ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Рецензії / Дискурси АВТОРИ |

 Юлія Овчаренко. Осягнення зрілості.
Опісля того, як мене творчо привітав Юрій Перехожий, мені теж, страх як закортіло когось привітати.

Приємних мені, як читачеві, авторів на сторінках „Майстерень”, слава Богу, достатньо. Серед них і Юлія Овчаренко. Фактично на очах переходить авторка від творчої юності, до мистецтва, від юних захоплень, так притаманних свого часу нам усім, до осягнення речей зрілих, осягнення справжнього життя. Цікаво, коли юнак стає мужчиною, а дівчина жінкою – в поезії? Коли ступає далі, за кордони традиційних тем? Коли акцентує себе вже не тільки пристрасною, але й чуттєвою, у дечому досвідченою, свідомою, що бажане і реально отримуване далеко не одне й те ж?
* * *
„Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки…”
“Ти є безтілий, ти є дводухий” 21.05.07.

І це написано невдовзі після такого ось вибуху пристрасті:

* * *
Вбий мене холодом погляду -
Гірше уже не буде.
У прірву лечу без огляду,
І вороння звідусюди...

Закидай камінням байдужості,
Зв'яжи і забий батогами.
Я світу цього не здужаю,
Бо зливи стоять між нами.

Зітри мене в порох невдячністю,
Розвій по вітрах-калюжах.
Щоб знала, як з необачності
Губити і серце, і душу.
27.03.07

Ось вони великі зміни, ось він перехід від „сліпого” страждання до усвідомленої, вибраної власноруч муки?

„Білий”
Я стою на вершині - чолі крижаної гори,
Вітер сипле у спину докучливі перестороги,
А на сході здіймається сонце - провісник прозріння.

Я нарешті дійшла до тієї ясної пори,
Коли запросто можна об спогади витерти ноги
І піти уперед, надихаючись чистим сумлінням.

Безумовно, що попереду все не просто: важкі переходи через проблемні часи, виснажлива спека буденності, порозуміння із собою дорослою – але це все може привести до МИСТЕЦТВА ЖИТИ, що саме по собі є високим мистецтвом, без огляду на те, чи станеш ти відомим автором чи ні. Але ти стаєш Людиною, що найважливіше. А Людині підвладне все. У першу чергу – насолода від дарованого життя.

***
Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.
Буденних мізансцен
Беспристрасна забава.
Зі смутком у душі,
Затягненої бантом,
Танцюєш на ножі
В сатинових пуантах.
Що сталося із тим,
Хто пахнув тиміамом?
І пилом золотим
Притрушено "te amo".
Змирилася невже?
Тугіше білий бант!
Лиш пам'ять збереже
Пусте "il vous aime tant..."
8.09.07

Ах, звичайно „Пусте "il vous aime tant..." (фр. "він так Вас любить..."), але чомусь саме це „Лиш пам'ять збереже”. І як без цього, звичайно тільки із цим! :)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-25 21:02:31
Переглядів сторінки твору 5530
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.06.13 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-25 21:04:54 ]
Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.
Буденних мізансцен
Беспристрасна забава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 21:59:00 ]
Володимире, вітаю!
Я аж просльозилась від неспподіванки і розчулення :)
Поки що просто подякую за увагу до моєї скромної персони. Для більш розлогого коментаря ще треба усвідомити, що відбулося. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:04:31 ]
оце згадалося нещодавнє... складали ми рекомендацію одному відомому сучасному поету і прозаїку на отримання премії ім. Конрада Коженьовського, а він, перечитавши, відповів "читав і плакав! і підспівував "і на моїй могилі посадять явори-и-и--ну!!!""
дай нам всім, Боже, здоров"я :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:11:52 ]
Подати Вам фусточку Юльцьо, чи шмайсерка :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:22:04 ]
Дєкую, Зеню, можна, я Вашим рукавом скористаюсь? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 08:06:00 ]
Зеньо щодо шмайсерка правий. Кожен критик повинен пам'ятати про шмайсер! :(
Колеги, жарти-жартами, але і справді вельми цікаво й повчально спостерігати за багатьма об'єктивними і суб'єктивними процесами у нашому-вашому творчому житті. У цьому випадку - Юлії Овчаренко. Нас усіх, звичайно, ще зарано хвалити-розхвалювати, але намагатися зрозуміти, відчути один-одного потрібно. Тим більше, що сайт у нас суто поетичний, і всі процеси відбуваються на дуже близьких відстанях між нашими "я". І кожен із нас різний, а ще географія, а ще оточення!
Ось Юлія із Дніпропетровська, і якщо ми можемо говорити про наші Київське, Львівське, Харківське, Нью-Йоркське (!), і т.д. угрупування авторів, то, здається, у Дніпропетровську такого не має? Юліє ви в цьому (географічному?) питанні не відчуваєте себе самотньою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 11:18:27 ]
Відчуваю! І не приховую цього.
Навіть влаштувавшись на роботу туди, де спілкування українською є робочою вимогою. Для мови тут штучне середовище. Герметично запаковане свідомістю кожного. Для когось суржик є "українською", для інших - ламана російська.
Я не беру участі в якихось позавіртуальних гуртках, що займаються україномовною поезією. Можливо, такі існують. Навіть впевнено можу сказати, що їх регулярно влаштовують при філфаках. Але мене то ніколи не цікавило, бо поезією займаюсь з особистих, а не громадських причин. Це щодо географічних причин. Через них так само можна говорити про самотність в плані німецької та англійської мов.
Але завдяки спілкуванню віртуальному проблема самотності не стоїть мені так гостро. Хтозна що було б, якби мені вдалося переїхати до Львова... Чи було б те мовне середовище стимулом, чи не стало б мені нудно... Певно що все тоді виглядало б природнішим. Про інше - не знаю.
Мені важливо відчувати мову в собі. От не звучить, бува, українська, не складається рядками її музика! Тоді починаю шукати в інших. Як бачите, у французьку занесло. Тут я добре розумію Юрія Лазірка і його поетичну багатомовність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-27 16:23:30 ]
Пане Юрію, значить і до вас черга дійде! Коло замкнеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-27 17:49:12 ]
Якось я обіцяла одному талановитому лірику рецензію до збірки, що мала вийти цієї осені. На жаль, нині це питання вже не актуальне.
Розумію, що за ідеєю ланцюжка я мала б бути наступною, хто написав би критичне привітання автору Самвидаву. Поки що не відчуваю себе готовою прослідкувати чиюсь творчість у поступі, і тим більше не маю відважності робити висновки. Хоч теж маю багато улюблених авторів :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-27 20:37:15 ]
Значить наступним буде Ярослав Нечуйвітер :)