ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.01.30 14:47
Давня легенда
Говорять, то у давнину було,
Велике плем’я у краю жило.
Князь правив краєм, а під ним бояри,
А в кожного із них ще й слуг отара.
Бояри, хоч земель і злата мали,
Та їм, як завжди всього було мало.
Народ простий сумлінно працював
Та всю оту ораву год

Олена Побийголод
2025.01.30 07:40
Гомерова Одіссея: Розділ десятий
Продовження розповіді: Еол. Лестригони. Цирцея)

1.
– Потім був острів Еолія,
жив там Еол біля брами
(в нього здавен – монополія
на керування вітрами).

Віктор Кучерук
2025.01.30 06:08
Мужик
Змовкла раптово зозуля
Й більше уже не кує, –
Жалом розпеченим куля
Впнулася в серце твоє.
Нагло ходу зупинила
Й душу прорвала на крик,
Хоч богатирської сили
В тілі мав повно “Мужик”.

Артур Курдіновський
2025.01.30 05:39
Домовина (рондель)
У наглухо закритій домовині
Мене з'їдають білі черв'яки.
Я дописав усі свої рядки,
І чорна стрічка на моїй світлині.

Гниють печінка, серце і легені,
Від мене залишаються кістки.
У наглухо закритій домовині

Іван Потьомкін
2025.01.29 22:05
СОН ДИСТРИБЬЮТОРОВ
– Ну, что? – спросил я своего сослуживца, почти предвидя ответ. – Ужас, – как-то неохотно выдавил он из себя, и при этом, как мне показалось, его даже передернуло. Не понаслышке знал я,что Михаил всегда как-то болезненно неохотно расставался с деньгами,

Борис Костиря
2025.01.29 20:03
Незнайомець
Біля мого двору
щодня проїжджає
на велосипеді
якийсь чоловік.
Що приховує його відлога?
Таке враження, що там
не обличчя, а череп.
Там прихований

Володимир Бойко
2025.01.29 12:11
Неоднозначні думки - 2
Державна нація притягує чужих, бездержавна – відштовхує своїх. І українців і євреїв інстинкт виживання змушував приховувати своє походження. Пам’ять людства переобтяжена негативними ярликами. Потвори хоч і неповторні, але насамперед потворні.

Віктор Кучерук
2025.01.29 08:04
* * *
Лиш тільки пилом сніжним
Укритий зимний шлях,
Та і морозить ніжно
Всю зиму по ночах.
Морози десь позаду
Поскрипують ледь- ледь
І довгі снігопади
Не пнуться наперед.

Галина Кучеренко
2025.01.28 22:02
***
Створюють світ між собою,
Душі
Прагнуть єднання у тиші,
Подих
З’єднує такт в один порух,
Тнок -
Лід у гарячих руках тане...

Леся Горова
2025.01.28 21:35
Приснися
Я і північ .І з нами тиша.
Ці незвично безмовні ночі
Журно просяться у вікно.
Знову жду- ти мені напишеш
Що мене цілувати хочеш,
Я для тебе- хмільне вино.

Знов проснусь на твоїй подушці,

Іван Потьомкін
2025.01.28 21:23
ДОМОВИНА
Домовина – не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще артефакт для археолога
про епоху, в яку
небіжчику довелося жить.
Хрещеним був я в дитинстві,
а гріхи відмолюю і захисту
для себе і родини прошу

Борис Костиря
2025.01.28 20:14
Душа деревини
Деревина має свою душу,
яка прихована
і не піддається
на вмовляння.
Спробуй її розбудити,
відшукати.
Вона дається не кожному.
Душа деревини

Тетяна Левицька
2025.01.28 17:51
Сама
Верховодити мною не треба,
бо сама обираю кому
зоряницю дістати із неба,
чи тобі, а чи, може, йому.

Я сама вирішаю як бути,
з ким провести цю зоряну ніч —
зняти сукню, чи скинути пута —

Олена Побийголод
2025.01.28 13:59
Гомерова Одіссея: Розділ дев’ятий
Розповідь Одіссея: Кикони. Лотофаги. Циклоп)

1.
– Добре, усе вам повідаю...
Слухайте ж, добрі феаки:
в мандри я гнаний планидою;
звусь Одіссеєм з Ітаки.

Світлана Пирогова
2025.01.28 10:19
Чоловічі бажання
Пити фреш золотий надвечір'я,
не відводити очі від вікон,
не торкати чужого очіпка,
а гойдати фіраночку вітром,
і вдихати кохання крізь відстань.
Дочекатись приходу чаклунки,
що розкриє досяжності віко,
Й дарувати їй серця цілунки.-

Артур Курдіновський
2025.01.28 08:55
Цей світ
ЦЕЙ СВІТ

Цей світ складається зі слів,
Бездумно кинутих на вітер.
Похмурих днів, холодних злив,
Друкованих безликих літер.

