ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Проза

 Та, що спостерігає збоку




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-08 16:06:59
Переглядів сторінки твору 5499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.259 / 5.5  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-09 13:05:31 ]
Ірино, рада тебе читати. ;)

Тобі вдалося дуже вдало передати емоції, через що кожне слово зачіпає за живе. Прекрасно передано роздвоєння і воз'єднання. Хто з них двох справжня? - Жодна поодинці не здатна жити, тільки цілісно. Часом здається, що вони різні, але насправді однакові із середини. І єдиним правильним рішенням, певно, буде поєднання голосів Тої, що спостерігає збоку і Тої, за якою спостерігають...
Цікаво, Іринко, "дрижання в колінах" - насправді це привід для усвідомлення любові чи то просто жалість?
Не сумуй! До речі, приємно було бачити тебе знову на екрані. Тепер частіше дивлюсь новини. ;) Можна тебе попросити перед закінченням включення завжди витримувати паузу і посміхатися? Будь ласочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-10 13:41:47 ]
привід, Миросю:) для усвідомлення... На щастя. чи на жаль. ні, на щастя:)

обнімаю і дякую, що зайшла. Чекатиму на нові твої вірші! Бо моя муза - у відпустці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:24:19 ]
Історія таких стосунків, як у героїні твору, досить давня, і з давен має хороші рецепти більш-менш щасливого вирішення. Але для цього потрібно чітко відрізняти кохання від любові. І здійснювати ті чи інші подальші вчинки саме з любові. Кохання часто маскується під любов, і в юному віці ці речі здаються такими схожими. Але, наприклад, для любові повним нонсенсом є поняття "взаємність", - і якщо лірична героїня зрозуміє чому, значить вона щасливо вийде зі всіх неоднозначних ситуацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 12:41:35 ]
Володимире, думаю, одного розуміння замало. Розуміння може бути крок у вірному напрямі. Головне - відчути, що любов не потребує взаємності. Але ж ця жіноча натура не може без страждань. Що, як для жінки весь сенс життя в боротьбі з власним розумінням, емоціями, відчуттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 13:07:43 ]
Згідний, Мирославо, чиста любов земним істотам не зовсім досяжна і не дуже "на користь". Матеріальне і духовне повинні гармонувати. Що у перекладі на тему нашої розмови може трактуватись і як природний керунок "від кохання (з коханням) і до любові". Безумовно, що жінки вірність курсу відчувають гостріше, аніж чоловіки. Але подекуди є сенс бачити речі трохи відокремлено, одне від одного. Так би мовити для уточнення стану справ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:36:51 ]
трохи спрощена трактовка "любові", як такої що не потребує "взаємності", вам не видається? оці водорозділи між любов"ю та коханням - вони характерні якраз для юного віку. Зріле розуміння пов"язане якраз з іншим. З тим, що абсолютних матерій не існує, а є півтони та суміші. Прагнення відділяти... ймовірно. Але оця категоричність - любов-кохання, занадто вже примітивне. як на мене.

І ще. це, перш за все літературний текст, а не сеанс психоаналіза у психоаналітика. Тому мова про "подальші вчинки" тут, даруйте, не зовсім доречна. Бо цей текст є закінченим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 20:43:53 ]
Любов - то любов,
А коханє - коханє, коханє. О!
Любов - єси Бог!
І нема чо` плутати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 21:33:12 ]
Іринко, звісно, що ви тонше відчуваєте свою композицію. Тому вам і видніше. Єдине, зауважу, що вислів "цей текст є закінченим" - яскравий приклад "абсолюту". І лише ваша посмішка в кінці натякає таки на суміш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:14:08 ]
Для Зеньо: Любов є Бог? Шо ви гаваріте? Ну хто би міг до такого дотумкати - ніхто просто! :)) І хто б ще очі відкрив? Респект! (та, що спостерігає збоку, регоче так, що волосся відкидається назад:)))

Для Редакції: я мала на увазі "закінчений текст" в контексті того, що героїня ніяких вчинків зробити вже не може, бо оповіданнячко скінчилося:) лише це. Ну, знаєте там зав"язка, розвиток дії, кульмінація... таке-сяке:)
А не тому, що він (текст) абсолютний. В будь-якому разі дякую за увагу.

Хоча уважаю, що оцінка занижена. ось так. (Ага, зараз сама собі й поставлю. Все сама:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-13 17:28:27 ]
Від реготу ше жаден кінь не подох - так же регочте на здоров`єчко. :)))
Подушечку Вам подати жеби болосє не відкидалосі???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-13 21:29:17 ]
Можливо, Іринко, щодо оцінки ви праві, потрібно уважніше перечитати. Невдовзі у нас прозова частина життя поетів буде більш акцентованою і уваги матиме значно більше.