але це не значить, що хтось повинен бути забутий! Якщо наші оцінки у вас викличуть протест, то взивайте до нашої, редакторської безсовісності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-14 23:19:41 ]
Щодо любові ж, шановна Вікторіє, скромно зауважу, що ви пишете швидше всього про кохання і "влюбленность", так? Бо щодо любові - то це, чисто як на мене, Божественна річ і питань статі вона не торкається. Любов до іншої людини зовсім не потребує фізичного чи духовного оволодіння, на відміну від кохання. Більше того, Любов не потребує взаємності, вона самодостатня.
Цей можливий парадокс плутання небесного і земного не дає багатьом авторам чітко виказати свої відчуття та помисли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Шостак (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-16 10:28:47 ]
Я от теж задумувалась над тим, що було у мене в голові, коли писала той вірш. Зауважте, 13 років тому, тобто ще зовсім підлітком... тому і залишила дату. Пессимізм - це, мабуть, домінуюча риса такого віку в усіх поколіннях, включаючи і теперішнє.
А от стосовно полеміки любов-кохання-закоханість. Звичайно, у 15 років ще є мало розуміння навіть самої суті відмінності. Проте, здається, шановний редакторе, що Ви надто дистанціюєте любов від усього земного. Наповнювати себе до краю почуттям і не прагнути жодної взаємності - це вже скидається на мазохізм:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-16 10:44:47 ]
Безумовно, трагічність і навіть шок переходу для підлітків у доросле життя, на жаль, безперечний.

Щодо любові - то є два погляди: один, модерністичний, коли любов бачиться, як атрибут, належний кожному Ім’яреку, та навіть суспільству (до своїх корифеїв), і другий, класичний, коли любов, наприклад, як і космос, не належить людині, але проявляється тут у ній, за певних умов, і ці умови зовсім не є гормональними, наприклад "коханням". Я притримуюсь класичного погляду.
Класичне поняття любові не дистанціюється від усього земного, навпаки, дистанціюється модерністичне. Все створене Божественною Рукою здатне викликати любов, створене суспільством, у кращому випадку, викликає зацікавленість і повагу. Але кожен має право вважати по-своєму. :)
Головне, аби наші ідеї підсвідомо не заважали творчому розвитку автора, а навпаки, допомагали - правда?