ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Рецензії / Дискурси АВТОРИ |

 Юлія Овчаренко. Осягнення зрілості.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-25 21:02:31
Переглядів сторінки твору 4897
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2024.09.15 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-25 21:04:54 ]
Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.
Буденних мізансцен
Беспристрасна забава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 21:59:00 ]
Володимире, вітаю!
Я аж просльозилась від неспподіванки і розчулення :)
Поки що просто подякую за увагу до моєї скромної персони. Для більш розлогого коментаря ще треба усвідомити, що відбулося. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:04:31 ]
оце згадалося нещодавнє... складали ми рекомендацію одному відомому сучасному поету і прозаїку на отримання премії ім. Конрада Коженьовського, а він, перечитавши, відповів "читав і плакав! і підспівував "і на моїй могилі посадять явори-и-и--ну!!!""
дай нам всім, Боже, здоров"я :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:11:52 ]
Подати Вам фусточку Юльцьо, чи шмайсерка :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:22:04 ]
Дєкую, Зеню, можна, я Вашим рукавом скористаюсь? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 08:06:00 ]
Зеньо щодо шмайсерка правий. Кожен критик повинен пам'ятати про шмайсер! :(
Колеги, жарти-жартами, але і справді вельми цікаво й повчально спостерігати за багатьма об'єктивними і суб'єктивними процесами у нашому-вашому творчому житті. У цьому випадку - Юлії Овчаренко. Нас усіх, звичайно, ще зарано хвалити-розхвалювати, але намагатися зрозуміти, відчути один-одного потрібно. Тим більше, що сайт у нас суто поетичний, і всі процеси відбуваються на дуже близьких відстанях між нашими "я". І кожен із нас різний, а ще географія, а ще оточення!
Ось Юлія із Дніпропетровська, і якщо ми можемо говорити про наші Київське, Львівське, Харківське, Нью-Йоркське (!), і т.д. угрупування авторів, то, здається, у Дніпропетровську такого не має? Юліє ви в цьому (географічному?) питанні не відчуваєте себе самотньою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 11:18:27 ]
Відчуваю! І не приховую цього.
Навіть влаштувавшись на роботу туди, де спілкування українською є робочою вимогою. Для мови тут штучне середовище. Герметично запаковане свідомістю кожного. Для когось суржик є "українською", для інших - ламана російська.
Я не беру участі в якихось позавіртуальних гуртках, що займаються україномовною поезією. Можливо, такі існують. Навіть впевнено можу сказати, що їх регулярно влаштовують при філфаках. Але мене то ніколи не цікавило, бо поезією займаюсь з особистих, а не громадських причин. Це щодо географічних причин. Через них так само можна говорити про самотність в плані німецької та англійської мов.
Але завдяки спілкуванню віртуальному проблема самотності не стоїть мені так гостро. Хтозна що було б, якби мені вдалося переїхати до Львова... Чи було б те мовне середовище стимулом, чи не стало б мені нудно... Певно що все тоді виглядало б природнішим. Про інше - не знаю.
Мені важливо відчувати мову в собі. От не звучить, бува, українська, не складається рядками її музика! Тоді починаю шукати в інших. Як бачите, у французьку занесло. Тут я добре розумію Юрія Лазірка і його поетичну багатомовність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-27 16:23:30 ]
Пане Юрію, значить і до вас черга дійде! Коло замкнеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-27 17:49:12 ]
Якось я обіцяла одному талановитому лірику рецензію до збірки, що мала вийти цієї осені. На жаль, нині це питання вже не актуальне.
Розумію, що за ідеєю ланцюжка я мала б бути наступною, хто написав би критичне привітання автору Самвидаву. Поки що не відчуваю себе готовою прослідкувати чиюсь творчість у поступі, і тим більше не маю відважності робити висновки. Хоч теж маю багато улюблених авторів :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-27 20:37:15 ]
Значить наступним буде Ярослав Нечуйвітер :)