ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Новіцька (1981) / Вірші

 З Єсеніна (переклад)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-09 15:27:14
Переглядів сторінки твору 6108
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.660 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.703 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 19:55:45 ]
Як не крутіть, пані Ірино, а "Любий мій, ти вічно у мені" - це коли пацани з пацанами.
Ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-18 17:02:24 ]
А це було моє перекладацьке змагання з Романом Скибою, пане Сергію. Намагалася поближче до тіла (тобто тексту і стилю). Стаття про Вас написана серйозно і щиро, якби не хотіла - не писала б. Ви ж звернули, певно, увагу, що я згадувала про те, як писала про Вас раніше, ще десь у надцятих числах лютого. Коментар Епіграма мене почасти обурив, почасти розсмішив, якщо крізь зуби. "І так жить тошно". Не знаю, чи прочитаєте. Те, що маю сказати, кажу. А про конкретні деталі, чи приблизно так Ви висловились, мені пишіть, якщо захочете, радо відповім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:25:48 ]
Шановна Ірино.
Та ні - переклад добрий, за всіма канонами мови.
Це я так, для смішинки. А потім - це ж відома тема з життя Сергія Олександровича. То й зірвалось.
За статтю - написану серйозно і щиро - подяка (серйозна і щира). І, звичайно ж, на все звернув увагу. Просто відчув себе трохи ніяково і розгублено, тому що слова Ваші занадто вже добрі. А доповнення хотів написати у вигляді деяких поглядів на відносно традиційну манеру письма і зв!язок її з етнічно-автентичними формами. Та й взагалі... Іноді приходять цікаві думки (тільки для себе і про себе) - ЯК би хотілось писати. Але це ж потрібно сісти, трохи подивитись в вікно на хмари, ковтнути кави, зібратись з ними (думками) - а вже тоді!.. А стільки часу не можу ніяк викроїти.

А на епіграму Епіграма даремно обурюєтесь, дивіться вище (поверх голів). І усміхайтеся.

З повагою - щиро.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-19 21:40:35 ]
Дякую!
З часом приходжу до думки, що взагалі шкідливо довго роздумувати, в якому б оце стилі що написати. Найліпше - сказати так, як проситься на папір чи монітор, тоді й собі й іншим не збрешеш, а манера письма - діло індивідуальне й наживне. Брак часу творить зі мною таку паскудну штуку, що теми, котрі мене цікавлять, можу тільки зачепити по дотичній, а далі бігти далі. Вар'ятські перегони з власною здатністю сприймати інформацію. Тільки й помагає, що кава. Видерти ще трохи часу у ночі, аби подумати, а на ранок - бігти далі...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-20 23:31:23 ]
В такому темпі життя проходить втричі, а то й вп!ятеро швидше. Якщо не зупинитись і проживати життя не в тому темпі, на яке воно розраховане - янголи будуть сварити. Ну, або ще хтось...
Ось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-21 20:38:48 ]
А відносно роздумів про стиль письма – Ви ж розумієте, що це чиста теоретика. Ніхто заздалегідь особливо не роздумує – за винятком свідомого будування форми в окремих випадках. Бо ж коли починає писатись – пишеться і все. Але теоретизування не заважить, бо допомагає систематизувати власні погляди і в хвилини писанини може вплинути несвідомо на цей процес.
А просто-таки необхідний каталазатор для вдалої систематизації - звичайно ж кава. Фліжаночок зо 100. Тоді все вибудовується надзвичайно струнко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 01:03:24 ]
До свиданья, друг мой, до свиданья.
Милый мой, ты у меня в груди.
Предназначенное расставанье
Обещает встречу впереди.

До свиданья, друг мой, без руки, без слова,
Не грусти и не печаль бровей, -
В этой жизни умирать не ново,
Но и жить, конечно, не новей.

Звичайно, "до свиданья" перекладається "на добраніч", навіть якщо зранку...
Привожу авторський текст, аби видно було над чим ще треба попрацювати. Безумовно, що є над чим.
Вдосконалювати переклад ніколи не пізно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-18 16:54:20 ]
Роман Скиба
* * *
От і до побачення, мій друже.
Хочеш — випий, хочеш — помолись.
На розлуку гнівайся не дуже,—
Час прийде і стрінемось колись.
Ні руки, ні погляду, ні слова,
Годі. Недописаний — не вірш.
Помирати в цім житті не ново,
Але й жити — також не новіш…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-07-18 19:52:21 ]
Майстре-під-Жоржа, ти мене дратуєш. Я ніколи не рівняюся навіть на найближчих за духом людей, коли маю свою думку і мову. І на зацитовану тут особу теж. Я не дудка, щоб на мені зіграти (на моїх симпатіях). Зарубай це собі на носі. На тебе ж рівнятися буду тоді, коли тобі на долоні волосся виросте.

Дійшло?