Цей світ складається з людей,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Новіцька (1981) / Вірші

 З Єсеніна (переклад)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-09 15:27:14
Переглядів сторінки твору 5580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.660 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.703 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 19:55:45 ]
Як не крутіть, пані Ірино, а "Любий мій, ти вічно у мені" - це коли пацани з пацанами.
Ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-18 17:02:24 ]
А це було моє перекладацьке змагання з Романом Скибою, пане Сергію. Намагалася поближче до тіла (тобто тексту і стилю). Стаття про Вас написана серйозно і щиро, якби не хотіла - не писала б. Ви ж звернули, певно, увагу, що я згадувала про те, як писала про Вас раніше, ще десь у надцятих числах лютого. Коментар Епіграма мене почасти обурив, почасти розсмішив, якщо крізь зуби. "І так жить тошно". Не знаю, чи прочитаєте. Те, що маю сказати, кажу. А про конкретні деталі, чи приблизно так Ви висловились, мені пишіть, якщо захочете, радо відповім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:25:48 ]
Шановна Ірино.
Та ні - переклад добрий, за всіма канонами мови.
Це я так, для смішинки. А потім - це ж відома тема з життя Сергія Олександровича. То й зірвалось.
За статтю - написану серйозно і щиро - подяка (серйозна і щира). І, звичайно ж, на все звернув увагу. Просто відчув себе трохи ніяково і розгублено, тому що слова Ваші занадто вже добрі. А доповнення хотів написати у вигляді деяких поглядів на відносно традиційну манеру письма і зв!язок її з етнічно-автентичними формами. Та й взагалі... Іноді приходять цікаві думки (тільки для себе і про себе) - ЯК би хотілось писати. Але це ж потрібно сісти, трохи подивитись в вікно на хмари, ковтнути кави, зібратись з ними (думками) - а вже тоді!.. А стільки часу не можу ніяк викроїти.

А на епіграму Епіграма даремно обурюєтесь, дивіться вище (поверх голів). І усміхайтеся.

З повагою - щиро.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-19 21:40:35 ]
Дякую!
З часом приходжу до думки, що взагалі шкідливо довго роздумувати, в якому б оце стилі що написати. Найліпше - сказати так, як проситься на папір чи монітор, тоді й собі й іншим не збрешеш, а манера письма - діло індивідуальне й наживне. Брак часу творить зі мною таку паскудну штуку, що теми, котрі мене цікавлять, можу тільки зачепити по дотичній, а далі бігти далі. Вар'ятські перегони з власною здатністю сприймати інформацію. Тільки й помагає, що кава. Видерти ще трохи часу у ночі, аби подумати, а на ранок - бігти далі...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-20 23:31:23 ]
В такому темпі життя проходить втричі, а то й вп!ятеро швидше. Якщо не зупинитись і проживати життя не в тому темпі, на яке воно розраховане - янголи будуть сварити. Ну, або ще хтось...
Ось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-21 20:38:48 ]
А відносно роздумів про стиль письма – Ви ж розумієте, що це чиста теоретика. Ніхто заздалегідь особливо не роздумує – за винятком свідомого будування форми в окремих випадках. Бо ж коли починає писатись – пишеться і все. Але теоретизування не заважить, бо допомагає систематизувати власні погляди і в хвилини писанини може вплинути несвідомо на цей процес.
А просто-таки необхідний каталазатор для вдалої систематизації - звичайно ж кава. Фліжаночок зо 100. Тоді все вибудовується надзвичайно струнко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 01:03:24 ]
До свиданья, друг мой, до свиданья.
Милый мой, ты у меня в груди.
Предназначенное расставанье
Обещает встречу впереди.

До свиданья, друг мой, без руки, без слова,
Не грусти и не печаль бровей, -
В этой жизни умирать не ново,
Но и жить, конечно, не новей.

Звичайно, "до свиданья" перекладається "на добраніч", навіть якщо зранку...
Привожу авторський текст, аби видно було над чим ще треба попрацювати. Безумовно, що є над чим.
Вдосконалювати переклад ніколи не пізно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 16:54:20 ]
Роман Скиба
* * *
От і до побачення, мій друже.
Хочеш — випий, хочеш — помолись.
На розлуку гнівайся не дуже,—
Час прийде і стрінемось колись.
Ні руки, ні погляду, ні слова,
Годі. Недописаний — не вірш.
Помирати в цім житті не ново,
Але й жити — також не новіш…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-07-18 19:52:21 ]
Майстре-під-Жоржа, ти мене дратуєш. Я ніколи не рівняюся навіть на найближчих за духом людей, коли маю свою думку і мову. І на зацитовану тут особу теж. Я не дудка, щоб на мені зіграти (на моїх симпатіях). Зарубай це собі на носі. На тебе ж рівнятися буду тоді, коли тобі на долоні волосся виросте.

Дійшло?