ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Проза

 Та, що спостерігає збоку




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-08 16:06:59
Переглядів сторінки твору 5745
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.259 / 5.5  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-09 13:05:31 ]
Ірино, рада тебе читати. ;)

Тобі вдалося дуже вдало передати емоції, через що кожне слово зачіпає за живе. Прекрасно передано роздвоєння і воз'єднання. Хто з них двох справжня? - Жодна поодинці не здатна жити, тільки цілісно. Часом здається, що вони різні, але насправді однакові із середини. І єдиним правильним рішенням, певно, буде поєднання голосів Тої, що спостерігає збоку і Тої, за якою спостерігають...
Цікаво, Іринко, "дрижання в колінах" - насправді це привід для усвідомлення любові чи то просто жалість?
Не сумуй! До речі, приємно було бачити тебе знову на екрані. Тепер частіше дивлюсь новини. ;) Можна тебе попросити перед закінченням включення завжди витримувати паузу і посміхатися? Будь ласочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 13:41:47 ]
привід, Миросю:) для усвідомлення... На щастя. чи на жаль. ні, на щастя:)

обнімаю і дякую, що зайшла. Чекатиму на нові твої вірші! Бо моя муза - у відпустці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:24:19 ]
Історія таких стосунків, як у героїні твору, досить давня, і з давен має хороші рецепти більш-менш щасливого вирішення. Але для цього потрібно чітко відрізняти кохання від любові. І здійснювати ті чи інші подальші вчинки саме з любові. Кохання часто маскується під любов, і в юному віці ці речі здаються такими схожими. Але, наприклад, для любові повним нонсенсом є поняття "взаємність", - і якщо лірична героїня зрозуміє чому, значить вона щасливо вийде зі всіх неоднозначних ситуацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:41:35 ]
Володимире, думаю, одного розуміння замало. Розуміння може бути крок у вірному напрямі. Головне - відчути, що любов не потребує взаємності. Але ж ця жіноча натура не може без страждань. Що, як для жінки весь сенс життя в боротьбі з власним розумінням, емоціями, відчуттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 13:07:43 ]
Згідний, Мирославо, чиста любов земним істотам не зовсім досяжна і не дуже "на користь". Матеріальне і духовне повинні гармонувати. Що у перекладі на тему нашої розмови може трактуватись і як природний керунок "від кохання (з коханням) і до любові". Безумовно, що жінки вірність курсу відчувають гостріше, аніж чоловіки. Але подекуди є сенс бачити речі трохи відокремлено, одне від одного. Так би мовити для уточнення стану справ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:36:51 ]
трохи спрощена трактовка "любові", як такої що не потребує "взаємності", вам не видається? оці водорозділи між любов"ю та коханням - вони характерні якраз для юного віку. Зріле розуміння пов"язане якраз з іншим. З тим, що абсолютних матерій не існує, а є півтони та суміші. Прагнення відділяти... ймовірно. Але оця категоричність - любов-кохання, занадто вже примітивне. як на мене.

І ще. це, перш за все літературний текст, а не сеанс психоаналіза у психоаналітика. Тому мова про "подальші вчинки" тут, даруйте, не зовсім доречна. Бо цей текст є закінченим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:43:53 ]
Любов - то любов,
А коханє - коханє, коханє. О!
Любов - єси Бог!
І нема чо` плутати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 21:33:12 ]
Іринко, звісно, що ви тонше відчуваєте свою композицію. Тому вам і видніше. Єдине, зауважу, що вислів "цей текст є закінченим" - яскравий приклад "абсолюту". І лише ваша посмішка в кінці натякає таки на суміш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:14:08 ]
Для Зеньо: Любов є Бог? Шо ви гаваріте? Ну хто би міг до такого дотумкати - ніхто просто! :)) І хто б ще очі відкрив? Респект! (та, що спостерігає збоку, регоче так, що волосся відкидається назад:)))

Для Редакції: я мала на увазі "закінчений текст" в контексті того, що героїня ніяких вчинків зробити вже не може, бо оповіданнячко скінчилося:) лише це. Ну, знаєте там зав"язка, розвиток дії, кульмінація... таке-сяке:)
А не тому, що він (текст) абсолютний. В будь-якому разі дякую за увагу.

Хоча уважаю, що оцінка занижена. ось так. (Ага, зараз сама собі й поставлю. Все сама:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:28:27 ]
Від реготу ше жаден кінь не подох - так же регочте на здоров`єчко. :)))
Подушечку Вам подати жеби болосє не відкидалосі???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-13 21:29:17 ]
Можливо, Іринко, щодо оцінки ви праві, потрібно уважніше перечитати. Невдовзі у нас прозова частина життя поетів буде більш акцентованою і уваги матиме значно більше.